номер провадження справи < Текст >
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про припинення провадження у справі
10.01.12 справа № 30/5009/6948/11
Суддя Кагітіна Л.П.
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”(69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)
до Житлово-будівельного кооперативу “Дружба”(69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, 6)
про стягнення 1485,26 грн.,
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 08/0020 від 03.01.2012р.;
від відповідача: не з’явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Дружба” 1485,26 грн. боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 49, 56 ГПК України та умовами договору на постачання та приймання природного газу № 28 від 04.01.2011 р. За змістом позовної заяви, станом на 11.10.2011 р. у відповідача існує заборгованість за поставлений природний газ в сумі 1434,48 грн. Вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені та інших передбачених законом санкцій.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.10.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/6948/11, розгляд справи призначено на 08.12.2011р.
Ухвалою від 08.12.2011р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, невиконанням сторонами в повному обсязі вимог суду щодо надання доказів та необхідністю витребування від сторін додаткових доказів і пояснень, судом розгляд справи відкладено. Судове засідання призначено на 10.01.2012р.
За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні представником позивача були надані докази погашення відповідачем заявленої до стягнення суми боргу в повному обсязі. На підтвердження чого позивачем була надана належним чином завірена копія платіжного доручення № 92 від 14.12.2011 р., яка залучена до матеріалів справи.
Відповідач –житлово-будівельний кооператив “Дружба” –вимоги ухвал суду від 31.10.2011 р. та від 08.12.2011р. у даній справі щодо надання письмового відзиву не виконав, витребуваних документів не надав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.
Згідно з наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення кореспонденції, ухвалу господарського суду від 31.10.2011 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 08.12.2011 р. було отримано головою правління житлово-будівельного кооперативу “Дружба” Власовою М. 04.11.2011р. Отже, про розгляд справи господарським судом відповідач був повідомлений належним чином.
Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв’язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків.
В даному випадку, ухвала суду від 08.12.2011р. про продовження строку вирішення спору, яка була відправлена господарським судом Запорізької області відповідачу, у зв’язку із незнаходженням адресата не поверталась.
Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
04.01.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (Постачальником, позивачем у справі) та житлово-будівельним кооперативом “Дружба” (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір на постачання та приймання природного газу № 28 (надалі –Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачу в 2011р. природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1.2. Постачальник зобов’язується щомісячно до 5-го числа поточного місяця надавати Споживачу рахунок за фактично поставлений у минулому місяці газ та акти приймання –передачі природного газу, а Споживач своєчасно проводити оплату за спожитий газ на умовах Договору (п.2.2.3. Договору) та до 10-го числа місяця, наступного за звітним, повертати Постачальнику оформлений належним чином акт приймання –передачі природного газу, зазначений в п. 2.1.2. Договору (п.2.2.5. Договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість спожитого газу за роздрібними цінами, за ціною газу за 1 куб. м. природного газу, який використовується населенням для приготування їжі та підігріву води і не використовується для опалення: при наявності газового лічильника –72,54 коп., з урахуванням цільової надбавки та ПДВ 20%; при відсутності газового лічильника –79,80 коп., з урахуванням цільової надбавки та ПДВ 20%.
Оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за звітним (п. 3.3. Договору).
Відповідно до п. 4.2. Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу у термін, зазначений у п. 3.3 даного Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 0,2% від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов Договору, в березні - серпні 2011р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 3,8704 тис. куб. метрів на суму 3032,08 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу: від 31.03.2011р. за березень 2011р. в обсязі 0,661 тис. куб. метрів; від 30.04.2011р. за квітень 2011р. в обсязі 0,661 тис. куб. метрів; від 31.05.2011р. за травень 2011р. в обсязі 0,661 тис. куб. метрів; від 30.06.2011р. за червень 2011р. в обсязі 0,661 тис. куб. метрів; від 31.07.2011р. за липень 2011р. в обсязі 0,613600 тис. куб. метрів; від 31.08.2011р. за серпень 2011р. в обсязі 0,613600 тис. куб. метрів.
При цьому, за даними позивача, станом на дату звернення з даним позовом до суду, відповідач сплатив вартість отриманого газу частково –в розмірі 1597,60 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1434,48 грн. Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов’язань, на останнього покладено додаткову відповідальність у вигляді 36,92 грн. пені, 3% річних у розмірі 12,43 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 1,43 грн.
Позовні вимоги про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Дружба” заборгованості у розмірі 1485,26 грн., яка включає 1434,48 грн. основного боргу, 36,92 грн. пені, 3% річних у розмірі 12,43 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 1,43 грн. стали предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали і фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать долучені до матеріалів справи копії актів прийому-передачі природного газу від 31.03.2011р.; від 30.04.2011р.; від 31.05.2011р.; від 30.06.2011р.; від 31.07.2011р.; від 31.08.2011р., позивач виконав свої договірні зобов’язання –поставив відповідачу 3,8704 тис. куб. метрів на загальну суму 3032,08 грн.
Відповідач, всупереч вимог закону та умов Договору, свої зобов’язання щодо оплати газу, у встановлені Договором строки не виконав, вартість отриманого природного газу своєчасно та у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 1434,48 грн.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 36,92 грн. пені, 3% річних у розмірі 12,43 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 1,43 грн.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»(далі –Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, ст.3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, втрат від інфляції та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань в частині оплати отриманого природного газу, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 1434,48 грн., 36,92 грн. пені, 3% річних у сумі 12,43 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 1,43 грн.
Разом з тим, згідно із наданими позивачем доказами (платіжне доручення № 92 від 14.12.2011р.), сума боргу у розмірі 1485,26 грн., що складається з основного боргу у розмірі 1434,48 грн., 36,92 грн. пені, 3% річних у сумі 12,43 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 1,43 грн. була погашена відповідачем у повному обсязі.
Однак, представник позивача в судовому засіданні заявив, що оскільки в платіжному дорученні №92 від 14.12.2011р. в «призначенні платежу»зазначено тільки про оплату за природний газ для потреб населення та не вказано про сплату пені, річних та інфляційних витрат, а борг за газ складає суму 1434,48грн, тому надлишково перерахована сума 50,78 грн. ним буде віднесена в рахунок наступних платежів за природний газ.
Проте, суд не погоджується с таким ствердженням позивача, оскільки, виходячи із змісту зазначеного платіжного доручення, мала місце оплата за природний газ станом на 06.-08.2011р., а як свідчать матеріали справи та, що не заперечує представник позивача, заборгованість за природний газ за зазначений в платіжному дорученні період складає суму основного боргу, вказану в позові, а саме 1434,48 грн., а різниця в розмірі 50,78 грн. складає саме суму пені (36,92грн.), інфляційних витрат (1,43грн), річних(12,43грн.). Позивач не довів належними доказами, що сума 50,78 грн. є передплатою за природний газ.
Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у справі про стягнення з відповідача боргу в сумі 1485,26 грн., пені в розмірі 36,92грн, інфляційних витрат в розмірі 1,43 грн. та річних в розмірі 12,43грн., підлягає припиненню, у зв’язку із відсутністю предмету спору, оскільки зазначена сума була перерахована вже після порушення провадження у даній справі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Провадження по справі припинити.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Дружба” (69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, 6, код ЄДРПОУ 20514534, р/р № 26005318040600 в Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”(69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716, п/р № 260343010497 в Філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 102 (сто дві ) грн. 00 коп. державного мита та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Суддя Л.П. Кагітіна