ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2008 р. | № 20-5/251 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРНИЙ БЕРЕГ-ТУР" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. та на рішення господарського суду м. Севастополя від 22.11.2007р. у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліта-Ялос" до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРНИЙ БЕРЕГ-ТУР" про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У липні 2007р. ТОВ "Еліта-Ялос" пред’явило в господарському суді позов до ТОВ "ЯНТАРНИЙ БЕРЕГ-ТУР" про стягнення штрафу в розмірі 16635,00грн.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 22.11.2007р. (суддя Євдокимов І.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. (судді Гонтар В.І. –головуючий, Борисова Ю.В., Плут В.М.), позов було задоволено повністю.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог, застосувавши строк позовної давності, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до припису пп. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення” (зі змінами і доповненнями) обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна мати встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено агентський договір №07-06/Я від 20.02.2006р. (далі –Договір).
Цим Договором сторони обумовили, зокрема, у 2006 році максимальну кількість туроднів за яку може наставати відповідальність у випадку їх невибірки.
Відповідно до пункту 2.2.1 Договору замовник (відповідач) зобов’язався вибрати в Туркомплексі (позивач) у 2006 році усі туродні, згідно узгодженого сторонами графіку заїздів.
Як посилався відповідач за Додатком 2 до Договору загальна кількість туроднів становить 98, з них в сезон з 05.06.2006р. по 02.07.2006р., з 11.09.2007р. по 15.09.2007р. –28 туроднів; з 03.07.2007р. по 10.09.2007р. –70 туроднів.
Позивачем же в обґрунтування штрафу покладено 522 туродні.
Суд як першої, так і другої інстанції цих посилань відповідача не перевірив і оцінки їм не дав.
Відповідно до ст.ст. 607, 617 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
За приписом п. 7.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили, яка виникла після укладення договору, в результаті обставин надзвичайного характеру, котрі сторони не могли передбачити або запобігти.
При цьому відповідач посилався, зокрема, на те, що антинатовські акції протесту, виступи татар за своїми ознаками підпадають під громадську демонстрацію, що судом визнана як форс-мажорна обставина, як і на те, що зазначені ним і інші обставини, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомими і не потребували доказування.
Зазначеному, у поєднанні з положеннями п. 7.2 Договору, суд оцінки не дав, як і тому, чи унеможливили вказані відповідачем перешкоди виконання узятих ним за Договором зобов’язань і саме яких.
За таких обставин, ухвалені судові рішення визнати законними і обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене ретельно з’ясувати дійсні обставини справи і вирішити спір відповідно до встановленого та вимог закону.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРНИЙ БЕРЕГ-ТУР" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2008р. та рішення господарського суду м. Севастополя від 22.11.2007р. скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук