ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 жовтня 2006 р. |
№ 21/166-06-5089 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого -судді |
Дерепи В.І. |
|
суддів : |
Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
ОСОБА_1 |
|
на рішення |
господарського суду Одеської області від 29.06.06 |
|
у справі |
№ 21/166-06-5089 |
|
господарського суду |
Одеської області |
|
за позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕДР” |
|
до |
Відкритого акціонерного товариства “Татарбунарська сукняна фабрика” |
|
про |
визнання договору дійсним |
|
за участю представників від: |
|
позивача |
не з'явилися, були належно повідомлені |
|
відповідача |
Мельник В.І. (дов. б/н) |
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Кедр”, звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з врахуванням уточнення позовних вимог) про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.03, укладеного між ТОВ „Кедр” та ВАТ „Татарбунарська сукняна фабрика” та про визнання за ТОВ „Кедр” права власності на комплекс виробничих будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Тура Василя,13 та який складається з: літ. „Д” -склад; літ. „Е” -цех, загальною площею 2721, 5 кв. м.; літ. „е” -склад, загальною площею 401, 2 кв. м.; літ. „З” -склад, загальною площею 247, 3 кв. м.; літ. „И” -склад; літ. „Л” -насосна очисних споруджень; літ. „П” -котельна; літ. „Р” -склад.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.06 (суддя Зеленов Г.М.) договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.12.03, укладений між ВАТ „Татарбунарська сукняна фабрика” та ТОВ „Кедр” визнано дійсним з моменту укладення, за ТОВ „Кедр” визнано право власності на комплекс виробничих будівель та споруд (нерухоме майно), що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район,
м. Татарбунари, вул. Тура Василя,13 згідно технічного паспорту (реєстр № 17 -неж. -10 -107 від 22.10.2002 р.)., а саме: літ. „Д” -склад; літ. „Е” -цех, загальною площею 2721, 5 кв. м.; літ. „е” -склад, загальною площею 401, 2 кв. м.; літ. „З” -склад, загальною площею 247, 3 кв. м.; літ. „И” -склад; літ. „Л” -насосна очисних споруджень; літ. „П” -котельна, загальною площею 233,8 кв. м.; літ. „Р” -склад. Рішення мотивовано тим, що сторони досягли згоди по всіх необхідних для укладення договору умовах.
Не погоджуючись з даним судовим актом, ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, справу направити на новий розгляд. Касаційна скарга мотивована тим, що майно, яке є предметом спору належить їй на праві власності, і до того ж, є предметом спору, який розглядається Татарбунарським районним судом.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.12.03 між ВАТ „Татарбунарська сукняна фабрика” (продавець) та ТОВ “Кедр”(покупець) було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, за умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та сплатити вартість комплексу виробничих будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарький район, м. Татарбунари, вул. Тура Василя,13 згідно технічного паспорту (реєстр № 17 -неж. -10 -107 від 22.10.02)., а саме: літ. „Д” -склад; літ. „Е” -цех, загальною площею 2 721, 5 кв. м.; літ. „е” -склад, загальною площею 401, 2 кв. м.; літ. „З” -склад, загальною площею 247, 3 кв. м.; літ. „И” -склад; літ. „Л” -насосна очисних споруджень; літ. „П” -котельна, загальною площею 233,8 кв. м.; літ. „Р” -склад. Крім того, відповідно до п. 4.1. договору продавець зобов'язався оформити всі необхідні документи для реєстрації покупцем права власності на нерухоме майно; передача нерухомого майна здійснюється продавцем покупцю протягом 30 календарних днів з моменту оплати вартості нерухомого майна.
Згідно п. 2.1. Договору вартість нерухомого майна складає 115060 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ -19 176 грн. 67 коп. Позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 115 060 грн. 00 коп. Незважаючи на те, що ТОВ „Кедр” перерахувало обумовлену договором суму вартості нерухомого майна, відповідач відмовляється виконати зобов'язання, передбачені п. 4.1. договору щодо передачі нерухомого майна у власність ТОВ „Кедр” та відповідного оформлення необхідних документів для реєстрації за останнім права власності.
Задовольняючи позов, суд мотивував своє рішення приписами статті 657 Цивільного кодексу України (договори купівлі -продажу нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації), та статті 220 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними, оскільки визнаючи за позивачем право власності на нерухоме майно, суд не витребував у сторін та не дослідив докази, які б свідчили про відсутність прав на вищезгадане майно у третіх осіб, та про те, що дані об'єкти нерухомості не перебувають в спорі, в тому числі, спорі про визнання права власності з іншими особами. Суд не дослідив, чи згадане рішення вплине на права осіб, не залучених до участі у справі та не вирішив питання про необхідність такого залучення.
Відповідно до статей 26, 27 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може залучити до участі в справі осіб, якщо рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов'язки.
Втім, вимоги даних статей не були взяті до уваги господарським судом Одеської області. Відповідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення, або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
В зв'язку з тим, що порушення норм процесуального права з боку місцевого господарського суду дають підстави вважати дане рішення незаконним та необґрунтованим, колегія суддів Вищого господарського суду України не вважає за потрібне досліджувати правильність застосування норм матеріального права місцевим господарським судом. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу місцевого господарського суду на те, що при ухваленні рішень про визнання договорів купівлі-продажу дійсними, або недійсними, крім іншого, необхідно перевіряти також права сторін на підписання даного договору, права інших осіб на це майно, та відсутність спору, заборон чи арештів, накладених на це майно; і в залежності від встановленого, визначити правовий статус скаржника та підсудність справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 29.06.06 скасувати, справу №21/166-06-5089 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко