ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2008 р. | № 28/145-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року у справі № 28/145-07 за позовом Дніпропетровського національного університету до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 361 670,21 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором № 5 від 28.10.2004 року з оплати за поставлену теплову енергію.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 317 017,45 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007 року позов задоволено частково та визнано недійсним п.12.4 договору про постачання теплової енергії від 28.10.2004 року і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №5 від 28.10.2004 року в сумі 93 820,72 грн. та припинено провадження у справі в частині стягнення 44 652,76 грн., в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 317 017,45 грн. основного боргу, 3 616,70 грн. судових витрат, а в частині стягнення 44 652 ,76 грн. провадження в справі припинено.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржена постанова прийнята у відповідності до вимог закону, і тому просить залишити її без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.10.2004 року між сторонами було укладено договір № 5, за умовами якого позивач зобов’язався здійснювати постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення житлових будинків №26 та №26а по вул. Генерала Пушкіна у м. Дніпропетровську, які знаходяться на балансі відповідача.
Загальна вартість теплової енергії, поставленої відповідачу за період 01.11.2004 року по 31.12.2006 року складає 229 055,12 грн.
П.3.2.2 договору встановлено, що відповідач (споживач) зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, передбачені договором.
Відповідно до п.7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно п. 7.3 договору відповідач зобов'язався не пізніше як за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати вартість договірної кількості теплової енергії за власним платіжним дорученням із зазначенням оплачуваного періоду.
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться протягом 5 днів з моменту одержання рахунку позивача (п.7.4 договору).
За п.12.4 зазначеного договору споживач зобов’язався поетапно в строк до 15.10.2005 року оплатити заборгованість станом на 01.11.2004 року в сумі 258 195,63 грн. за раніше поставлену теплову енергію.
Згідно акта звірки розрахунків від 14.06.2006 року складеного сторонами заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію перед позивачем станом на 01.06.2006 року становила 356 038,57 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за спірним договором з оплати за поставлену теплову енергію.
Ст.ст.525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Апеляційним господарським судом встановлено, що обставини, з якими закон пов"язує визнання угоди недійсною відсутні, та позивач взяті на себе зобов’язання за договором з постачання теплової енергії виконав, а відповідач, схваливши в наступному цей договір, взяті на себе зобов’язання за ним з оплати спожитої теплової виконав не належним чином і має заборгованість перед позивачем у сумі 317 017,45 грн.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 317 017,45 грн. й обґрунтовано задовольнив позов про стягнення спірної заборгованості, скасувавши в цій частині рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, прийнята постанова суду апеляційної інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року - без змін.
Поновити виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2007 року.
Головуючий суддя В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук