ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 р. | № 52/95-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Дерепи В.І. |
суддів : | Грека Б.М. –(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.06 |
у справі | № 52/95-06 |
господарського суду | Харківської області |
за позовом | Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “ХАС” |
про | стягнення 19866,78 грн. |
за участю представників від: |
позивача | Ашмінець І.В. (дов. від 12.12.05) |
відповідача | не з'явилися, були належно повідомлені |
В С Т А Н О В И В :
Позивач ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії ГПУ “Полтавагазвидобування” звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ “Хас” про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 19866,78 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.06 у задоволенні позовних вимог ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії ГПУ “Полтавагазвидобування” про стягнення з відповідача 19866,78 грн. заборгованості відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.06 апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 13.04.06 –без змін. Судові акти мотивовані тим, що договір оренди № 1066 укладено з метою реалізації договору № 60 про спільну інвестиційну діяльність, а тому розірвання договору оренди призвело до створення умов, за яких ТОВ фірма “Хас” не мала можливості використовувати орендоване за договором № 1066 майно, отже у відповідача відсутня заборгованість зі сплати орендних платежів.
Суб’єкт касаційного оскарження просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.06 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії ГПУ “Полтавагазвидобування” з наступних підстав. На думку скаржника, при вирішенні спору порушено ст.43 ГПК України, що полягає в неповному і необ’єктивному розгляді всіх обставин вправи в їх сукупності. Судами зроблений хибний висновок про припинення права тимчасового користування свердловинами з обладнанням, а отже, невірно застосована ст.762 ЦК України, згідно якої, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Факт знаходження бурового верстата КОРО-1-80 у користуванні ТОВ “Спецтехніка” в період з листопада 2004 по березень 2005 спростовує факт невикористання орендованого майна.
Окрім того, скаржник вважає, що суди порушили ст.526 ЦК України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Подане до початку судового засідання клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надані докази, які б підтверджували обставини, якими обґрунтовано таке клопотання.
Заслухавши суддю, доповідача, пояснення представника скаржника, дослідивши доводи касаційної скарги, правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи та фактів, встановлених в рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, 04.02.04 між ТОВ фірма “Хас” та ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” укладено договір № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність. В межах договору № 60 укладено договір оренди майна № 1066. За умовами договору оренди, позивач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: буровий верстат КОРО-1-80, що знаходиться на балансі ГПУ “Полтавагазвидобування” з метою використання цього майна для проведення капітального ремонту свердловини.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідно до додаткової угоди від 12.05.06 до договору про розірвання договору № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, з 29.12.04 у відповідача припинилося право тимчасового користування свердловинами з обладнанням, а отже, з цього часу доступ позивача до бурового верстата КОРО-1-80 був припинений.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з висновками, викладеними у вищезазначених судових актах з огляду на наступне.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови № 11 від 29.12.76 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України. Між тим, при прийнятті оскаржуваного рішення та постанови судами першої та апеляційної інстанцій було порушено вимоги цієї та вищезазначених норм.
Так, суд першої інстанції при задоволенні позову позивача, так як і суд апеляційної інстанції при залишенні рішення суду першої інстанції без змін не дослідили фактичні обставини справи, які входять до предмету доказування у цій справі.
Колегія суддів вважає, що суди не надали належної правової оцінки положенням ст. 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також в порушення п.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, не надано правової оцінки факту існування зобов’язань ТОВ “Хас” по договору оренди № 1066 від 25.10.04, який укладений в межах реалізації договору № 60 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, та є по суті окремим правочином, спрямованим на набуття відповідних цивільних прав та обов’язків сторонами.
Так, пунктом 3.3 договору оренди сторони передбачили, що орендна плата повинна перераховуватися орендодавцю щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
В судових актах не досліджувалося питання про те, чи використовувався при проведенні робіт буровий верстат КОРО-1-80, чи був обмежений доступ до бурового верстата після 29.12.04, та чи мав місце факт користування буровим верстатом ТОВ “Спецтехніка”, як стверджує скаржник, в період з листопада 2004 року по березень 2005.
Касаційна ж інстанція, відповідно до частини другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. З огляду на наведене, справа має бути передана на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії Газопромислового управління “Полтавагазвидобування” задовольнити частково. Рішення господарського суду Харківської області від 13.04.06 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.06 у справі № 52/95-06 скасувати. Справу №52/95-06 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко