Справа № 2-6346/11

РІШЕННЯ  

іменем України

 22.12.2011

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді           – Сенюти В.О.

при секретарях                    -  Буцко М.В., Слободянюк О.А.

за участю:

представника позивача           – ОСОБА_1

відповідача                              - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми. Позовні вимоги мотивує тим, що 25.05.2006 року відповідач на підставі договору купівлі – продажу відчужив позивачці квартиру АДРЕСА_1. При укладенні вище вказаного договору, відповідач приховав той факт, що квартира набута в період його перебування в шлюбі з ОСОБА_2, таким чином шляхом введення в оману позивачку, відповідач без згоди своєї дружини ОСОБА_4 отримав від позивачки кошти у розмірі 595.900 грн. Про те, що квартира АДРЕСА_1 є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, позивачці стало відомо у 2007 році, коли ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до позивачки про визнання частково недійсним договору купівлі - продажу квартири на Ѕ частину квартири у добросовісного набувача. У зв’язку із тим, що відповідач навмисно ввів позивачку в оману, замовчуючи наявність вказаних вище обставин, які б перешкодили вчиненню правочину. ОСОБА_2 отримав кошти від позивачки згідно укладеного договору купівлі – продажу квартири. Оскільки позивачка сплатила всю суму коштів за квартиру, вважає, що різницю, а саме вартість 1 /2 частини квартир, відповідач повинен повернути.

          На підставі звіту, вартість квартири становить 1.297.628 грн., вартість Ѕ частини – 648.814 грн., а враховуючи положення ст. 230 ЦК України, позивачка вважає, що з відповідача підлягають стягненню збитки у подвійному розмірі, що складає 1.297.628 грн.

          Крім того, ОСОБА_3 внаслідок незаконних дій відповідача зазнала моральних страждань, які оцінює у розмірі 1.700 грн., оскільки майже 4 роки вимушена ходити на судові засідання, витрачати час та нервуватися.

          Представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з викладених підстав у повному обсязі.

          Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Разом з тим пояснив, що на момент укладення договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 втратив свій паспорт, у зв’язку із чим отримав новий. Процедурою оформлення вище вказаною квартирою займався чоловік позивачки. Знаходячись у приватного нотаріуса, про сімейне положення відповідача ніхто не запитував, а тому останній з цього приводу нікому нічого не повідомляв. Проти розміру вартості квартири на заперечував.

          Вислухавши пояснення представника позивачки, відповідача, вивчивши письмові матеріал справи, суд приходить до висновку, що позво підлягає задоволенню, з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 25 травня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

          Як вбачається з п. 5 вище вказаного договору купівлі – продажу, який підписаний відповідачем зазначено про те, що продавець стверджує, що квартира, яка є предметом цього договору, на момент його укладення нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не заставлена, в оренду не здана, в спорі під забороною (арештом) не перебуває, прав щодо неї у третіх осіб немає, малолітні та неповнолітні діти в ній не зареєстровані.

          Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.04.2010 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки придбана  у період перебування останніх у шлюбі, у зв’язку із чим ОСОБА_4 має право власності на Ѕ частину квартири. А ОСОБА_2 приховав, що квартира набута у період його перебування в шлюбі з ОСОБА_4, яка згоди на укладення договору купівлі – продажу не давала, як того вимагає ст. 65 СК України (а.с.15), вказане не підлягає доказування відповідно до положення ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

          Враховуючи вище викладене та положення ч. 1 ст. 230 ЦК України договір купівлі – продажу від 25.05.2006 року квартири АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що вище вказаний договір укладено шляхом обману з боку відповідача.

          Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 230 ЦК України, позовні вимоги щодо відшкодування ОСОБА_3 збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані відповідачем у зв’язку із вчиненням цього правочину підлягають задоволенню.

          Як вбачається із звіту про незалежну оцінку ринкової вартості квартири, яка належить ОСОБА_3 та розташована за адресою АДРЕСА_1, вартість складає 1.297.628 грн. (а.с.17 - 47), тобто вартість Ѕ частини складає – 648.814 грн., а подвійний розмір  - становить 1.297.6258 грн., яка і підлягає стягненню із відповідача.

          Заперечення відповідача щодо ринкової вартості квартири, судом до уваги не прийнято, оскільки будь-яких клопотань ОСОБА_2 не заявляв, та всупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України доказів суду з цього приводу не надавав.

          Позовна вимога про стягнення із відповідача на користь позивачки моральну у шкоду у розмірі 1.700 грн. також підлягає задоволенню, виходячи із принципу розумності та справедливості.

          Відповідно до положення ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1.837 грн. на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 216, 230,  1167 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_3 – задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 завдані збитки  у розмірі 1.297.628 грн.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1717 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: