2014/2-1271/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.01.2012 м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді –Шахової В.В.,
за участю секретаря судового засідання –Вельможної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 18 листопада 2011 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказала, що 26 лютого 2000 року вона вступила у зареєстрований шлюб з відповідачем. Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3, 29 червня 2000 року. Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем на даний час фактично припинені. Сімейне життя не склалося в зв’язку з непорозумінням та різними поглядами на життя, з вересня 2010 року сторони мешкають окремо, примирення не можливе. Позивач просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_1 у поданій до суду заяві просила розгляд справи провести за її відсутності, на розірванні шлюбу наполягала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає в повному обсязі, просив розгляд справи провести за його відсутності.
Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Суд, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26 лютого 2000 року, який було зареєстровано Борівською сільською радою Зміївського району Харківської області, свідоцтво про укладення шлюбу серії I-ВЛ №НОМЕР_1, актовий запис № 6 /а.с. 4/.
З копії свідоцтва про народження дитини, серії 1-ВЛ №НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, вбачається, що батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 / а.с.5/
Судом встановлено, що шлюб фактично розпався, з вересня 2010 року сторони мешкають окремо, не намагаються примиритись, подальше існування подружжя разом та збереження шлюбу не цікаве для позивача та відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спору про майно та місце проживання дитини сторони не мають, син залишається проживати з позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не цікаве для позивача та відповідача.
-2-
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який зареєстрований 26 лютого 2000 року Борівською сільською радою Зміївського району Харківської області, свідоцтво про шлюб серії I-ВЛ № НОМЕР_1, актовий запис № 6 – розірвати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: