Судове рішення #203026
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

05 жовтня 2006 р.                                                                                  

№ 7/130-77 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

головуючого -судді

Дерепи В.І.

 

суддів :

Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Камінь-Каширський консервний завод”

 

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.06

 

у справі

№ 7/130-77

 

господарського суду

Волинської області

 

за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Камінь-Каширський консервний завод”

 

до

Державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області, Спеціалізованого державного підприємства “Укрпецюст”

 

третя особа

громадянин ОСОБА_1

 

про

скарга на дії

 

 за участю представників від:

 

третьої особи

ОСОБА_1

 

відповідача 1

Іщик А.В. (дов. від 04.10.06)

 

відповідача 2

Мегей Г.Г. (дов. від 29.05.06)

 

В С Т А Н О В И В :

 

Відкрите акціонерне товариство “Камінь-Каширський консервний завод” звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про визнання неправомірними дій Державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області та визнання недійсними прилюдних торгів по реалізації м'ясного цеху, контори, гараж-складу.

Рішенням господарського суду Волинської області від 30.03.06 (суддя Шум М.С.) позов задоволено: дії Державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області визнано неправомірними, та визнано недійсними прилюдні торги по реалізації м'ясного цеху, контори, гараж-складу. Рішення мотивовано порушенням Державною виконавчою службою ч.3 ст. 55, ч.6 ст. 14 Закону України “Про виконавче провадження” та приписів Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

 

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.06 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Давид Л.Л., суддів: Мурської Х.В., Якімець Г.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено з тих підстав, що Державною виконавчою службою під час проведення торгів не було допущено значних порушень, які б вплинули на чиїсь матеріальні права.

 

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, рішення господарського суду Волинської області від 30.03.06 залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що він не був належним чином інформований про накладення арешту на майно, про призначення у виконавчому провадженні експерта, та про вчинення інших виконавчих дій; також постанова про призначення експерта від 08.07.05  не містить вказівки на об'єкти, які підлягають оцінці, не містить попередження про відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку: експертну оцінку доручено проводити ОСОБА_2, який не є експертом, а суб'єктом оціночної діяльності. Касаційна скарга також мотивована тим, що при проведенні повторних прилюдних торгів з реалізації майна позивача Волинською філією СДП „Укрспецюст" завищено гарантійний внесок, і під час проведення прилюдних торгів Волинською філією СПД „Укрспецюст" не забезпечено права Позивача визначити послідовність продажу арештованого майна.

 

Заслухавши суддю-доповідача та  пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Судами встановлено, що ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод" припинило господарську діяльність з 2003 року. Виконавчі документи про стягнення заборгованості по рішеннях судів з боржника - ВАТ „Камінь-Каширського консервного заводу" знаходяться на примусовому виконанні державної виконавчої служби з 1999 по 2006 рік.

 

13.01.05 державним виконавцем ВДВС Камінь-Каширського районного управління юстиції в порядку примусового виконання виконавчих листів описано і накладено арешт на майно ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод”, а саме: автобус спеціальний КАВЗ-685, цех виготовлення безалкогольних напоїв, гараж автомобільний двохдверний, склади трьохдверні, контора, м'ясний цех, заг. площею 513,5 м2. Описане майно прийнято на відповідальне зберігання та отримано копію акту опису і арешту майна керівником боржника Гринюком М.М.

 

08.06.05 винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, згідно якої, експертом призначено ОСОБА_2 (у вищезазначеній постанові є підпис оцінювача, яким він засвідчує про надання достовірного висновку щодо вартості арештованого майна, підстави відповідальності, передбачені законом), який має ліцензію на право зайняття експертною діяльністю, видану 26.04.02 за №НОМЕР_1 Фондом держмайна України. 08.07.05 проведено оцінку вартості нерухомого майна, належного ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод” (контора, м'ясний цех, гараж-склад), згідно якого початкова вартість об'єктів продажу склала: контра - 42594 грн., м'ясний цех - 88 009 грн., гараж-склад -5298,0 грн. Позивач не оскаржив оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

 

30.09.05 СДП „Укрспец'юст" МЮУ направило Лист начальнику ДВС Камінь-Каширського РУЮ та ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод” про проведення прилюдних торгів по ралізації арештованого майна, належного ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод", призначених на 22.10.05. До продажу пропонувались контора (стартова ціна 42594, 00 грн.) та гараж-склад (стартова ціна -5298,00 грн.).

 

04.10.05 в газеті „Полісся" опубліковано оголошення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, належного ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод", а саме: лот№1 - контора, лот№2 - гараж-склад. 29.09.05 та 22.10.05 прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (будівля контори, 1954 р. побудови, контори і гаража-складу) не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців, уцінку арештованого майна призначена на 07.11.05, про що керівник позивача був повідомлений належним чином. Оскільки зазначене арештоване майно не було продане на першому аукціоні, 07.11.05 було проведено його уцінку на 2% .

 

15.11.05  в газеті „Полісся" поміщено інформацію про проведення Волинською філією СДП „Укрспец'юст” привселюдних торгів з реалізації арештованого майна, належного ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод”, а саме: лот №1 - контора, лот №2 -гараж-склад, лот №3 -м'ясний цех. Листом від 21.11.05 за №141 СПД „Укрспец'юст" повідомило начальника ДЗС Камінь-Каширського РУЮ та ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод” що прилюдні торги по реалізації арештованого майна, а саме: контори (стартова ціна - 42594,00 грн.), гаражу-складу (стартова ціна - 5298,00 грн.) та м'ясного цеху (стартова ціна -88009,00 грн.), призначені на 29.11.05. 29.11.05 були проведені прилюдні торги, де переможцем по всіх трьох лотах став громадянин ОСОБА_1, придбавши контору за 42200,00 грн., гараж-склад за 5800,00 грн., м'ясний цех за 88500,00 грн.

 

Згідно статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”, під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення. Однак, позивач не використав надане йому ст. 56 Закону України „Про виконавче провадження” право визначити черговість опису та арешту майна та порядку його реалізації. Так, судом встановлена неодноразовість повідомлення керівництва ВАТ „Камінь-Каширський консервний завод” про необхідність погашення заборгованості шляхом реалізації арештованого майна (лист №3131 від 31.12.04, лист №1531 від 09.06.05, лист №1697 від 20.07.05, та лист №2087 від 04.11.05).

 

Доводи скаржника про те, що не визначення боржником черговості стягнення є перешкодою для проведення торгів, та про те, що Державна виконавча служба неналежним чином інформувала його про хід виконавчого провадження та про виконавчі дії, які нею здійснюються, спростовуються вищевикладеними обставинами справи, які встановлені судом апеляційної інстанції, підтверджуються матеріалами справи, та не можуть бути переоцінені господарським судом касаційної інстанції.

 

На підставі вищенаведених обставин та з врахуванням положень ст. 56, 57 Закону України “Про виконавче провадження”, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідачів порушень процедури реалізації арештованого майна, а відтак, про необхідність відмови в позові. Колегія судів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з такою правовою позицією з огляду на наступне.

 

Судом апеляційної інстанції встановлено, що прилюдні торги відбулися без порушення Закону України “Про виконавче провадження” та “Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”, затвердженого наказом Мін'юсту 27 жовтня 1999 року № 68/5. Доводи скаржника про те, що він був неналежним чином інформований про хід виконавчого провадження спростовуються матеріалами справи, рівно, як і інші доводи, викладені в касаційній скарзі.

 

Разом тим, слід зазначити, що посилання на порушення “Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна” можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними лише в тому випадку, якщо внаслідок цього були порушені законні права та інтереси певних осіб. Разом з тим, позивачем не вказано, та не обґрунтовано, як того вимагає ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яким чином зазначене порушення вплинуло на його права та обов'язки в процедурі проведення прилюдних торгів. Слід зазначити, що ст. 1 ГПК України встановлено, що право звернення до господарського суду мають лише ті особи, права та охоронювані законом інтереси яких було порушено або з метою запобігання правопорушенням.

 

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Камінь-Каширський консервний завод” залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.06 у справі

№ 7/130-77 залишити без змін.

 

 

 

 

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

 

Судді                                                                                                    Б. Грек

 

                                                                                                    Л. Стратієнко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація