Справа № 3-11161/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"02" грудня 2011 р.суддя Шевченківського районного суду м. Києва             Радчикова О.П.,  розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла із відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   м. Києва, українця,  громадянина України, не працюючого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за статтею 122-5 КУпАП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 08 листопада 2011 року  приблизно о  15 : 30 год. в м. Києві по вул. Глибочицька, керував  автомобілем марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1,  який обладнаний спеціальними світловими  та звуковими сигнальними пристроям без дозволу ДАІ МВС України, чим порушив вимоги п.п.31.3 г ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене  ст. 122-5 КУпАП.

Оскільки дії водія ОСОБА_1 несуть ознаки правопорушення, передбаченого ст.122-5 КУпАП, справу було направлено для розгляду до суду.

У судове засідання ОСОБА_1  не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідно до ст. 268 КУпАП,  вважаю за можливе розглядати справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина                ОСОБА_1 у порушенні водієм умов експлуатації транспортного засобу повністю підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до п. 31.3Г ПДР забороняється  експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: у разі обладнання без дозволу Державтоінспекції спеціальними звуковими та світловими сигналами.

Відповідно до п.п.1.3,1.4, 1.5, 2.3-б ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, а також бути взаємно ввічливими. Кожний  учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб  не  повинні  створювати  небезпеку  чи  перешкоду  для руху, загрожувати життю або здоров'ю  громадян,  завдавати  матеріальних збитків.

За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-5 КУпАП.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру адміністративного стягнення, судом враховується ступінь вчиненого останнім правопорушення, відсутність обставин, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність, відношення ОСОБА_1 до скоєного.

 Наведені в матеріалах обставини свідчать про достатність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_1  адміністративного стягнення у виді штрафу, з урахуванням особи правопорушника, буде визнано достатнім, а тому суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ст. 122-5 КУпАП.

 Керуючись ст. 33, 122-5 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850  гривень з  конфіскацією спеціальних світлових та звукових сигнальних пристроїв.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження або опротестування  постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі не сплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або місце знаходженням його майна.

Строк пред’явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Зобов’язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання  постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП України.

Постанова судді про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційну скаргу, протест прокурора може бути подано до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: