Справа №  2-14/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

22 вересня 2011 року.                                                                                                                    смт Рокитне.

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Комзюк А.Ф.,

секретаря Качановської О.Ф.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення   шкоди, завданої внаслідок  зіткнення транспортних засобів,   

в с т а н о в и в:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шкоду, завдану внаслідок зіткнення транспортних засобів.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 02 січня 2010 року о 15 годині 10 хвилин  по вул.Радянська в смт.Рокинте відбулося зіткнення  автомобіля марки «Фольксваген Пассат»державний знак НОМЕР_1,  яким керував ОСОБА_2 , з автомобілем марки «Мазда 6»державний знак НОМЕР_4 під керуванням його сина ОСОБА_4, внаслідок чого  автомобілі отримали  значні механічні пошкодження. Дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті порушення  відповідачем правил дорожнього руху,  що підтверджується  постановою Рокитнівського районного суду від 14 січня 2010 року, згідно якої  його визнано винним  за ст.124 КУпАП та накладено  стягнення у вигляді штрафу. Вартість відновлювального  ремонту його автомобіля становить  48 022,80 гривень.  Відповідачем  було відшкодовано матеріальну шкоду  в сумі 8000,00 гривень. Розмір страхового відшкодування становить 24740,10 гривень. Різниця  між фактичним розміром шкоди та  відшкодуванням відповідача і страховою виплатою складає 15282,70 гривень.          Крім того, пошкодженням  автомобіля йому завдана моральна шкода,  яка виразилась із суперечок в родині, що змусило його хвилюватися,  спричинило незручності його родини, оскільки автомобіль з 05 січня по 17 березня 2010 року знаходився на ремонті, завдало  душевних страждань, оскільки більше двох місяців автомобіль знаходився на ремонті, постійно потрібні були кошти  на його відновлення. Моральну шкоду оцінює в розмірі 3000,00 гривень. Просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку матеріальну шкоду  в сумі 15282,70 гривень, моральну шкоду в сумі 3000,00 гривень, судові витрати по справі покласти на відповідача.

          Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_4  позовні вимоги підтримав з тих же підстав та доповнив, що  автомобіль «Мазда», який належить позивачу,    придбаний позивачем у лютому 2009 року, знаходився на  гарантії та обслуговувався  у сервісному центрі «Мазда», а відтак  ремонт змушені  були проводити саме в ППФ «Стронг». На ремонт автомобіля було затрачено 48022,80 гривень,  що підтверджується письмовими доказами. Вони просять стягнути з відповідача різницю між відшкодованими та понесеними затратами, хоча згідно висновку експерта загальна сума  матеріального збитку більша. Він особисто неодноразово спілкувався з ОСОБА_2 по телефону та пропонував відшкодувати завдані збитки. Спочатку відповідач обіцяв відшкодувати понесені позивачем витрати, пізніше взагалі  на телефонні дзвінки не відповідав. Його вина у вчиненні ДТП доведена повністю, так як  згідно постанови Рокитнівського районного суду від 14 січня 2010 року його визнано винним  за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу. Постанова суду набрала законної сили. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

          Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав та пояснив, що  зіткнення  відбулося з вини ОСОБА_4, який мав можливість  і не прийняв  міри до уникнення  аварійної ситуації. Внаслідок зіткнення  пошкоджено автомобіль ОСОБА_3, сума збитків згідно акту оцінки становить  20662,0 гривень.  Крім того, відповідачем понесені інші витрати:  оплата штрафу, проведення оцінки його автомобіля,  оплата за послуги лекцій,   витрати на пальне,  на правову допомогу адвоката  та проведення експертизи по справі.  Його дружина ніде не працює,  мають четверо неповнолітніх дітей, дружина та діти є потерпілими від Чорнобильської катастрофи. Внаслідок ДТП відповідачу також завдано  моральної шкоди. Яка полягає  у понесених витратах,  пошкодженні автомобіля, притягненні до адмінвідповаідальності, душевних стражданнях.  Крім того  вказує, що  позивачем автомобіль Мазда було придбано у другого власника, тобто автомобіль не є новим. Є сумніви щодо  оцінки  автомобіля то відновлювальних робіт. Підлягає сумніву висновок експерта , оскільки експерта не попереджено про кримінальну відповідальність, при проведенні  повторної експертизи   не оглядались  деталі, а тому не можна стверджувати, що вони не підлягають ремонту. ОСОБА_2 сплатив позивачу 8000,0 гривень, кошти витрачені на ремонт автомобіля. Крім того, страховою компанією відшкодовано  24500,0 гривень. Вважає, що позивачу взагалі не завдано моральної шкоди, оскільки під час ДТП позивач не був за кермом , стресу не отримав, в лікарні не лікувався, відсутні будь-які довідки про погіршення його стану здоров’я. За вказаних обставин  просить у позові відмовити.

          Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали  справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

              02 січня 2010 року  о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем “Фольксваген Пассат» д.н.з. НОМЕР_3  в смт.Рокитне  по вул.Радянська  не врахував  дорожню обстановку та допустив зіткнення з автомобілем «Мазда-6» д.н.з. НОМЕР_4, в результаті чого автомобілі отримали  механічні пошкодження.

               Постановою Рокитнівського районного суду від 14 січня 2010 року ОСОБА_2 визнано виним у вчиненні  адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП на накладено  стягнення у вигляді штрафу (а.с.    ). Постанова суду  не оскаржена  і набрала чинності.

              Згідно  ч.4 ст. 61 ЦПК України,  вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду  у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винність  ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок якої пошкоджені транспортні засоби,  підтверджується  матеріалами справи  і не підлягає сумніву.    

          Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №1582 від 19 листопада 2010 року  величина матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Мазда-6 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 2008 року випуску, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди  становить 59169,72 гривень (а.с.   ).

Відповідає дійсності  та підтверджується відповідними доказами, що є в матеріалах справи і  розмір  матеріальних збитків, завданих  позиву  внаслідок  понесених витрат на ремонт автомобіля (а.с.     ).   Позивачу відшкодовано 32740,10 гривень, з яких: 8000,00 гривень –сплачено відповідачем, 24740,10 гривень –страхове   відшкодування. Різниця між завданою та відшкодованою шкодою складає 15282,70 гривень.

               Відповідно ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин…тощо, що створює підвищену небезпеку.

          В силу вимог ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використанням, зберіганням або утриманням якого  створює підвищену небезпеку.

          Відповідно до  ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала  свою цивільну відповідальність, у разі  недостатності  страхової виплати (страхового відшкодування) для повного  відшкодування  завданої шкоди зобов’язана  сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром  шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).  

          За вказаних обставин, у зв’язку з  керуванням відповідачем ОСОБА_2  автомобілем який належить ОСОБА_3, що  є джерелом підвищеної небезпеки, завдана позивачу шкода підлягає стягненню з ОСОБА_2

          З урахуванням викладеного, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача  майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки , яка полягає у матеріальному збитку заподіяному  внаслідок  пошкодження автомобіля марки «Мазда 6»державний номерний знак НОМЕР_4 в сумі 15282,70 гривень.             

Згідно п.9 Постанови ПВС України від 31.03.95 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін та інше, а тому,  виходячи з засад розумності виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.                 

          Згідно  вимог ст.82, ст.88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

          Відповідно до п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» суд звільняє позивача   та відповідача   від сплати судового збору як громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується  відповідними  посвідченнями (а.с.       ).          

          Керуючись ст.ст.1187,1194 ЦК України, ст.ст. 10,60,88,209, 213-215 ЦПК України,суд,

в и р і ш и в:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  жителя АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, матеріальну шкоду  завдану зіткненням  транспортних засобів в сумі 15282 (п’ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  жителя АДРЕСА_1  витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд  Рівненської області з поданням в десятиденний строк з моменту проголошення рішення  апеляційної скарги. У разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна  скарга подається протягом десяти днів  з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя  Рокитнівського районного суду

Рівненської області                                                                                             А.Ф.Комзюк