РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2012 року Справа №3/174
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Василишин А.Р. ,
судді Юрчук М.І.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21 жовтня 2011р.)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 03 січня 2012р.)
третьої особи на стороні відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" на рішення господарського суду Рівненської області від 28.09.11 р. у справі №3/174 (суддя Мамченко Ю. А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Львівської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Котнар"
про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно в сумі 7 421 584 грн. 85 коп.
Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
28 вересня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Львівської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ - фірма "РВК", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Торговий дім Котнар", про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно в сумі 7 421 584,85 грн. та звернуто стягнення на заставлене майно відповідача, згідно Іпотечного договору №1852 від 01 червня 2006 року, в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №04406 боржника перед позивачем в сумі 6 500 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 840 666,66 грн. - простроченої заборгованості за відсотками, 17 859,16 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також стягнуто 25500,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свою апеляційну скаргу тим, що рішення прийнято на підставі неповного з'ясування обставин, з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки, суд неповністю дослідив умови Іпотечного договору, яким не передбачалось механізмів перерозподілу економічних вигод від отримання та використання третьою стороною коштів отриманих від позивача, а тому укладення даного договору не відповідало статутним цілям іпотекодателя, який був усунений від прийняття рішень щодо напрямків використання кредитних ресурсів, отриманих позичальником. Крім того, банком не правильно визначено терміни за яким нараховано пеню з 14 липня 2009 року по 13 липня 2010 року, оскільки стягнення пені, у відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане. Крім того, судом не застосовано позовної давності до даних вимог позивача.
У додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач зазначає, що 03 листопада 2010 року господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім Котнар" №4/50 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що зупиняє виконання зобов'язання боржника його поручителем, гарантом або страховиком.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій він вважає, що рішення прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначив, що п.4.1. Іпотечного договору №1852 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основних зобов'язань, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, забезпечені іпотекою, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За даним договором відповідач є майновим поручителем і несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання, як солідарний боржник.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
У судове засідання представник третьої особи на стороні відповідача ТОВ "Торговий дім Котнар" не прибув.
04 січня 2012 року, представником відповідача направлено до Рівненського апеляційного господарського суду заяву про виправлення описки в апеляційній скарзі.
07 грудня 2011 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду було задоволено клопотання представника відповідача про витребування документів та відкладення розгляду справи та витребувано ухвалу господарського суду Рівненської області від 03 листопада 2010 року у справі №4/50 та розгляд апеляційної скарги було відкладено на 04 січня 2011 року.
04 січня 2012 року, представником відповідача було заявлене клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з приводу визначення вартості заставного майна. Дане клопотання колегією суддів відхиляється, оскільки вартість заставного майна була добровільно погоджена сторонами при укладанні Іпотечного договору №04406/1 та дане клопотання не заявлялось при розгляді даного спору у суді першої інстанції.
Враховуючи приписи ст. 101,102 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду третьої особи на стороні відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, судова колегія розглянула апеляційну скаргу без участі його представника.
Колегія суддів, заслухавши сторони по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:
01 червня 2006 року, між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", як кредитором, та ТОВ "Торговий дім "Котнар", як позичальником, було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №04406, згідно якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в рамках максимального ліміту заборгованості в сумі 6 500 000,00 грн. (надання якого здійснюється частинами) зі сплатою 16% річних з погашенням заборгованості у такі періоди: 30 березня 2009 року у сумі –2 167 000,00 грн., 30 квітня 2009 року –2 167 000,00 грн., 28 травня 2009 року –2 166 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення заборгованості - до 28 травня 2009 року. (а.с. 4-8, т.1)
01 червня 2006 року, в забезпечення виконання зобов'язань по вищевказаному Договору, між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", як іпотекодержателем, та ТОВ фірмою "РВК", як іпотекодавцем, був укладений Іпотечний договір №04406/1 (майновий поручитель), згідно якого іпотекодавець передає в іпотеку банку, у якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань по Договору №04406 нерухоме майно: - нежитлові приміщення (літ. А-2), загальною площею 2 688,8 м2, вартістю 10 862 752,00 грн., які знаходиться по вул. Академіка Грушевського, 2а в м. Рівне та належить відповідачу на праві приватної власності. (а.с. 12-17, т.1)
Відповідно до п.2.4.4. Іпотечного договору, у разі невиконання іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов’язків, встановлених згідно з п.п. 2.1.1.-2.1.10. Договору №04406 від 30 березня 2009 року, банк вправі вимагати дострокового виконання позичальником основних зобов’язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої ВИМОГИ забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В подальшому Додатковим договором №3 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №04406 від 03 червня 2008 року, Додатковим договором №4 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №04406 від 30 березня 2009 року та Додатковим договором №5 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №04406 від 18 вересня 2009 року, укладеними між кредитором та позичальником, були внесено зміни до зазначеного договору, якими, зокрема: збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 24% річних та визначено терміни повернення кредиту у такі періоди: 30 червня 2010 року у сумі – 1 625 000,00 грн., 30 липня 2010 року –1 625 000,00 грн., 30 серпня 2010 року –1 625 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення кредитних коштів та відсотків за їх використання - до 30 вересня 2010 року у сумі –1 625 000,00 грн. (а.с. 9-11, т.1)
На забезпечення прийнятих угод до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №04406, Додатковим договором №1 до Іпотечного договору №04406/1, від 03 червня 2008 року, Договором про внесення змін №2 до Іпотечного договору №04406/1 від 30 березня 2009 року та Договором про внесення змін №3 до Іпотечного договору №04406/1 від 18 вересня 2009 року, укладеними між банком та іпотекодавцем, були внесено зміни до зазначеного Іпотечного договору, якими, зокрема передбачено: збільшення відсоткової ставки за користування позичальником кредитом до 24% річних та визначено зобов’язання про кінцевий термін повернення кредитних коштів та відсотків за їх використання до - 30 вересня 2010 року. (а.с. 18-20, т.1)
Крім того, п.1.4.3. Договору про внесення змін №2 до Іпотечного договору №04406/1 від 30 березня 2009 року передбачено, що іпотекодавець несе відповідальність перед банком і за сплату позичальником можливої неустойки (штрафу, пені) у розмірі, в строки та в порядку визначеному Договором кредиту.(а.с. 19 т.1)
Факт надання кредиту підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №№1-36 та не заперечується сторонами по справі. (а.с. 37-72 т.1)
Третя особа - ТОВ "Торговий дім "Котнар", доказів підтвердження виконання зобов’язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №04406 не надала.
23 березня 2010 року, у зв'язку із заборгованістю по сплаті кредитних коштів та відсотків за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №04406, позивачем направлено третій особі та відповідачу вимогу №08.4-05/093 про сплату заборгованості. Даним листом кредитор повідомляє боржника про заборгованість у сумі 6 742 666,66 грн. та зобов'язання повернути дані кошти із врахуванням неустойки в 30-ти денний строк з дня отримання цієї вимоги, в інакшому випадку банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №04406/1. (а.с. 22,23 т.1)
Дана вимога була залишена боржником без задоволення.
03 листопада 2010 року, ухвалою господарського Рівненської області, за заявою кредитора –ТОВ "Українська Товарна Група Будсервіс" було порушено провадження по справі №4/50 про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Котнар".
08 листопада 2010 року, постановою господарського Рівненської області ТОВ "Торговий дім "Котнар" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну комісію.
15 листопада 2010 року, ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Львівської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ - фірма "РВК", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "Торговий дім Котнар", про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно в сумі 7 421 584,85 грн.
