Справа № 1475 ас Головуючий у 1 інстанції Мавроді Р.Ф.
Категорія 21 Доповідач Ювченко Л.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Ювченко Л.П. Суддів:Азевич В.Б.,Єлгазіної Л.П. При секретарі:Тума О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1
На рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до міського управління праці та соціального захисту населення,виконкому Добропільської міської ради, про стягнення заборгованості з одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни,-
ВСТАНОВИВ:
Апеляційною скаргою ОСОБА_1оскаржується рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2006року,яким відмовлено в його позові до відповідачів про стягнення заборгованості з одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни.В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення по справі нового рішення,яким задовольнити позовні вимоги.
Постановляючи рішення,суд першої інстанції,встановив,що заявляючи позов, ОСОБА_1 посилався на ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту"відповідно до якого щорічно до 5 травня повинна надаватись одноразова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, але у 2003-2005 роках таку допомогу позивач отримував у меншому розмірі:90 грн у 2003р., 120грн у 2004р. і 250грн у 2005 р. Просив стягнути з відповідача суму недоплаченої одноразової допомоги за три роки з 2003року в сумі 1898грн75.
Відповідачі проти позову заперечували.Суд першої інстанції дійшов висновку,що позовні вимоги ОСОБА_1не обґрунтовані і не підлягають' задоволенню. Суд апеляційної інстанції вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.Суд першої інстанції всебічно і повно з"ясував обставини справи,перевірив доводи сторін і постановив обґрунтоване рішення.
Позивач в своїх вимогах безпідставно посилається на постанову КМУ від 13.02.2002року за №279,якою встановлено підвищення пенсій на10% і визначено . мінімальний розмір пенсії-47,30грн.Вказані виплати передбачені тільки для трудових пенсій і не застосовуються для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій.
Також необогрунтовані вимоги позивача про встановлення мінімальної пенсії в сумі 92,45грн у 2004 році законом України №1058-1У від 09.07.03р.Вказаний закон"Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлює,що мінімальний розмір пенсії за віком,встановлений абзацом першим частини першої ст.28 ЗУ №1058 застосовується виключно для визначення пенсій призначених згідно з цим законом .
Безпідставні посилання позивача на інші закони України тому,що вони не регулюють розміри мінімальної пенсії за віком для проведення виплат до 5 травня, відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" розміри щорічної грошової допомоги до 5 травня відповідної категорії громадянка яких розповсюджується дія Закону України „Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" встановлюється Законом України про державний бюджет на відповідний рік.Позивачу згідно Законів про державний бюджет на 2003 , 2004 і 2005 роки виплата одноразової допомоги була передбачена у розмірі 90 грн у 2003 році ст.28; 120 грн у 2004році ст.44 і 250грн у 2005 році ст.34 Закону України про державний бюджет України на відповідний рік.Вказані суми позивач отримав.
Постановляючи рішення.суд першої інстанції врахував,що відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби,розмір і цільове спрямування цих видатків.
П.4 та п.8 Бюджетного кодексу України передбачають,що розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями,а Держказначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників.При здйсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині,в якій вони не суперечать положенням Конституції України,цього Кодексу,та Закону України про Державний бюджет України.
Суд першої інстанції врахував положення діючого законодавства,що регулює правовідносини між сторонами і постановив обгрунтоване рішення про відмову в позові ОСОБА_1. Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального законодавства,підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 198,199,200,206 КАС України.суд апеляційної інстанції,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Добропільського міського суду Донецької області від 27 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.