Справа № 2-5109/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року                               Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                    Гирич С.В

при секретарі судових засідань          Мединській Л.С.

з участю позивача                               ОСОБА_2

представника позивачів                    ОСОБА_3

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Винниківської міської ради, третьої особи: Четвертої Львівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися в суд із позовом до відповідачів, третьої особи про визнання права спільної сумісної власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивують тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 17.07.1997р. змінено договір житлового найму на квартиру АДРЕСА_1, уклавши договір житлового найму з ОСОБА_7 на житлову кімнату площею 9,8 м.кв., а з ОСОБА_8 на житлову кімнату площею 17,2 м. кв., коридор, санвузол, кухню, кладову залишено у спільному користуванні. На виконання вказаного рішення суду, рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради №363 від 16.09.1997р. було розділено квартиру НОМЕР_1 на дві квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_1-а та оформлено окремі договори житлового найму на квартиру НОМЕР_1 за ОСОБА_8, а на квартиру НОМЕР_1-а за ОСОБА_7 Згодом на підставі свідоцтва про право власності від 01.06.2001р. квартиру НОМЕР_1 було передано у приватну власність ОСОБА_8 та позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_4 Крім цього рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради №297 від 22.09.1998р. квартиру НОМЕР_1-а було передано у приватну власність ОСОБА_7

Після смерті ОСОБА_8-М.Р. ІНФОРМАЦІЯ_2., вони як спадкоємці прийняли спадщину по закону та на даний час являються власниками квартири АДРЕСА_1. Крім цього ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно –квартиру АДРЕСА_1, однак спадщина ніким не прийнята, крім цього орган місцевого самоврядування не звертався із заявою про визнання спадкового майна відумерлим. Крім цього, їхній спадкодавець за життя звертався до суду із позовною заявою про продовження строку на прийняття спадщини після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_7, як спадкоємцю другої черги, однак рішенням суду від 29.05.2003р. йому було відмовлено у задоволенні позову.

В той же час їхній спадкодавець та вони проживали в АДРЕСА_1 більше 10 років, з моменту смерті ОСОБА_7 користуються квартирою НОМЕР_1-а, яка являє собою всього лиш одну кімнату жодним чином не відокремлену від їхньої квартири, несуть витрати по її утриманню, ремонту, оплачують комунальні послуги, а тому вважають, що набули на неї право власності в порядку набувальної давності. Просять позовні вимоги задоволити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, представник позивачів ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, дали пояснення аналогічні вище наведеним.

Представник відповідача Винниківської міської ради  - Гойдик В.М. в судовому засіданні 16.11.2011р. позовні вимоги заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки позивачами не представлено суду доказів набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1. Крім цього вважає, що дана квартира відноситься до комунальної власності, оскільки в міську раду не представлено копії свідоцтва про право власності на вказану квартиру.

В останнє судове засідання представник відповідача не з’явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Наведені причини неявки у клопотанні суд вважає неповажними, оскільки дата та час розгляду справи була узгоджена із представником відповідача Гойдиком В.М. при оголошенні перерви в судовому засіданні 02.12.2011р., крім цього відповідачем по справі являється юридична особа, суб’єкт владних повноважень, яка вправі була забезпечити явку іншого представника у випадку неможливості забезпечити явку попереднього. А тому суд вважає, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 169 ЦК України слід завершувати розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_5  в судове засідання не з’явилася повторно, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила, а тому суд вважає, що слід розглянути справу у її відсутності.

Представник третьої особи Четвертої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом поряду, причин неявки суду не повідомив, а тому суд вважає, що слід розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд задовольняє позов з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2, як дружина та ОСОБА_4, як син проживали однією сім’єю з ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 Крім цього в даній квартирі проживала двоюрідна сестра ОСОБА_8 –ОСОБА_7

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів інвентаризаційної справи, на будинок АДРЕСА_1, станом на 1996р. квартира АДРЕСА_1 складалася з двох житлових кімнат, кухні, санвузла та коридору, загальною площею 40,4 м.кв.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 17.07.1997р. (а.с.7) змінено договір житлового найму квартири АДРЕСА_1 шляхом укладення договору житлового найму з ОСОБА_7 на житлову кімнату площею 9,8 м.кв., а з ОСОБА_8 на житлову кімнату площею 17,2 м.кв., коридор, санвузол, кухню, кладову залишено у спільному користуванні. На виконання вказаного рішення суду, виконавчим комітетом Винниківської міської ради прийнято рішення №363 від 16.09.1997р. (а.с.8) згідно якого розділено квартиру НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 на дві квартири НОМЕР_1, яка буде складатися із однієї житлової кімнати площею 17,2 м.кв. та НОМЕР_1-а, яка складатиметься з житлової кімнати площею 9,8 м.кв., коридор, санвузол, кухню, кладову залишено у спільному користуванні. При цьому договір житлового найму на квартиру НОМЕР_1 оформлено на ОСОБА_8, а договір житлового найму на квартиру НОМЕР_1-а –на ОСОБА_7