21 грудня 2010 року, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Торговий дім Котнар", подала відзив на позовні вимоги в яких визнало факт отримання від позивача кредитних коштів у розмірі 6,5 млн. грн. з кінцевим терміном повернення 30 вересня 2010 року та пояснило свою неспроможність сплатою боргів настанням світової фінансово-економічної кризи.(а.с.86 т.1)
06 січня 2011 року, відповідач по справі звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Торговий дім Котнар" про визнання п.4.2 Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №04406 від 01 червня 2006 року та п. 1.4.3. Договору про внесення змін №2 до Іпотечного договору №04406/1 від 30 березня 2009 року недійсними, з підстав непропорційно великого розміру санкцій, які не встановлені для банку. Пізніше, заявою про збільшення позовних вимог ТОВ - фірма "РВК" просило визнати недійсним Іпотечний договір №04406/1 від 01 червня 2006 року, змінивши підстави, оскільки оспорюваний іпотечний договір не передбачає будь-яких правових механізмів перерозподілу економічної вигоди від отриманих позичальником кредитних коштів. (справа №5019/36/11)
10 січня 2011 року, відповідач подав відзив на позовні вимоги банку в яких не погоджувався з даними позовними вимогами та просив відмовити в задоволенні позову повністю, в порядку ч.1 ст. ГПК України, визнати недійсним Іпотечний договір №00406/1 та застосувати до даних правовідносин позовну давність. (а.с.93 т.1)
Крім того, 10 січня 2011 року, відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вступу в законну силу рішення у справі №5019/36/11.(а.с. 97 т.1)
10 січня 2011 року, ухвалою господарського суду Рівненської області було задоволено дане клопотання та зупинено розгляд справи №3/174 до вирішення справи №5019/36/11.(а.с.111 т.1)
14 березня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області, у справі №5019/36/11, було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ - фірма "РВК", яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського судувід 07 травня 2011 року.(а.с.113-115 т.1).
15 липня 2011 року, ухвалою ухвалою господарського суду Рівненської області було поновлено провадження у справі №3/174.(а.с.117 т.1)
28 вересня 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області даний позов було задоволено та звернуто стягнення на заставлене, згідно Іпотечного договору №1852 від 01 червня 2006 року, майно відповідача в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії третьої особи перед позивачем в сумі 6 500 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 840 666,66 грн. - простроченої заборгованості за відсотками, 17 859,16 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також стягнуто 25 500,00 грн. - витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, заставою або іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ч.1 ст. 575 ЦК України, окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
За приписами ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником, забезпеченого іпотекою, зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки банк, як іпотекодержателю, має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановлений іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Посилання відповідача на те, що Іпотечний договір, яким не передбачалось механізмів перерозподілу економічних вигод заставодателю від отримання та використання позичальником кредитних коштів, що не відповідало статутним цілям товариства та у зв’язку з цим визнання даного Іпотечного договору недійсним, колегією судів відхиляється з тих підстав, оскільки, дані вимоги з цих же підстав були предметом розгляду господарського суду у спорі між тими ж сторонам у справі №5019/36/11, рішення якого вступило в законну силу.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, банк вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателю. (ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо задоволення вимог позивача відносно звернення стягнення на заставлене майно простроченої заборгованості кредитних коштів у розмірі 6,5 млн. грн.. та 840 666,66 грн. простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 частини 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов’язання, сплата неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до п.4.2. Договору №00406, в разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених в Договорі, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1% в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором.
Враховуючи що позивачем було проведено нарахування пені, як по тілу кредиту так і по відсоткам, з урахуванням дати звернення до суду та у межах позовної давності, а також те, що, за Додатковим договором №5 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №04406 від 18 вересня 2009 року погоджено графік повернення кредиту, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів та відсотків за їх використання - до 30 вересня 2010 року, то колегія суддів погоджується з розміром нахованої пені в сумі: 63 059,03 грн. - за несвоєчасне повернення кредиту та 17859,16 грн. - за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.
Посилання відповідача на той факт, що з 03 листопада 2010 року, ухвалою господарського суду Рівненської області порушено провадження, у справі №4/50, про банкрутство ТОВ "Торговий дім Котнар" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що запиняє виконання зобов’язання боржника його поручителем, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки зазначеною ухвалою господарського суду був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Торговий дім Котнар" та накладено арешт на грошові кошти та майно цього товариства, а п.2.4.3 Іпотечного договору №04406/1 передбачено право банку задовольнити його, забезпечені іпотекою, вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання позичальником зобов’язань передбачених Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №04406.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об’єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст. 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Рівненської області від 28.09.11 р., у справі №3/174, залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №3/174 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Юрчук М.І.
01-12/50/12 50/12