Справа 22-1557 ас/2006                                                                 Суддя 1 інстанції Тарасенко С.Б.

Категорія 38                                                                           Доповідач   Новодворська О.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2006 року судова палата в           цивільних справах Апеляційного суду Донецької

області в складі:

головуючого:                                                                 Новодворська О.І.,

суддів:                                            Сукманової Н.В., Кіянової С .В.

при секретарі:                                                                           Андрусь B.C.

 розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката  ОСОБА_1, яка діє за угодою та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Центрально-Міського районного Управляння праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги

ВСТАНОВИЛА:

Центрально-Міським районним судом м. Горлівки Донецької області 19 червня 2006 року винесено постанову, якою в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги відмовлено.

На дану постанову подано апеляційну скаргу адвокатом ОСОБА_1, яка діє за угодою та в інтересах позивача ОСОБА_2, в якій вона просить скасувати постанову та задовольнити вимоги позивача, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи в січні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної ' грошової допомоги, посилаючись на те, що він є інвалідом війни 3 групи та згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх, соціального захисту» йому щорічно, до 5-го травня, повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, але, фактично, у 2004, 2005 роках йому нарахована та сплачена грошова допомога в меншому розмірі: у 2004 році - 130 грн., у 2005 році -270 грн., що не відповідає закону. Просить стягнути з відповідача на свою користь недоплачену одноразову допомогу в сумі 2571,15 грн. з розрахунку: за 2004 рік /92,45 грн.х7/-130 грн. = 517,15 грн., у 2005 році - /332,00грн.х7/- 270грн. - 2054,00 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни 3 групи і відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту" має право на отримання щорічної разової грошової допомоги, яка повинна виплачуватися до 5-го травня в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд обгрунтовано виходив із того, що згідно ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Розміри щорічної грошової допомоги відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту» встановлюється Законом про Державний бюджет на відповідний рік, а саме, інвалідом війни 3 групи були встановлені суми грошової допомоги: в 2004 році -130 грн. відповідно до ст. 44 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік», в 2005 році - 270 грн. відповідно до ст. 34 Закону України «Про державний бюджет на 2 005 рік».

Вказані суми були отримані позивачем у повному обсязі, чого в судовому засіданні не заперечували сторони.

Рішенням Конституційного  суду України від 01.12.2004 року,  ст.  44. Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», якою встановлено, що в 2004 році виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 120 грн., визнана такою, що не відповідає Конституції України.

Згідно ст.ст. 13,17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту», виплата разової грошової допомоги встановлена щорічно до 5-го травня, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5-го травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Оскільки рішення Конституційного Суду Украіни від 01.12.2004 року набрало законної сили 01.12 2004 року, суд обгрунтовано не застосував його положення до правовідносин, які мали місто з січня 2004 року до 30 листопада 2004 року.

Судом справу розглянуто в порядку цивільного судочинства, в той час, як вона підлягала розгляду в порядку адмінистративного судочинства. З урахуванням того, що судом правильно встановлено обставини і це порушення не призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга підлягає залишити без задоволення, а рішення суду без зміни.

Керуючись статтями 200, 206 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Вищий Адміністративний Суд України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.