Справа 2а-6177/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2011 року .
Суддя Личаківського районного суду м. Львова - Гирич С. В.
розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до положень ст.183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов’язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії дитині війни, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про покладення обов’язку здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з липня 2011р. і до дати набрання законної сили постановою суду.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, та на підставі вимог ст.6 закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак відповідачем нарахування та виплата вказаної надбавки до пенсії проводиться не в повному розмірі відповідно до вимог п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом і суперечить вимогам закону, а тому на думку позивача неправомірно застосовується відповідачем при перерахунку пенсії.
В той же час на думку позивача, відповідно п.2 ст.3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Крім цього, вважає безпідставною відмову відповідача виплачувати підвищення до пенсії через відсутність коштів, оскільки згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України», органи державної влади не можуть посилатись відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань. А тому просить позов задоволити.
У відповідності до положень ст.183-2 КАС України сторони в судове засідання не викликалися, відповідач у встановлений законом десятиденний термін заперечення на адміністративну позовну заяву до суду не подав, а тому справу слід розглянути одноособово в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, вважаю, що адміністративний позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до ст.1 цього Закону до дітей війни належить особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.7) і підпадає під категорію «дитина війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата вказаних соціальних надбавок покладається на органи пенсійного фонду України не залежно від звернення осіб за такими виплатами.
Отже, оскільки позивач має право на отримання соціальної допомоги визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і така норма закону у спірний період не була відмінена чи зупинена, тому відповідач зобов’язаний був при нарахуванні пенсії за період з 0-01.07.2011р. здійснювати позивачу доплату у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Невиплата вказаної надбавки свідчить про бездіяльність відповідача, а тому його вимоги є обґрунтованими.
При визначенні розміру вказаної надбавки слід виходити із положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої визначено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»також визначено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, у зв’язку із внесенням змін та доповненням п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011р.», які набрали законної сили 19.06.2011р. було змінено порядок виплати підвищення до пенсії дітям війни, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та визначено, що вказана норма закону застосовується у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011р., а також прийняттям 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України постанови №745 “Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, суд приходить до висновку про те, що відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком лише до 22.07.2011р. А тому у решті вимоги до задоволення не підлягають.
Таким чином, оскільки відповідач без законних підстав не здійснив виплату належної соціальної виплати, чим порушує законні права позивача, слід визнати таку бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни за період з 01.07.2011р. по 22.07.2011р. протиправною та зобов’язати відповідача усунути порушення прав позивача шляхом проведення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період.
Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 161-162, 167, 183-2 КАС України, ст.ст.8, 22 Конституції України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо не нарахування та не виплати позивачу ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 липня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ за період 01 липня 2011 року по 22 липня 2011 року, за виключенням нарахованих і сплачених позивачу сум.
В решті позовні вимоги залишити без задоволення у зв’язку із безпідставністю.
На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд.
Суддя: Гирич С. В.