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру (а.с.9) вбачається, що квартира НОМЕР_1 по вул. Івасюка, 36 в м.Львові площею 16,9 м.кв. передана у приватну власність ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 На підставі рішення виконавчого комітету виконавчого комітету Винниківської міської ради №297 від 22.09.1998р. (а.с.10), квартиру НОМЕР_1-а АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_7

Як вбачається з свідоцтва про смерть (а.с.11), ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 02.06.2009р. (а.с.12, 13) ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийнято у спадщину спадкове майно після смерті ОСОБА_8., що складалося з 1/3 частини квартири НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1

З свідоцтва про смерть (а.с.14) вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що вчинено актовий запис №68 від 15.07.2001р.

Судом встановлено, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7 була її дочка –відповідач ОСОБА_5

Однак як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів спадкової справи №837 розпочатої 22.11.2002р. після смерті ОСОБА_7, відповідач ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталася, спадщину не прийняла. Із заявою від 20.11.2002р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, як спадкоємець другої черги звернувся ОСОБА_8 однак рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29.05.2003р. (а.с.19) в задоволенні його позову про продовження строку для прийняття спадщини відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Крім цього в судовому засіданні встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_7 - квартира НОМЕР_1-а АДРЕСА_1 судом відумерлою не визнавалася, орган місцевого самоврядування із такою заявою до суду не звертався. Ці ж обставини підтвердив в судовому засіданні представник відповідача Винниківської міської ради.

Як вбачається із матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 на даний час право власності на квартиру НОМЕР_1-а зареєстроване за померлою ОСОБА_7

В той же час, в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснила, що з 2001р. після смерті ОСОБА_7  їх  сім’я, вільно, безперешкодно стали користуватися квартирою НОМЕР_1-а АДРЕСА_1, зробили її ремонт, несли витрати по її утриманню, оплачували комунальні послуги.

Наведені позивачами обставини об’єктивно підтверджуються квитанціями про оплату комунальних послуг, чеків про купівлю будівельних товарів (а.с.23-29).

Крім цього, як вбачається з показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, останні являються сусідами позивачів, добре знають їхню сім’ю, неодноразово бувають по місцю проживання позивачів. Свідки підтвердили, що дійсно позивачі та покійний АДРЕСА_1 проживали у квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та після смерті ОСОБА_7 користуються вказаною квартирою в цілому. Вони зробили ремонт в квартирі, несуть витрати по її утриманню. Дочка покійної ОСОБА_7 жодного разу в будинку не появлялася після смерті її матері, претензій щодо користування спірною квартирою не заявляла.

Як вбачається з довідки Винниківської міської ради №02.6/790 від 28.11.2011р. (а.с.73) позивач ОСОБА_2 зарахована в загальний список черговиків на отримання житла та як ветеран праці на першочергове отримання житла.

Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України, введеного в дію з 01.01.2004р., визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної статті Кодексу передбачено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Крім цього, відповідно до п.8 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України передбачено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що є доведеним факт, що  позивачі відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, що належало на праві власності покійній ОСОБА_7 –квартирою НОМЕР_1-а АДРЕСА_1,  з моменту її смерті в 2001р.   несуть витрати по утриманню квартири, проживають у ній. При цьому нічиї права не порушили, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_7 ніким не прийнята та судом не визнана відумерлою. А тому вони набули право власності на вказану квартиру в порядку набувальної давності, у зв’язку із чим позов слід задоволити.

В той же час суд не приймає до уваги заперечення відповідача Винниківської міської ради про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 не може бути визнане за позивачами в порядку набувальної давності, оскільки відсутнє свідоцтво про право власності на квартиру, а відтак квартира належить до комунальної власності, оскільки відповідно до рішення виконкому Винниківської міської ради №297 від 22.09.1998р. вказана квартира була передана у приватну власність ОСОБА_7 Крім цього, в матеріалах інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 (а.і.с.35) міститься свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_1-а в будинку АДРЕСА_1, видане 19.08.1998р. виконавчим комітетом Винниківської міської ради на ім’я ОСОБА_7

Керуючись ст.ст.10, 60, 169, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.15,16, 328, 344, п.8 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, суд –

в и р і ш и в:

          Позов задоволити.

Визнати за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

          На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.  294  ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

          Суддя:                                                                                Гирич С.В