ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.08 Справа № 22/10/08-7/93/08
Суддя
За позовом Концерну “Міські теплові мережі” , м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Кріогентехсервіс”, м. Запоріжжя про стягнення 5709,84 грн. Суддя Кутіщева Н.С. |
Представники:
Від позивача Булейко А.А., дов. № 65/20-19 від 03.01.2008 р.
Від відповідача Пехуля І.В., дов. № 6 від 15.01.2008 р.
Трусова Н.В.- директор, наказ № 1 від 01.06.2005 р.
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5709,84 грн. заборгованості.
11.12.2007 р. порушено провадження у справі.
Розпорядженням від 08.02.2008 р. голови господарського суду Запорізької області, у зв’язку з виробничою необхідністю, справу № 22/10/08 передано на розгляд судді Кутіщівій Н.С.
Ухвалою суду від 11.02.2008 р. справу було прийнято до провадження, надано № 22/10/08-7/93/08 та призначена до розгляду в судовому засіданні 11.02.2008 р., тобто на ту ж дату і час, що вказані в ухвалі від 16.01.2008 р. (суддя Скиданова Ю.О.), що була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталась, що свідчить про те що сторони належним чином повідомленні про дату, час судового розгляду справи. В судовому засіданні була оголошувалась перерва до 27.02.2008 р.
Ухвалою суду від 27.02.2008 р. у зв’язку з витребуванням від сторін додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 20.03.2008 р. В судовому засіданні оголошено перерву до 27.03.2008 р.
В судовому засіданні 16.01.2008 р., позивач надав суду письмову заяву (вих. № 5 від 15.01.2008 р.), якою уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 5709,84 грн. попередньої оплати в зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань.
Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. 693 Цивільного кодексу України.
Відповідач надав відзив (№ 5 від 15.01.2008 р.), в якому заперечує проти позову та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (відзив долучено до матеріалів справи), пояснив суду, що за перераховані кошти позивачем в сумі 5709,84 грн., позивач отримав послуги на загальну суму 5759,94 грн. (тобто більш чим заплатив позивач), що підтверджується накладними та довіреностями, які залучені до матеріалів справи. На підставі викладеного вважає, що у відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, свої зобов’язання виконав в повному обсязі.
По клопотанню представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 27.03.2008р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем у 2004-2005 роках існували господарські відносини, згідно яких, відповідач повинен був здійснити огляд, заправлення та доставку балонів заправлених киснем, а позивач повинен був відповідно рахунків відповідача здійснити оплату цих послуг.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (2003 р.) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).
Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.
Згідно рах. №390 від 12.11.04 р., позивачем 18.11.04 р. була перерахована сума 799,80 грн., за заправлення 50 балонів киснем. Що й було зроблено відповідачем, згідно накладної №465 від 19.11.04 р., на суму 799,80 грн.
Згідно рах. №391 від 12.11.04 р., позивачем була перерахована сума 2550,00 грн. - 24.11.04 р., за виконання робіт з ремонту та огляду кисневих балонів. Відповідачем була виконана робота в повному обсязі, згідно акту сдачи
- прийомки виконаних робіт від 25.11.04 р., на суму 2550,00 грн.
Згідно рах. №402 від 25.11.04 р., позивачем була перерахована на користь відповідача сума 1599,60 грн., за 100 балонів кисню. 29.11.04 р., згідно накладної № 478, товар було відпущено. В зв'язку зі збільшенням потреби в кисню в балонах, Концерну „МТМ" було виписано рахунок №405 від 29.11.04 р., з на ремонт та огляд кисневих балонів. Так як їхня тара потребувала ремонту та освідоцтва, бо строк експлуатації балонів вийшов, І відповідач, згідно норм та ГОСТів не мав право закачувати кисень у прострочені балони позивача.
Позивач перерахував кошти на рахунок відповідача 06.12.04 р., у сумі 2550,00 грн., за ремонт балонів, а відповідач виконав роботу в повному обсязі, згідно акту здачі - приймання виконаних робіт, від 06.12.04 р., але на суму 3000,00 грн. Про виконання цих робіт відображено в довіреності Концерну „МТМ" - НАФ №233492, від 26.11.04 р. Оригінал актів, як пояснив відповідач отримав Северин В.П., особа вказана в довіреності позивача, взявши їх на підпис і для того, щоб поставити мокру печать підприємства, але наш один екземпляр не був повернутий.
08.12.04 р., згідно рах. №400 від 25.11.04 р., позивач перерахував кошти за 100 балонів кисню, у сумі 1599,60 грн., що й було відпущено, згідно і накладної № 495 від14.12.04 р. Позивачем, 27.12.04 р., була перерахована попередня оплата грошових коштів у сумі 3159,84 грн 5 на рахунок відповідача. З цієї суми були відпущені такі товаро —матеріальні цінності.
- накладна № 24/1 від 24,01,05 р., на 14 шт. Кисню в балонах, на суму 223,94 грн.;
- накладна № 44 від 21.02.05 р., на 11 шт. Кисню в. балонах, на суму 175,96 грн.;
- накладна № 45 від 21.02.05 р., на 10 балонів кисневих, на суму 2360,04 грн., факт одержання цих 10 балонів підтверджується довіреності Концерну –серія ЯКВ № 669862 від 21.02.05 р., виписану на Северина В.П.
Позивач вказує на перерахування за платіжними дорученнями №3732 та №4083 грошових коштів на загальну суму 5709,84 грн. ( що співпадає з розміром позовних вимог), згідно приходних накладних №24/1 від 24.01.05р., №44 від 21.02.05р. позивач отримав послуг на загальну суму 5759,94 грн., що підтверджується довіреністю НАФ 3233492 від 06.12.2004 року.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав доказів того, що у відповідача існує перед ним заборгованість в сумі 5709,84 грн. З наданих суду матеріалів вбачається, що існує сальдо на користь відповідача 50,10 грн.
Заперечення позивача щодо накладних, в яких відсутній підпис представника позивача і тому не може бути належним доказом отримання позивачем кисневих балонів, судом до уваги не приймається тому, що відповідач в заперечення цього підписану позивачем довіреність від 21.02.2005р. в якій вказано кількість балонів, що співпадає з накладною № 45 від 21.02.2005р.
Враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимоги позивача, в позові слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу з дати його підписання.
Дата підписання рішення “ 31” березня 2008р.
Суддя Н.С. Кутіщева