Справа №2а-678/11/0407
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2011р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про спонукання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління ПФУ в м.Вільногірську про спонукання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії дітям війни, де просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 р. по час винесення судового рішення за цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитина війни», перебуває на обліку у відповідача і згідно зі ст.6 зазначеного Закону вона має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач у 2006, 2007 роках не призначав, не нараховував і не виплачував такого підвищення, а у 2008, 2009, 2010, 2011 роках вказаний вид підвищення до пенсії призначався та виплачувався їй лише частково у розмірі 10%. Позивач у своєму позові посилається, зокрема, на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008р. №10-рп/2008, згідно яких були визнані неконституційними положення окремих нормативно-правових актів, якими керувалось Управління ПФУ при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Ухвалою суду від 19.09.2011р. (ар.с.11), яка набрала законної сили, у задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в межах заявлених позовних вимог з 09.07.2007р. до шестимісячного строку, який передував дню подачі позову, відмовлено; адміністративний позов щодо зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в частині позовних вимог за період з 09 липня 2007р. по 28 лютого 2011р. залишено без розгляду, тобто предметом судового розгляду є позовні вимоги за період з 01 березня 2011р.
Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
18.10.2011р. на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача (ар.с.15), в яких Управління ПФУ з доводами позивача не погоджується та просить в задоволені позовних вимог відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено підвищення пенсії «дітям війни»на 30% мінімальної пенсії за віком, термін «мінімальний розмір пенсії за віком»визначено лише в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але цей термін застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом. Крім того, відповідно до прикінцевих положень цього Закону надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. У 2006, 2007 роках Управління ПФУ не повинно було виплачувати ніяких надбавок як дитині війни згідно чинного законодавства. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», встановлено, що дітям війни до пенсії підвищення проводиться у розмірі 49,8грн., отже позивач за період з 01.01.2008р. по вересень 2011р. отримала підвищення до пенсії, як «дитина війни», у сумі 2221,60грн. Ця постанова Кабінету Міністрів України є чинною і тому Управління ПФУ діє згідно норм чинного законодавства, тобто його дії не є протиправними.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення №НОМЕР_1 ОСОБА_1, видане 02.02.2001р. довічно (ар.с.7), суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. №2195-ІV, тобто має статус «дитини війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. №107-VI внесено зміни, в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто було відновлено дію цієї статті у первісній редакції, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає необхідним захистити ці права шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачу пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.03.2011р.
При цьому необхідно врахувати, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», повинен обчислюватись, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
У той же час суд приймає до уваги наступне.
У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011р.», який набрав чинності з 19.06.2011р., прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011р.»доповнені пунктом 4, згідно якого встановлено, що у 2011р. норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду на 2011р.
На виконання вимог Закону України від 14.06.2011року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011рік»06.07.2011р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р., тобто до 23.07.2011р. застосуванню підлягають положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.03.2011р. по 23.07.2011р.
На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок Державного бюджету України позивач не наполягала.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. №2195-IV, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про спонукання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії дітям війни задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 01 березня 2011р. до 23 липня 2011р. з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА