ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.12.11 р.                                                                                 Справа № 11/332                               

за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”,                        м. Донецьк,  виробнича одиниця «Краматорськміжрайтепломережа», м. Краматорськ Донецької області  

до відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Краматорськ Донецької області

про стягнення 4140,59грн.            

Суддя  Соболєва С.М.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2 – за довіреністю №юр/4493 від 31.12.2010р.;

від відповідача  – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк, виробнича одиниця „Краматорськміжрайтепломережа», м. Краматорськ Донецької області  до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Краматорськ Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 4069,48грн., інфляційних витрат в сумі 17,30грн., 3% річних в сумі 53,81грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору на постачання теплової енергії та гарячої води №46 від 01.12.2009р. відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати наданих послуг, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 4069,48грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд, встановив :

Між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) та Виробничою одиницею „Краматорськміжрайтепломережа” Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) 01 грудня 2009р. було укладено договір про постачання теплової енергії  та гарячої води №46, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання  постачати Споживачеві теплову енергію  та гарячу воду в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержувану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.  

Площа опалювального приміщення – магазину «Будматеріали» по бул. Краматорський, 30 складає 66,8кв.м.

За приписами п. 3.2.1. договору Споживач зобов’язується виконувати умови та порядок оплати  спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які визначені в Додатку №1, не допускаючи їх перевищення.

Облік спожитої теплової енергії проводиться за приладами обліку, розрахунковим способом. (п. 6.1. договору).

Згідно із п. 7.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених  тарифів. Тарифи на момент підпису договору (Без ПДВ) складає: 19,55грн. за 1 кв.м. опалювальної площі; 650,00грн. – за 1Гкал. Вартість опалення за місяць в опалювальний період складає 1567,13грн.

У випадку зміни цін на енергоносії, установлених КМУ або іншими органами влади, тариф може змінюватися без погодження із споживачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.2. договору).

За приписами п. 7.3. договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.12.2010року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії  про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

Договір підписано обома сторонами.  Доказів відмови від договору сторонами до матеріалів справи не надано, у зв’язку із чим за висновком суду даний договір є пролонгованим.

Факт підключення опалення Споживачу підтверджується актом включення опалення від 07.10.2010р., який підписано з боку відповідача без заперечень.

На виконання умов договору за надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені до сплати рахунки, зокрема, рахунок №46-10 від 26.10.2010р. на суму 1112,16грн., №46-11 від 24.11.2010. на суму 1567,13грн., №46-12 від 22.12.2010р. на суму 1718,79грн., №46-1 від 27.01.2011р. на суму 1567,13грн., №46-2 від 23.02.2011р. на суму 1567,13грн., №46-3 від 23.03.2011р. на суму 1567,13грн., №46-4 від 20.04.2011р. на суму 783,56грн. Всього на суму 9883,03грн. Як доказ отримання зазначених рахунків мається відмітка у нижній частині рахунків щодо отримання їх нарочним відповідачем особисто або представником відповідача.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 4069,48грн.

Протягом розгляду справи відповідачем двічі було частково сплачено суму боргу, а саме: в жовтні 2011р. квитанцією №25 від 27.10.2011р. на суму 783,56грн. за опалення за квітень 2011р. та підписано акт звірки взаєморозрахунків де відповідач підтверджує наявність заборгованості в  сумі 3285,92грн. та в грудні 2011р. квитанцією №7 від 05.12.2011р. на суму 1100,00грн. з яких 827,59грн. -  за опалення за жовтень 2011р., а залишок 272,41грн. – за опалення за попередній період.

21 грудня 2011р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором №46 від 01.10.2009р. відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 3013,51грн.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов’язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов’язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов’язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов’язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов’язання,  що  виникає  між  суб’єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб’єкт (зобов’язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов’язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб’єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб’єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов’язаної   сторони  виконання  її  обов’язку .

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб’єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб’єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов’язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Протягом розгляду справи відповідачем борг за отримані послуги теплопостачання за договором №46 від 01.12.2009р. частково було оплачено в сумі 1055,97грн., що підтверджується квитанцією №25 від 27.10.2011р. на суму 783,56грн. за опалення за квітень 2011р. та квитанцією №7 від 05.12.2011р. на суму 1100,00грн. з яких 827,59грн. -  за опалення за жовтень 2011р., а залишок 272,41грн. – за опалення за попередній період (з жовтня 2010р. по квітень 2011р.), у зв'язку із чим суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Краматорськ суми боргу у розмірі 1055,97грн. відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення суми боргу у розмірі 3013,51грн. суд зазначає, що відповідач свої зобов’язання  стосовно оплати отриманих послуг теплопостачання належним чином не виконав, представлені йому послуги відповідно до договору про постачання теплової енергії та гарячої води №46 від 01.12.2009р. за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 3013,51грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості у розмірі 3013,51грн. відповідачем надано не було, крім того дана сума боргу відповідачем повністю підтверджена в акті звірки взаєморозрахунків від 21.12.2011р., таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3013,51грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів 3% річних в сумі 53,81грн. та інфляційних витрат в сумі 17,30грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідачів відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 17,30грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 53,81грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-                                                      

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк, виробнича одиниця „Краматорськміжрайтепломережа», м. Краматорськ Донецької області  до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Краматорськ Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 4069,48грн., інфляційних витрат в сумі 17,30грн., 3% річних в сумі 53,81грн., задовольнити частково.      

Припинити провадження по справі в частині стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Краматорськ суми боргу у розмірі 1055,97грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору.   

Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_1) на користь виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, р/р №2600730170 в Краматорськім від. №2865 Ощадбанку України, МФО 349222, код ЄДРПОУ 05540936) борг у розмірі 3013,51грн., інфляційні витрат в сумі 17,30грн., 3% річних в сумі 53,81грн.., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 27.12.2011р.

Суддя                                                               Соболєва С.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >