ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2008 р. | № 43/661 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНКОМСТРАХ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2008р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства Страхової компанії "АРМА" до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНКОМСТРАХ" про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2007р. ЗАТ СК "АРМА" пред’явило в господарському суді позов до ЗАТ СК "ІНКОМСТРАХ" про стягнення за договорами: про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) №18/08-02-АРМА від 18.08.2002р. (далі –Договір-1) суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 282190,00грн. (272870,86грн. основного боргу + 9319,14грн. інфляційних втрат), 13367,55грн. пені, 2486,44грн. 3% річних; за договором облігаторного непропорційного перестрахування на базі ексцеденту збитковості №01/04/05-АРМА від 01.04.2005р. (далі –Договір-2) суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 189187,55грн (166538,30грн. основного боргу + 22649,25грн. інфляційних втрат), 28101,64грн. пені, 5078,31грн. 3% річних, 60000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача за Договором-1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 276565,88грн. (266246,74грн. основного боргу + 10319,14грн. інфляційних витрат), 13367,55грн. пені, 2486,44грн. 3% річних; за Договором-2 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 189187,55грн. (166538,30грн. основного боргу + 22649,29грн. інфляційних витрат), 28101,64грн. пені, 5078,31грн. 3% річних, 60000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2007р. (суддя Пасько М.В.), позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача 432785,04грн. основного боргу, 17063,62грн. пені, 32968,39грн. інфляційних нарахувань, 7564,75грн. 3% річних, 60000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2008р. (судді Капацин Н.В., Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.) апеляційну скаргу було задоволено частково, змінено резолютивну частину рішення, стягнуто з відповідача 432785,04грн. основного боргу, 13418,88грн. пені, 5078,31грн. 3% річних, 19201,87грн. інфляційних нарахувань, 10000,00грн. витрат на послуги адвоката, в іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить змінити постанову апеляційної інстанції, зменшити розмір витрат на послуги адвоката та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості в розмірі 266246,74грн. по Договору-1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2005р. між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія “Інкомстрах” (цедент) та Закритим акціонерним товариством Страхова компанія “АРМА” (цесіонер) було укладено договір облігаторного непропорційного перестрахування на базі ексцеденту збитковості № 01/04/05-АРМА (далі - Договір-2), предметом якого є домовленість сторін щодо перестрахування ЗАТ СК “АРМА” майнових інтересів ЗАТ СК “Інкомстрах”, пов’язаних із виконанням зобов’язань по укладеним договорам страхування (перестрахування, ретроцесії) автотранспортних засобів (надалі - портфель автострахування).
Крім того, судом була встановлена і не заперечувалась відповідачем наявність заборгованості останнього за вказаним Договором-2 у сумі 166538,30 грн. основного боргу.
За таких обставин, постанова апеляційного суду в частині стягнення 166538,30 грн. основного боргу за Договором-2, 13418,88грн. пені, 5078,31грн. 3% річних та 19201,87грн. інфляційних нарахувань відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права.
У вказаній частині постанова апеляційного суду не оспорюється і відповідачем.
Разом з тим, задовольняючи позов в частині стягнення 266 246,74 грн. основного боргу за Договором-1, суди виходили з доведеності позовних вимог в цій частині.
Проте повністю з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76р. №11 "Про судове рішення" (із змінами і доповненнями) мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи , їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Відповідно до пункту 8.1. Договору-1 при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахувальника страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 5 (п’яти) банківських днів після одержання від перестрахувальника комплекту документів.
Апеляційним судом встановлено, що ЗАТ СК “АРМА” не було надано доказів надання ЗАТ СК “Інкомстрах” відповідного комплекту документів, а звідси зроблено висновок, що відповідачем не було прострочено виконання свого зобов’язання щодо сплати частини страхового відшкодування по кожному страховому випадку за Договором-1, а тому відсутні підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних.
Разом з цим, суд другої інстанції, дійшовши висновку, що фактично з боку відповідача строк оплати за Договором-1 не настав, увійшов в обговорення питання обґрунтованості заявленої до стягнення суми страхового відшкодування та задовольнив позов в цій частині.
Крім того, апеляційний суд, оцінюючи лист №35 від 14.01.2008р. ЗАТ СК “Інкомстрах”, не врахував положення припису ч. 1. ст. 101 ГПК України та не навів обґрунтувань неможливості подання вказаного доказу суду першої інстанції.
До того ж, слід суду до кінця перевірити і обґрунтованість розміру стягнутих на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката та їх співрозмірність з об’ємом виконаних останнім робіт.
Отже, враховуючи наведене, ухвалені судові рішення в частині стягнення 266 246,74 грн. основного боргу за Договором-1 і розподілу судових витрат визнати законними та обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи в означеній частині суду слід врахувати наведене, ретельно з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача, і в залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.
В решті постанова апеляційного суду, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНКОМСТРАХ" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2008р. та рішення господарського суду м. Києва від 07.12.2007р. в частині стягнення 266 246,74 грн. основного боргу і розподілу судових витрат скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2008р. залишити без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук