справа № 1-246 

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14.07.2011  року                      Здолбунівський районний суд

                                                                                 Рівненської області

в особі   судді            Мички І.М.

при секретарі            Сімонович С.О.

з участю прокурора  Лисюка О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, багатодітна сім'я, не працюючого, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

                                               в с т а н о в и в  :

11 червня 2011 року близько 08.00 год. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у будинку гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою АДРЕСА_2 з корисливих мотивів, таємно викрав бензопилу марки «Штіль», вартістю 4184 грн. 10 коп., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і дав суду показання про обставини його вчинення.

Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. У суду немає сумніву у добровільності та істинності учасників судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені даним вироком, а саме: місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини і мотиви злочину ніким із учасників судового розгляду, в тому числі і самим підсудним ОСОБА_1 не оспорюються. Підсудному було роз’яснено, що у такому випадку у нього відсутнє право подальшого оспорювання цих фактичних обставин справи в апеляційному порядку.

Судом з’ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду не виникає. За таких обставин, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Суд приходить до висновку, що вина підсудного доведена, його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

При призначенні підсудному покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно злочин, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире розкаяння, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

По місцю проживання підсудний характеризується позитивно.

За таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

                                               з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання –громадські роботи строком 80 (вісімдесят) годин.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.

С у д д я :