Справа № 1-80/12

Вирок

іменем України

 12.01.2012

Деснянський  районний  суд  м. Києва в  складі :

головуючого  -                              судді Тарасенко Н.В.

при  секретарі  -                       Здрак Г.Л.

з  участю   прокурора  -            Кенюка А.В.          

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в           м. Києві  кримінальну  справу  по  обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина  України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, в силу          ст. 89 КК України раніше не судимого,

у   вчиненні  злочину,   передбаченого   ч.1 ст. 190 КК  України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 19 липня 2011 року приблизно о               13 год., знаходячись на території СТО «Ракіта» по                         вул. Червоногвардійській, 3 в м. Києві, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, шляхом зловживання довірою раніше знайомого ОСОБА_2 заволодів належним останньому мобільним телефоном марки «Соні Еріксон W700і», вартістю 60 грн., з карткою пам’яті, вартістю 50 грн., сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 50 грн.,на рахунку якої знаходились кошти в сумі           25 грн., а всього на загальну суму 185 грн. З мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 підсудний ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині визнав та пояснив, що 19 липня 2011 року вдень зайшов на роботу до свого знайомого ОСОБА_2 на СТО «Ракіта», вони спілкувались, в ході розмови він попросив у знайомого мобільний телефон, щоб подзвонити, той дав йому телефон, повертати мобільний телефон він наміру не мав, оскільки хотів його продати у зв’язку з тяжким матеріальним становищем. Тримаючи мобільний телефон він вийшов з СТО, не повідомивши знайомого, що йде. Мобільний телефон він того ж дня за 60 грн. продав на ринку «Юність». Наступного дня він був затриманий працівниками міліції. Телефон було повернуто потерпілому.

Згідно з ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, що підтверджується показами підсудного, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.

Тому суд, згідно ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.

Дії  підсудного  ОСОБА_1 за  ч.1 ст.190  КК України кваліфіковані вірно, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

При  обранні  міри  покарання  підсудному суд  враховує  суспільну  небезпеку  вчиненого  злочину та  особистість  підсудного, який в силу         ст. 89 КК України не судимий, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічного злочину.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд відповідно до        ст. 66 КК України визнає щире каяття підсудного в скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до          ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1  повністю   визнав  себе  винним  у  вчиненні  злочину,  щиро  розкаявся, позитивно  характеризується  за  місцем  реєстрації, те, що тяжких наслідків не настало, мобільний телефон повернуто потерпілому, суд вважає за можливе призначити  ОСОБА_1  покарання у виді обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.                    

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 заявлено не було, згідно розписки (а.с. 26) йому  повернуто мобільний телефон.                              

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.

Підлягають стягненню з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи.

          На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст. 323,  324  КПК  України,   суд -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190  КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На  підставі  ст. 75  КК  України  звільнити  ОСОБА_1  від  відбування  покарання  з  випробуванням,  встановивши  іспитовий  строк  терміном  2 (два) роки.

          На підставі ст. 76 КК України покласти   на  засудженого  ОСОБА_1  обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;  повідомляти  органи  кримінально -  виконавчої  інспекції  про  зміну  місця  проживання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру  запобіжного  заходу  до  вступу  вироку  в  законну  силу ОСОБА_1 залишити без змін – у вигляді підписки про невиїзд.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон марки «Соні Еріксон W700і» з карткою пам’яті, переданий під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_2, залишити за належністю (а.с.25-26).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в             м. Києві судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 379 грн. 90 коп.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва  протягом   15 діб з моменту його проголошення.

Суддя –