ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 р. | № 8/2086 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Остапенка М.І. |
суддів : | Борденюк Є.М. Харченко В.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ВАТ “Вібросепаратор” |
на постанову | Житомирського апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року |
у справі за позовом | ТОВ “Юридична фірма “А-Лекс” |
до | ВАТ “Вібросепаратор” |
про та за зустрічним позовом до про | стягнення коштів ВАТ “Вібросепаратор” ТОВ “Юридична фірма “А-Лекс” стягнення коштів |
В С Т А Н О В И В:
у липні 2005 року, ТОВ “Юридична фірма “А-Лекс” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ “Вібросепаратор” 12 800 грн. заборгованості за надані йому у квітні –червні 2005 року послуги згідно умов договору №1/01-2003 від 01.01.2003 року та додаткової угоди до цього договору №2 від 01.12.2004 року.
Під час розгляду справи судом, позивач уточнив суму позову і, з урахуванням обсягу наданої правової допомоги, просив постановити рішення про стягнення на його користь 22 736 грн.
Відповідачем пред’явлено зустрічний позов про стягнення з позивача 5 276 грн., як безпідставно йому перерахованих платіжним дорученням від 07.04.2004 року.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.02.2006 року первісний позов задоволено і постановлено про стягнення на користь ТОВ “Юридична фірма “А-Лекс” 22 736 грн. боргу та 345,36 грн. на відшкодування судових витрат. Зустрічний позов залишено без розгляду.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 19.06.2006 року рішення суду першої інстанції у частині залишення без розгляду зустрічного позову скасував і постановив рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Прийняті у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на помилковість висновків щодо його заборгованості перед позивачем, неправильну правову оцінку обставин справи і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши нове рішення про відмову у первісному позові і задоволення зустрічних позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом під час перегляду справи в апеляційному порядку, взаємовідносини сторін щодо надання та оплати відповідачем юридичних послуг врегульовані договором №1/01-2003 від 01.01.2003 року.
Додатковою угодою№2 від 01.12.2004 року до цього договору сторони розширили обов’язки позивача у справі, поклавши на нього зобов’язання здійснювати перевірку внутрішнього та зовнішнього документообігу і передбачили, що у період до 31.12.2005 року вартість однієї години роботи виконавця складає 135 грн., при абонентській платі 5 400 грн. на місяць. У разі перевищення розрахункової величини часу роботи виконавця, остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням фактичного часу роботи.
При цьому, розрахунки повинні здійснюватись шляхом авансового платежу та остаточно – до 5 числа місяця наступного за звітним.
Листом від 17.05.2005 року відповідач надіслав позивачу пропозицію про зміну умов договору №1/01-2003 від 01.01.2003 року, шляхом зменшення вартості однієї години роботи виконавців позивача до 102 грн., а листом від 30.05.2005 року повідомив про розірвання договору з мотивів неналежної, на його думку, якості послуг, що надавались позивачем з квітня 2005 року.
Одностороння відмова відповідача від договору про надання послуг не суперечить ст.907 ЦК України і визнається позивачем у справі, а тому договір від 01.01.2003 року №1/01-2003 є розірваним з часу повідомлення про це позивача у справі.
Проте, розірвання договору не звільняє відповідача, як замовника, від зобов’язання оплатити надані йому послуги у встановлені договором строки, а тому, виходячи із встановленого судом обсягу наданих послуг за період квітня-червня 2005 року і відсутності даних про неналежну якість цих послуг, суди правомірно постановили про стягнення заборгованості з урахуванням авансового платежу від 07.04.2005 року і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року –без змін.
Зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 19.06.2006 року відповідно до ухвали Вищого господарського суду України від 27.07.2006 року скасувати.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко