Справа № 2-6364/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

 16.12.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді          - Сенюти В.О.

при секретарі                    - Буцко М.В.

за участю позивача          - ОСОБА_1

відповідача                    - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивуючи свої вимоги тим, що 19.09.2003 року між сторонами було укладено шлюбу. Від шлюбу мають неповнолітню доньку. Внаслідок відсутності взаєморозуміння, поваги один до одного, виникають конфліктні ситуації, сварки, свідком яких стає донька, що негативно вливає на її психологічний стан. Шлюбні відносини припинені у квітні 2011 року, спільне господарство не ведеться, сім’я фактично розпалася, збереження шлюбу є недоречним.          

          В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

          Відповідач проти задоволення позову не заперечував.

          Вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 19 вересня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1372.

          Від шлюбу мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд зясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

          Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

          Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони однією сімєю не проживають, спільне господарство не ведуть, мають різні інтереси та погляди, втратили почуття любові та поваги один до одного, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1  – задовольнити.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 вересня 2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1372- розірвати.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

          Головуючий: