ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 р. | № 11/18/2862 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький (далі –територіальне відділення АМК)
на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2006
зі справи № 11/18/2862
за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Хмельницькобленерго”, м. Хмельницький (далі –ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго”)
до територіального відділення АМК та
Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, м. Хмельницький (далі –Управління ДК)
про стягнення 15 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” – не з’яв.,
територіального відділення АМК –Ширяєва С.М.,
Управління ДК –не з’яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про стягнення 15 000 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою штрафу за рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК, яке визнано судом недійсним.
Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.10.2004 зі справи № 18/2862 у позові було відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.02.2005 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, згідно з яким: повернуто з державного бюджету України на користь ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” 15 000 грн.; на територіальне відділення АМК віднесено судові витрати зі справи.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2005 обидва згадані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
У новому розгляді справа одержала номер 11/18/2862.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.11.2005 (суддя Радченя Д.І.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 (колегія суддів у складі: Майор Г.І. –головуючий, судді Голубєва Г.К. і Горшкова Н.Ф.), позов задоволено: з територіального відділення АМК стягнуто на користь ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” 15 000 грн. та суму судових витрат. У задоволенні позову до Управління ДК відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з того, що кошти в зазначеній сумі фактично до державного бюджету не надійшли, а були використані територіальним відділенням АМК на власні потреби (придбання комп’ютерної техніки та ін.).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи повністю і прийняти нове рішення. Скаргу мотивовано неправильним, на думку скаржника, застосуванням попередніми судовими інстанціями у розгляді даної справи норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про відповідність оскаржуваних судових рішень встановленим господарськими судами обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, та просить зазначені судові рішення залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- адміністративною колегією територіального відділення АМК у справі № 42/02-22-02 прийнято рішення від 18.11.2002 № 36-рш (далі – рішення № 36-рш), яким визнано неправомірними дії ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” з відключення споживачки (мешканки с. Деражня гр. Швець В.В.) від електропостачання і на назване товариство накладено штраф у сумі 15 000 грн.;
- на виконання цього рішення ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” платіжним дорученням від 24.12.2002 № 6613 перерахувало суму 15 000 грн. згідно з платіжними реквізитами, зазначеними територіальним відділенням АМК;
- рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.12.2003 зі справи № 7/3-н за позовом ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” рішення № 36-рш було визнано недійсним; це судове рішення набрало законної сили і в подальшому скасовано чи змінено не було;
- у зв’язку з цим ВАТ “ЕК “Хмельницькобленерго” письмово повідомило територіальне відділення АМК про необхідність повернення коштів у зазначеній сумі, проте їх повернуто не було;
- кошти в сумі 15 000 грн. було перераховано за зазначеним платіжним дорученням на реєстраційний рахунок територіального відділення АМК № 601101000023-24 “Суми за дорученням”. З доказів, поданих Управлінням ДК, вбачається, що цей рахунок не належить до рахунків обліку доходів державного бюджету України; зазначена сума, зарахована на видатковий спеціальний реєстраційний рахунок (що належить територіальному відділенню АМК і відкритий у відділенні Державного казначейства), відноситься до власних надходжень бюджетної установи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 659 “Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання”;
- у подальшому зазначені кошти, одержані за рахунок штрафу, територіальним відділенням АМК використані на власні потреби (придбання комп’ютерної техніки та ін.) згідно з платіжними дорученнями, оформленими у 2002 році, копії яких є в матеріалах даної справи. Тобто за рахунок власних надходжень територіального відділення АМК ним було проведено видатки на власні потреби матеріально-технічного забезпечення.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або про відсутність підстав для повернення територіальним відділенням АМК коштів, які надішли на зазначений цим відділенням рахунок у зв’язку зі сплатою позивачем штрафу на виконання рішення № 36-рш, згодом визнаного недійсним.
Відповідно до пунктів 1 і 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі –ЦК України):
- цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2004;
- щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
В даному разі правовідносини щодо повернення коштів виникли до набрання чинності ЦК України і продовжують існувати після набрання ним чинності.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що спірну суму коштів було зараховано на рахунок територіального відділення АМК та використано ним на потреби свого матеріально-технічного забезпечення. Згідно із статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З урахуванням з’ясованих попередніми судовими інстанціями обставин справи вони дійшли правильного по суті висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, хоча й не вмотивували його належним чином. Відтак підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 зі справи № 11/18/2862 залишити без змін, а касаційну скаргу Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України –без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов