Галицький районний суд   Івано–Франківської області

77100, Івано–Франківська  область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 –07, 2–13–71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u

Справа №  1-41/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 року                                                                               м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області    Юсип І.М.

секретаря Воробчак Н.В., з участю прокурора Стефанишин І.Я., розглянувши  справу про обвинувачення:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Гнильче Підгаєцького району Тернопільської області,жителя АДРЕСА_1 громадянина Україхни, українця, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні сина-інваліда, військовозобов»язаного, не працюючого,  згідно ст.. 89 КК України не судимого ,-

у вчиненні злочину, передбаченого  286 ч..2 КК України, -

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він порушуючи Правила дорожнього руху спричинив смерть ОСОБА_3

            Злочин вчинено за таких обставин; 7 грудня 2008 року приблизно о 18 год.30 хв. в темну пору доби і дощову погоду,керуючи автомобілем марки «Ауді-80»,реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався автодорогою «Львів-Мукачево» по вул. Об'їзна в м.Галичі в напрямку м. Івано-Франківська. Швидкість руху автомобіля становила 60 км.год.,що перевищувала максимально-допустиму 44-52 км. год. по умовах недостатньої видимості в темну пору доби та в дощову погоду. Попереду по ходу руху ОСОБА_1 перед АЗС «Тірас»знаходився нерегульований пішохідний перехід,який позначений дорожньою розміткою 1.14.1. «зебра»інформаційно-вказівним дорожнім знаками 5.35.1. «Пішохідний перехід», а за 100 м. попереджувальним дорожнім знаками 1.32 «Пішохідний перехід». В цей час проїзну частину  розміткою пішохідного переходу зліва на право,відносно напрямку руху автомобіля, почали переходити пішоходи ОСОБА_4,яка вела велосипед, а слідом за нею її чоловік ОСОБА_3. Відповідно до п. 4.16 а) Правил дорожнього руху України, під час переходу проїзної частини позначеної нерегульованим пішохідним переходом, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мали перевагу в русі, а водій ОСОБА_1 відповідно до п.18.1 цих правил  наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи,повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам,для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Проте водій ОСОБА_1 проявив неуважність, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу,по якому рухалися пішоходи, під час вибору, в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу,щоб мали змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, ігноруючи вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху не зменшив швидкість автомобіля,не зупинився,щоб дати дорогу пішоходам, внаслідок чого передньою правою частиною автомобіля вчинив наїзд на ОСОБА_3,який закінчував переходити проїзну частину дороги. При цьому ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, а саме: п.1.3,згадно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно  виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими;

п.1.5, в якому зазначено що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху,загрожувати життю або здоров»ю громадян,завдавати матеріальних збитків;

п.2.3,який вказує,що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним,стежити за дорожньою обстановкою,відповідно реагувати на її зміну,технічним станом транспортного засобу,не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.1,який зобов'язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку,стан транспортного засобу,щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.2, який вказує,що в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою,щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п.12.3,який зобов'язує водія у разі виникнення небезпеки руху або перешкоди,яку водій об»активно спроможний виявити,негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п.18.1,який зобов'язує водія транспортного засобу,що наближається до нерегульованого пішохідного переходу,на якому перебувають пішоходи,зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися,щоб дати дорогу пішоходам,для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

       У результаті яких сталася дорожньо-транспортна пригода,унаслідок якої пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м»які мозкові оболонки, в речовину головного мозку і  мозочка,переломами кісток склепіння і основи черепа яка ускладнилась,набряком та набуханням головного мозку, від яких на місці події наступила його смерть.

        Тобто ОСОБА_1 своїми діями,які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою,яка керує транспортним засобом,що спричинили смерть ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК  України.

        В судовому засіданні підсудний винним себе визнав, у вчиненому щиро розкаявся.          

        При розгляді справи 6.10. 2011 року від захисника підсудного поступило клопотання про закриття провадження у справі в зв2язку з амністією так як на утриманні у нього є син-інвалід та двоє батьків віком більше 70 років яких він утримує. Дане клопотання підтримав і сам підсудний.

        Заслухавши в судовому засіданні думку прокурора, який вважає, що провадження у справі слід закрити, пояснення підсудного, який не заперечив щодо закриття кримінальної справи по викладених ним підставах, суд вважає, що справа підлягає закриттю.

           З матеріалів справи вбачається,що злочин за ст. 286 ч.2 КК України,який інкримінується ОСОБА_1,вчинений з необережності, і не є особливо тяжким,покарання за яким передбачено до 8 років позбавлення волі.  Амністія чи помилування щодо нього не застосовувалися. Згідно копії свідоцтва про народження І-111 №НОМЕР_2 від 06 серпня 1996 року має на утриманні одну дитину-інваліда ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якого батьківських прав не позбавлявся, що підтверджується копією посвідчення серія ААБ № 130686 виданим  2.10.2010 р. управлінням праці та соціального захисту населення. Згідно довідки за № 966 від 5.10.2011 р. виданої Гнильченською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області вбачається,що ОСОБА_1 постійно доглядає і систематично допомагає своїм перестарілим батькам, а саме ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_7,які згідно свідоцтва про народження підсудного є його батьками. Окрім цього під час скоєння злочину підсудний  не перебував у стані алкогольного сп'яніння або у стані,викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів,не залишав місця дружньо-транспортної пригоди.

           Відповідно до ст. 1 п. «в»Закону України “Про амністію” від 8 липня 2011 року вищевказані обставини є підставою для закриття провадження у справі.

           При цьому запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 слід скасувати.

           Цивільний позов по справі не заявлявся.

           Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до ст. 81 КПК України

На підставі ст. ст. 85, 86 КК України, ст. ст. 1 п ”в”, 6, 8, 9, 10, 12 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, керуючись ст. ст. 6 п. 4, 244, 248 КПК України,  -

постановив:

            ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого  ч.2 ст.286  КК України .

            Провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 закрити внаслідок акта амністії.

            Запобіжний захід, ОСОБА_1, у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

            Речові докази по справі, а саме: частини скла і показник поворотів –знищити.

            Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом семи діб з часу її проголошення через Галицький районний суд.

                       Головуючий: