МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

"27" грудня 2011 р.                                                                             Справа № 2-1629/11

                                                                   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при

секретарі Лизі Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд»про розірвання договору доручення, повернення коштів та сплату процентів за користування чужими грошовими коштами, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд»(далі –ТОВ «Траверз-Буд», відповідач), в якому з урахуванням доповнених позовних вимог просив розірвати укладений між ними договір доручення № 4/365 від 07.03.2008 року (далі –договір доручення) та повернути сплачені на виконання цього договору 716122,93 грн., та 303557 грн., відсотків за користування чужими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 березня 2008 року між ним та відповідачем в особі ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності № 03/08 - Ю від 3 березня 2008 року було підписано договір доручення № 4/365, відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_1 як довіритель доручає, а ТОВ «Траверз-Буд»як повірений зобов'язується здійснити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії, а саме: оформити дозвільну документацію на початок будівництва; організувати будівництво об’єкту нерухомості передбаченого п.п. 1.2 - 1.5 договору, після завершення будівельних робіт щодо спорудження об’єкту нерухомості надати довірителю документи, необхідні для послідуючого оформлення його у власність; здійснити відповідні розрахунки пов’язані з виконанням умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору доручення об’єктом нерухомості за цим договором є котедж (індивідуальний житловий будинок), будівництво якого буде здійснюватись за адресою: село Березівка, Колонщинської сільської ради, Макарівського району, Київської області (номер земельної ділянки 365).

Відповідно до п. 1.5 договору вартість об’єкту нерухомості за даним договором складає 702081 грн., 30 коп.

Завершення об’єкту нерухомості –І квартал 2009 року (п. 1.3.2 Договору). Доручення за даним договором повинно бути виконано до 31.03.2009 року (п. 4.1 договору).

Позивач виконав умови п.п. 1.5, 3.1-3.4 договору та перерахував на рахунок відповідача 100% загальної вартості об’єкту нерухомості в розмірі 702081,3 грн., і винагороду останнього в розмірі 14041,63 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору доручення після закінчення виконання робіт повірений зобов’язаний передати довірителю Акт приймання-передачі об’єкту нерухомості.

Станом на 5 липня 2011 року відповідачем взяті на себе зобов’язання за спірним договором виконані не були.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору відповідно до ст.ст. 509, 526, 536, 610, 612, 629 ЦК України просив договір доручення розірвати та стягнути сплачені за цим договором кошти, а разом з тим і проценти за користування чужими коштами за період з 31.03.2009 року по 05.06.2011 року у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Представник позивача –ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача –Польовик А.С., в судовому засіданні зазначив, що сума, що може бути повернута позивачу внаслідок розірвання договору становить –46483,6 грн., сплачених за цим договором, а також може бути повернуто 4041,63 грн., винагороди повіреного, оскільки вважає, що вартість фактично виконаних його робіт складає 10000 грн.

Зазначив, що відповідно до ст. 1009 ЦК України, якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення, а також виплатити йому плату пропорційно виконаній роботі. На підставі вказаної норми вважав, що у випадку припинення договору доручення позивач як довіритель зобов’язаний відшкодувати витрати понесені ТОВ «Траверз-Буд»як повіреним у зв’язку з виконанням доручення, а також виплатити йому винагороду пропорційно виконаній роботі. Витрати ТОВ «Траверз-Буд»понесені у зв'язку з виконанням спірного договору складають 659639,30 грн., що були перераховані за договором підряду № 20-3-5/08, укладеним між ТОВ «АМК»та ОСОБА_1, від імені якого діяло ТОВ «Траверз-Буд». Факт перерахування даних коштів підряднику ТОВ «АМК»підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних документів, а також довідками-підтвердженнями відповідних банківських установ про перерахуванння вищевказаних коштів.

Таким чином, сума, яка може бути повернена довірителю може складати різницю між сумою фактично перерахованих ним коштів на рахунки повіреного та сумою витрат понесених повіреним у зв’язку з виконанням договору доручення.

На підставі викладеного просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07 березня 2008 року між позивачем та відповідачем в особі ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності № 03/08 - Ю від 3 березня 2008 року було підписано договір доручення № 4/365, відповідно до п. 1.1 якого позивач як довіритель доручає, а відповідач як повірений зобов’язується здійснити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії, а саме:

-           оформити дозвільну документацію на початок будівництва;

-           організувати будівництво об’єкту нерухомості передбаченого п.п. 1.2 - 1.5 договору,

-           після завершення будівельних робіт щодо спорудження об’єкту нерухомості надати довірителю документи, необхідні для послідуючого оформлення його у власність;

-           здійснити відповідні розрахунки пов’язані з виконанням умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору доручення об’єктом нерухомості за цим договором є котедж (індивідуальний житловий будинок), будівництво якого буде здійснюватись за адресою: село Березівка, Колонщинської сільської ради, Макарівського району, Київської області (номер земельної ділянки 365), що також зазначений у Додатку № 1 до вказаного договору та є невід’ємною його частиною.

Відповідно до п. 1.5 договору вартість об’єкту нерухомості за даним договором складає 702081 грн., 30 коп.

Завершення об’єкту нерухомості –І квартал 2009 року (п. 1.3.2 Договору).

Доручення за даним договором повинно бути виконано до 31.03.2009 року (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору доручення повірений, зокрема, зобов’язався:

-          укласти договори, необхідні для виконання даного договору, зокрема договори субпідряду або замовити виконання функцій генерального підрядника третій особі, для належного виконання своїх зобов’язань, визначених даним договором, перед довірителем;

-          після завершення робіт надати довірителю необхідні для введення об’єкту нерухомості в експлуатацію, оформлення технічного паспорту БТІ та правовстановлюючих документів на котедж (індивідуальний житловий будинок).

-          забезпечити своєчасне повернення коштів довірителю у випадку припинення чи розірвання даного договору відповідно до умов даного договору.

Після закінчення виконання робіт повірений зобов’язаний передати довірителю акт приймання-передачі об’єкта нерухомості (п. 4.2 договору).

Сторони в п. 5.1 договору передбачили, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору вони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Відповідно до п. 9.3 договору доручення він діє з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.  

Позивач виконав умови п.п. 1.5, 3.1-3.4 договору та перерахував на рахунок відповідача 100% загальної вартості об’єкту нерухомості в розмірі 702081,3 грн., і винагороду останнього в розмірі 14041,63 грн., передбачену п. 3.3 договору, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи та не заперечувалося відповідачем.

ТОВ «Траверз-Буд»діючи від імені ОСОБА_1, уклало 20.03.2008 року договір підряду № 20-3-5/08 з ТОВ «АМК», відповідно до якого останнє зобов’язалося виконати будівельні роботи по будівництву котеджу, передбаченого договором доручення. На виконання умов зазначеного договору підряду ТОВ «Траверз-Буд»перерахувало ТОВ «АМК»659639,30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних документів, а також довідками-підтвердженнями відповідних банківських установ про перерахування вищевказаних коштів (а.с. 51-60).

Відповідачем взяті на себе зобов’язання за спірним договором виконані не були. Так відповідачем не надано доказів того, що у встановлений договором строк довірителю були надані документи, необхідні для введення об’єкту нерухомості в експлуатацію, оформлення технічного паспорту БТІ та правовстановлюючих документів на котедж (індивідуальний житловий будинок); доказів передачі довірителю акту приймання-передачі об’єкта нерухомості (п. 4.2 договору); доказів готовності об’єкта будівництва.

Оцінивши надані сторонами докази, вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Як зазначено у ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Таким чином суд приходить до висновку, що між сторонами був укладений договір доручення, за яким відповідач як повірений зобов’язався вчинити від імені та за рахунок позивача як довірителя юридичні дії, що визначені п.п. 2.3 –2.4. договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язань, що встановлені ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України).

Згідно ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.  Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з позивачем договору, оскільки позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, взяті на себе зобов’язання належним чином не виконав, договір доручення укладений між сторонами має бути розірвано.

Разом із розірванням договору, відповідач повинен відшкодувати завдані позивачеві збитки, які полягають у його витратах, здійснених у зв’язку з цим договором та складають 702081,30 грн.

Поряд зі збитками відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Користування чужими грошовими коштами у межах даної статті слід розуміти широко. Тобто це не тільки зобов'язання, основним предметом яких є надання грошових коштів у тимчасове використання (позика, кредит, банківський вклад тощо), але і випадки прострочення виконання зобов’язань за будь-якими оплатними зобов'язаннями.

Оскільки по закінченню дії договору доручення, відповідач зобов’язання не виконав, з 31.03.2009 року продовжував безпідставно користуватися грошовими коштами позивача, він відповідно до зазначеної вище норми має сплатити позивачу проценти за користування чужими коштами у розмірі, встановленому законом –подвійної облікової ставки НБУ, за весь час прострочення. Сума процентів за користування чужими коштами становить 289122,85 грн., яка обрахована за формулою 702081,3 грн. (сума сплачених за договором коштів, за вирахуванням винагороди повіреного) х 797 (днів: з 31.03.2009 по 05.06.2011) х 0,0538(3)% (середній розмір подвійної облікової ставки НБУ за день).

Посилання відповідача на те, що ним у зв’язку із виконанням спірного договору були здійснені витрати, що відповідно до ч. 1 ст. 1009 ЦК України є підставою для їх відшкодування довірителем у разі дострокового припинення договору до його повного виконання, судом відхиляються з огляду на те, що відповідно до ст. 1003 ЦК України у договорі доручення мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному, а обов’язки повіреного, передбачені п.п. 2.3 –2.4 договору доручення не передбачають обов’язків здійснення витрат від  імені довірителя.

Проте, ст. 1009 ЦК України передбачає виплату повіреному плати пропорційно виконаній ним роботі, що, на думку суду, може становити 10000 грн., тому надлишок сплачених довірителем коштів у розмірі 4041,63 грн., як винагороди повіреного також підлягає стягненню з останнього.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України  судові витрати підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 1659,2 грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (97,6%).

Керуючись ст.ст.  15, 60, 79, 88, 174, 212-215, 223  ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд»про розірвання договору доручення, повернення коштів та сплату процентів за користування чужими грошовими коштами - задовольнити частково.

Договір доручення № 4/365 від 07.03.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд»- розірвати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд»(код ЄДРПОУ 3374465, м. Київ, вул. І.Кудрі, 16) на користь ОСОБА_1 702081,3 грн. коштів, перерахованих за договором, 4041,63 грн. винагороди повіреного, 289122,85 грн. процентів, 1659,2 грн. судового збору, а всього 996904,98 грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий                     О.В.Тандир