Справа № 2-4850/11

РІШЕННЯ  

іменем України

 29.11.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді           – Сенюти В.О.

при секретарі                              -  Слободянюк О.А.

за участю:

позивача                              - ОСОБА_1

відповідача                              - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Позовні вимоги мотивує тим, що 20.07.2007 року ім’я покійного ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. Будинок АДРЕСА_1 на праві власності належав ОСОБА_3 та матері позивачки і відповідачки. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 будинок успадкували три особи. Позивачка права власності оформити не могла, через небажання батька йти до нотаріуса. З моменту успадкування будинку у 1997 році до позивачки перейшло право власності на земельну ділянку - 1/6, на іншу 1/6 частину земельної ділянки виникло у ОСОБА_2 у зв’язку із чим позивачка вважає, що ОСОБА_3 не мав законних підстав для отримання Державного акту на право власності  на земельну ділянку.

          В судовому засіданні позивачка підтримала позові вимоги з викладених підстав, просила позов задовольнити.

          Відповідачка проти задоволення позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.

          Представник Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. У письмових поясненнях просив справу слухати у відсутність представника та ухвалити рішення на розсуд суду.

          Вислухавши пояснення позивачки, відповідачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

          Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Як вбачається з письмових матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина. Позивачка та відповідачка є рідними сестрами, дочками померлого.

          Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2011 року за позивачкою визнано право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та визнано право власності на 1/12 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3

          Позивачка посилається на положення ст. 120 ЗК України відповідно до якої при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на змелену ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди., якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

З державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка розміром 0,0854 га за адресою АДРЕСА_1 належало ОСОБА_3 на підставі державного акту від 20.07.2007 року № ЯЖ 053745. Вище вказаний державний акт було видано на підставі рішення Київської міської ради від 27 листопада 2003 року № 222/1096. Таким чином, суд приходить до висновку, що видача державного акту 20.07.2007 року до ухвалення рішення Деснянського районного суду м. Києва 13.04.2011 року не могло спричинити порушення прав позивачки.

          Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Позивачкою не надано доказів, які б свідчили про те, що рішення Київської міської ради від 27.11.2003 року видано із порушенням законодавства, а тому підстав для визнання державного акту не дійсним суд не вбачає, а як наслідок неможливо відмінити акт реєстрації в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 08-7-01752. Позовну вимогу про скасування рішення Київської міської ради щодо видачі державного акту серії ЯЖ № 05375 ОСОБА_5 не заявлено.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки є такими, що не підлягають задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 120, 126, 152 ЗК України, -

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Головуючий: