Справа № 2-2857/11

РІШЕННЯ  

іменем України

 04.11.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді – Сенюти В.О.

при секретарі                    - Зиза Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київпроект», Профспілкового комітету Публічного акціонерного товариства «Київпроект», ОСОБА_2, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання недійсним рішення профспілкового комітету, визнання права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету, визнання права користування житловим приміщенням. Позовні вимоги мотивує тим, що чоловік позивачки працював водієм в ВАТ АТ «Київпроект» з 06.04.1989 року. 11.07.1990 року від шлюбу народилася донька. У 1990 році у зв’язку із тим, що родина позивачки потребувала поліпшення житлових умов, на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ АТ «Київпроект» було надано для проживання кімнату АДРЕСА_1. У 2001 році чоловік позивачки помер. 08.07.2001 року на підставі постанови правління та профспілкового комітету ВАТ «Київпроект» позивачці було надано дозвіл на проживання у спірному жилому приміщенні. На підставі вказаної постанови позивачці було видано ордер № 4 від 08.07.2001 року на право проживання в гуртожитку АО «Київпроект». В травні 2010 року позивачці було вручено листа від 03.03.2010 року в якому пропонувалось звільнити займану кімнату у зв’язку із тим, що рішенням генеральної дирекції та профспілкового комітету ВАТ «Київпроект» від 17.02.2010 року № 52-2, протокол № 52, кімната АДРЕСА_1 надана палітурнику ВАТ «Київпроект» ОСОБА_2 На підставі рішення Київської міської Ради депутатів трудящих № 1767 від 31 жовтня 1973 року за клопотанням ВАТ «Київпроект», було надано дозвіл інституту «Київпроект» провести заселення в гуртожиток інженерно – технічного персоналу та молодих фахівців в кімнати НОМЕР_1 будинку готельного типу будинку АДРЕСА_1. Зазначеним рішенням було дозволено інституту «Київпроект» жилі кімнати  в будинку АДРЕСА_1, що звільняються у зв’язку із наданням жилих квартир заселяти працівниками інститут згідно із чергою. З 1995 року після перетворення інституту ВАТ «Київпроект» в ВАТ «Київпроект» не ведеться контрольного списку квартобліку, а з 1998 року  квартоблік не ведеться. Позивачка вважає, що враховуючи те, що вона разом із донькою більше як 19 років проживала у кімнати АДРЕСА_1, вселилась у вказану кімнату на законних підставах, є членом сім’ї померлого ОСОБА_3, який на час смерті перебував у трудових відносинах з відповідачем, постійно сплачує за користуванням гуртожитком, таким чином підстави для її виселення разом із донькою з спірного приміщення відсутні. Відповідачі - дирекція та профспілковий комітет ВАТ «Київпроект», приймаючи 17.02.2010 року рішення № 52-2, протокол № 52 про надання кімнати АДРЕСА_1 палітурнику ВАТ «Київпроект» ОСОБА_2, в якому мешкає позивачка, порушили її житлові права та порядок надання житлової площі в гуртожитку передбачений ст.ст. 128, 129 ЖК України та постановою РМ Української РСР від 03.06.1986 року № 208 «Про затвердження примірного положення про гуртожитки»: на час прийняття рішення кімната не була вільною, ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку на підприємстві. У зв’язку із чим позивачка і звернулася до суду із вказаним позовом.

          В подальшому позивачка уточнила позовні вимоги, просила визнати недійсним спільне рішення генеральної дирекції та профспілкового комітету ВАТ «Київпроект» від 17.02.2010 року № 52-2, протокол № 52, про надання кімнати АДРЕСА_1 ОСОБА_2 Визнати недійсним ордер на ім’я ОСОБА_2 на право заняття кімнати АДРЕСА_1. Визнати недійсним п. 1.6 постанови правління ПАТ «Київпроект» від 14.02.2011 року про надання кімнати АДРЕСА_1 для постійного проживання ОСОБА_2 Визнати недійсним ордер № 017936 серія Б від 06.04.2011 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_2 Скасувати реєстрацію ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1. Визнати за позивачкою право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1. Зобов’язати ВАТ «Київпроект» надати позивачці згоду на реєстрації в кімнаті АДРЕСА_1 та зобов’язати відділ ГІРФО Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві зареєструвати позивачку у кімнаті АДРЕСА_1.

          В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала з викладених підстав, просила позов задовольнити.

          Представник ПАТ «Київпроект» проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 1767 від 31.10.1973 року було надано дозвіл Інституту «Київпроект» правонаступником якого є ВАТ «Київпроект», на заселення під гуртожиток інженерно – технічного персоналу та молодих фахівців в кімнатах НОМЕР_1 будинку готельного типу АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення  виконкому Київської міської Ради кімнату АДРЕСА_1 у цьому будинку було надано для проживання працівнику товариства ОСОБА_3, чоловіку позивачки. Рішенням правління та профкому ВАТ «Київпроект» від 05.07.2001 року № 8-5-12 (Протокол № 8). Після смерті чоловіка, позивачці було дозволено тимчасово проживати у цій кімнаті разом із дочкою. Позивачка в порушення вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» та Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації проживання (пересування) фізичних осіб в Україні, затвердженого Наказом МВС України від 03.02.2006 року № 96, яким визначений порядок реєстрації фізичним особам свого місця проживання, в будинку готельного типу АДРЕСА_1 не реєструвалась. Місце реєстрації позивачки  у Подільському районі м. Києва, де вона знаходиться на обліку на покращення житлових умов. Враховуючи те, що позивачка у кімнаті АДРЕСА_1 зареєстрована не була, а дана кімната їй надавалась тимчасово, у відповідності до вимог ст. 128 ЖК України спільним рішенням генеральної дирекції та профкому товариства від 17.02.2010 року № 52-2 (протокол № 520) кімнату АДРЕСА_1 надано працівнику товариства ОСОБА_2 Одночасно адміністрацією товариства ОСОБА_2 було видано ордер № 2, який відповідає вимогам ст. 129 ЖК України. Позивачку було повідомлено про звільнення займаної кімнати листом від 31.03.2010 року. Крім того, позивачка не вказала жодної правової підстави для визнання недійсним ордеру.

          Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у позові - відмовити. Вказав, що не вважає виданий на його ім’я ордер таким, що виданий із порушенням, оскільки працює на вказаному підприємстві і має всі законні підстави для отримання кімнати.

          Представник Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації заперечувала проти позову у частині її пред’явлення до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, вказала, що жодних порушень діючого законодавства України Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією при здійснення покладених на неї повноважень, допущено не було.

          Представник профспілкового комітету ПАТ «Київпроект» в судове засідання не з’явився, на початку судового розгляду та у своїй письмові заяві вказав, що позовні вимоги не визнає та  просив у задоволенні позову відмовити.  Вказав, що позивачці було надано тимчасовий дозвіл на проживання  у кімнаті АДРЕСА_1, з чим вона ознайомлена 28.07.2001 року під розписку. Крім того, позивачка разом із донькою зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2. Позивачка ніколи не перебувала у трудових відносинах із «Київпроектом», а кімната АДРЕСА_1 надана ветерану праці ОСОБА_2 палітурнику (працює з 1972 року в «Київпроекті») зареєстрований на вказані житловій площі і перебував на квартирному обліку в Деснянській РДА.   

Представник відділу ГІРФО Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. В письмових матеріалах справи міститься заява про слухання справи у відсутність представника та прохання ухвалити рішення відповідно до вимог закону (а.с. 42).

Вислухавши пояснення сторін по справі, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 з 14 жовтня 1989 року (а.с.10), який перебував у трудових відносинах з ВАТ АТ «Київпроект» (а.с.15-19). Як вбачається з свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Відповідно до постанови правління та профспілкового комітету ВАТ АТ «Київпроект» протокол № 8 від 05.07.2001 року ОСОБА_1 – вдові ОСОБА_3, та її доньці  дозволено тимчасово проживати у кімнаті АДРЕСА_1, з оплатою за проживання комунальних послуг щомісяця у розмірі 76 грн. 78 коп. та за електроенергію – згідно з показанням лічильник. В разі потреби, на вимогу адміністрації АТ «Київпроект» ОСОБА_1 повинна звільнити кімнату протягом місяця з дня попередження (а.с. 12, 14).

На підставі вказаної постанови ОСОБА_1 було видано ордер № 4 на право проживання у гуртожитку АО «Київпроект» (а.с.9).

03.03.2010 року позивачці направлено листа, відповідно до якого позивачку просили звільнити кімнату протягом місяця з дня отримання попередження на підставі вище вказаного рішення правління та профкому від 05.07.2001 року - протокол № 8 «Про проживання у гуртожитку ОСОБА_1», а також необхідністю поселення працівників ВАТ «Київпроект». Рішенням генеральної дирекції та профспілкового комітету ВАТ «Київпроект» від 17.02.2010 року № 52-2, протокол № 52, кімната АДРЕСА_1 надана палітурнику ВАТ «Київпроект» ОСОБА_2 (а.с.21).

Відповідно до акту про передачу листа-повідомлення від 27.05.2010 року позивачці лист було вручено, однак остання від підпису відмовилася (а.с.28).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка вважає, що спільним рішення генеральної дирекції та профспілкового комітету ВАТ «Київпроект» від 17.02.2010 року № 52-2, протокол № 52, про надання кімнати АДРЕСА_1, порушені її житлові права та порядок надання житлової площі відповідачу ОСОБА_2

Судом встановлено, що позивачка не перебуває у трудових відносинах із ПАТ «Київпроект», у спірній кімнаті проживає тимчасово, що підтверджується п. 1 постанови правління та профспілкового комітету ВАТ АТ «Київпроект» - протокол № 8 від 05.07.2001 року, відповідно до якого позивачці дозволено тимчасове проживання у спірній кімнаті, ордером № 4 (а.с.9). Згідно п. 4 вище вказаної постанови, в разі потреби позивачка повинна звільнити займану площу протягом одного місяця з дня отримання попередження, вказаний факт позивачкою у позовній заяві не оспорюється та позовна вимога не заявлена.

Крім того, за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не зареєстрована, місце реєстрації  останньої у Подільському районі м. Києва де і перебуває на квартирному обліку, дана обставина сторонами не заперечується та підтверджується листом від 19.09.2001 року Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с.22).

Як вбачається з письмової відповіді КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. києві ради» будівля за адресою АДРЕСА_1 має статус житлового будинку, балансоутримувачем якого є КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києві.

З рішення від 31.10.1973 року та розпорядження КМДА від 14.02.2011 року вбачається, що «Київпроект» має дозвіл на заселення у кімнати НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13, 104).

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК України жила площа гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідно до профспілкового комітету і комітету комсомолу.

ОСОБА_1 вказуючи на те, що квартира повинна бути надана особам лише при наявності трьох умов: постійне проживання особи  у спірній квартирі на час прийняття рішення, бути в ній зареєстрованій та перебувати на квартирному обліку сама собі суперечить, оскільки позивачка не має реєстрації у спірній кімнаті.

Посилання на ст.ст. 132, 125 ЖК України проте, що позивачка не може бути виселена як член сім’ї померлого працівника, без надання іншого житла є безпідставними та таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки положення статей 132, 125 ЖК України не містять такої категорії осіб, як член сім’ї померлого працівника.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що спільне рішення, яке оскаржується позивачкою не порушує її прав, оскільки право на спірну кімнату у позивачки – відсутнє та не має підстав для визнання за нею право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі гуртожитку адміністрації підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним ордера на ім’я ОСОБА_2 на право зайняття кімнати АДРЕСА_1, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення вказаних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з п. 16 постанови правління та профспілкового комітету первинної профспілкової організації ПАТ «Київпроект» від 14.02.2011 року № 6-2 протокол № 6 «Про надання квартир в будинку АДРЕСА_1» ОСОБА_2 надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім’ю із однієї особи зі зняттям з квартирного обліку. ОСОБА_2 працює з 1972 року. Перебуває на квартирному обліку в Деснянській РДА з 1991 року, облікова справа № 22592. Зареєстрований і проживає в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.105-110).

Рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 31.10.1973 року № 1767 «Про використання кімнат в будинку готельного типу під гуртожиток інституту «Київпроект» визнано таким, що втратило чинність на підставі розпорядженням КМДА від № 138 (а.с.104).

Розпорядження Деснянської районної державної адміністрації від 23.03.2011 року № 216 ОСОБА_2 06.04.2011 року  видано ордер серії «Б» № 017936. Таким чином, з видачею вказаного ордеру, ордер виданий адміністрацією ВАТ «Київпроект» втратив чинності, а тому позовні вимоги, щодо визнання ордеру недійсним виданого на ім’я ОСОБА_2 на право зайняття кімнати АДРЕСА_1 – є безпідставними.

Підстав для визнання п. 16 постанови правління та профспілкового комітету первинної профспілкової організації ПАТ «Київпроект» від 14.02.2011 року № 6-2 протокол № 6 «Про надання квартир в будинку АДРЕСА_1» позивачкою не наведено та відсутні докази щодо даної вимоги, у зв’язку із чим суд приходить до висновку, про вказана вимога задоволенню не підлягає через її недоведеність.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним ордеру № 017936 серія «Б» від 06.04.2011 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого на ім’я ОСОБА_2 суд не вбачає підстав для задоволення.

18.02.2011 року на адресу Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов лист за підписом голови правління ПАТ «Київпроект», який окрім посилання на вищезазначене розпорядження виконавчого органу Київської міської ради, містив прохання затвердити спільне рішення правління та профспілкового комітету ППО ПАТ «Київпроект» про надання жилих приміщень в квартирах НОМЕР_1 жилого будинку АДРЕСА_1, мешканцям, які постійно проживають, зареєстровані у зазначених квартирах та перебувають на квартирному обліку та видати ордер серії «Б» у встановленому порядку. На виконання вище зазначеного розпорядження виконавчого органу Київської міської Ради та враховуючи лист ПАТ «Київпроект», Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження від 23.03.2011 року № 216 «Про видачу ордера мешканцю колишнього гуртожитку» на підставі якого 06.04.2011 року ОСОБА_2 було видано ордер № 017936 серія « Б» на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до витягу з облікової справи № 22592 ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку з 28.10.1991 року, у загальній черзі. Підстава постановки на квартирний облік – проживання у гуртожитку.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що відповідачі не вчиняли по відношенню до позивачки дій, які б порушували її житлові права та за  позивачкою не визнано право користування житловим приміщенням кімнатою АДРЕСА_1 , а тому підстав для скасування реєстрації ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, зобов’язання ПАТ «Київпроект» надати згоду на реєстрацію позивачки у вказаній кімнаті та видати копію ордеру та зобов’язання відділ ГІРФО Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві зареєструвати позивачку у спірній кімнаті –немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 59, 128, 129 ЖК України, -

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Головуючий: