Справа № 1-1438/11
В И Р О К
іменем України
"09" грудня 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого –судді Сидорова Є.В.
при секретарі –Суржко О.А., Муляра І.М.
з участю прокурора –Галаєва Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з загально середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 06.03.2000 року вироком судової колегії у кримінальних справах Київського міського суду за ст. 93 п.п. «б», «і», «е»КК України в редакції 1960 року КК України до 12 років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 28.12.2009 року згідно постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21.12.2009 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 10 місяців 11 днів.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Суд встановив:
29 квітня 2011 року, о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 –в кімнаті комунальної квартири АДРЕСА_2 звернув свою увагу на ДВД –програвач марки «Оріон», який належав ОСОБА_2 та знаходився у вказаній кімнаті. Побачивши ДВД –програвач у ОСОБА_1, виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого май на. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись тим, що ОСОБА_2 знаходячись у стані алкогольного сп’яніння заснув, та за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме –ДВД –програвач марки «Оріон», з пультом дистанційного керування, вартістю 300 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище та пояснив, що 28 квітня 2011 року перебуваючи за місцем мешкання в будинку АДРЕСА_2 на спільній кухні відпочивав із сусідом ОСОБА_2 з яким вживали коньяк. Коли почали розходитись, ОСОБА_2 попросив провести його до ліжка, оскільки йому було зле. Завівши ОСОБА_2 в кімнату він положив його на ліжко. Перебуваючи в кімнаті, він помітив ДВД –програвач сріблястого кольору, марки «Оріон», який стояв на телевізорі. Так, як ОСОБА_2 спав, він без його згоди викрав ДВД –програвач із дистанційним пультом та переніс до своєї кімнати. Для своєї матері з якою він разом проживає він пояснив, що вказаний ДВД програвач він узяв у своєї знайомої дівчини, тобто той факт, що він викрав програвач для матері не пояснив. ДВД програвач він мав залишити у себе для власного користування і мети його продати не мав. У подальшому 29 квітня 2011 року, о 11 годині 00 хвилин, він поїхав на житловий масив Південна Борщагівка, з метою заробити грошові кошти, ДВД –програвач знаходився у його кімнаті. Через декілька днів, він повернувся до свого місця мешкання і його мати повідомила для нього, що ОСОБА_2, написав заяву про злочин про крадіжку ДВД –програвача. Працівниками міліції, було виявлено та вилучено в його кімнаті ДВД програвач, марки «Оріон»та дистанційний пульт, який він викрав 28 квітня 2011 року з кімнати ОСОБА_2 коли той спав. В скоєному кається та жалкує про скоєне.
За згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.
Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред’явлене підсудному ОСОБА_1 обвинувачення.
Дії, ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Визначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує, що він за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Вказані вище обставини суд вирішує такими, що пом’якшують його покарання.
Обставина, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин в момент не відбутого умовно –дострокового строку, згідно постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21.12.2009 року, суд вважає за необхідне згідно з вимогами ст. 71 КК України призначити йому остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарання, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 337, 338 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком від 06.03.2000 року судової колегії у кримінальних справах Київського міського суду за ст. 93 п.п. «б», «і», «е»КК України в редакції 1960 року КК України на строк 2 місяці та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.
Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_1 підписку про невиїзд, замінити на взяття під варту, і до набрання вироком чинності, утримувати його в Київському СІЗО № 13 УДДУ ПВП в м. Києві та Київської області .
Взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 09 грудня 2011 року.
Цивільний позов не заявлявся.
Речовий доказ –ДВД програвач, повернути законному володільцю.
Судові витрати по справі відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.