1-844/11

В И Р О К

іменем  України

"27" грудня 2011 р.                                Личаківський районний суд м.Львова

в складі :          головуючого судді -                              Жовнір Г. Б.           

               при секретарі -           Фурик Л.

з участю:

               прокурора  -              Букаловського Р.О.

               підсудного -              ОСОБА_1

               захисника -               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця, громадянина України, з вищою освітою,  неодруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючого приватним підприємцем,  раніше не судимого,  проживаючого: АДРЕСА_1

за  ч. 2 ст. 307 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 30 серпня 2011 р. перебуваючи в м. Камянець-Подільський від особи на ім’я ОСОБА_9 отримав  десять полімерних пакетів з «Марихуаною», наркотичні засоби підсудний отримав безкоштовно з метою власного вживання та збуту. 31 серпня 2011 р. близько 20:00 год., підсудний, перебуваючи на вул. Федорова у м. Львова, поруч з «Домініканським собором», був затриманий працівниками Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, у нього було виявлено та вилучено десять полімерних пакетів з «марихуаною», яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою 18,79 г.  Вказані наркотичні засоби підсудний зберігав з метою збуту.

В судовому засіданні підсудний свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав частково, підтвердив, що дійсно 30 серпня 2011 р. в м. Камянець-Подільський знайомий на ім’я ОСОБА_9 пригостив його наркотичними засобами, а саме «Марихуаною», дав йому десять полімерних пакетів з даною речовиною, яку він взяв  з метою власного вживання та щоб пригощати друзів.  31 серпня 2011 р. близько 20:00 год., на вул. Федорова у м. Львова, поруч з «Домініканським собором», був затриманий працівниками міліції, при цьому добровільно повідомив, що в його сумці знаходиться десять пакетів «Марихуани», яку у нього було вилучено. Також підсудний зазначив, що обвинувачення в частині збуту наркотичних засобів  ОСОБА_4 категорично заперечує. Пояснив, що він знайомий із ОСОБА_5 близько 10-ти місяців, однак жодного разу наркотичних засобів йому не збував. Повне визнання вини при  затриманні, підсудний пояснює тим, що перебував в стресовому стані та на даний момент не пам’ятає, що саме говорив та в зв’язку з чим. Крім цього підсудний повідомив, що у придбанні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту щиро розкаюються жаліє про скоєне, просить його суворо не карати.

 Крім визнання вини підсудним у скоєння ним придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту такі дії ОСОБА_1 підтверджуються також зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Згідно протоколу вилучення від 31.08.2011 р. (а.с. 5) з чорної, чоловічої сумки підсудного, було вилучено десять поліетиленових пакетів наповнених подрібненою речовиною рослинного походження.  

Згідно висновку експерта  № 3/2061 від 03.09.2011 р. (а.с. 78,79) вилучена у ОСОБА_1, 31.08.2011 р., подрібнена  речовина рослинного походження, зеленого кольору, що знаходиться в десятьох полімерних пакетах містить тетрагідроканнабінол і є канабісом (марихуаною),  відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 18,79 г.

Вилучення вказаних вище наркотичних засобів у підсудного підтверджують також свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, покази яких були оголошенні в ході судового розгляду.

Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України, від 26.04.2002, № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування. Враховуючи наведені роз’яснення, суд вважає, що факт розфасування наркотичної речовини у десять окремих пакетиків, також свідчить про намір збуту таких.

Епізод обвинувачення, в частині збуту підсудним наркотичних засобів гр-ну  ОСОБА_4, в ході судового розгляду не підтвердився. Обвинувачення в цій частині суд вважає необґрунтованим, оскільки таке ґрунтується виключно на показах свідка  ОСОБА_4, які ним були змінені ще в ході досудового слідства.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 категорично заперечив факт придбання ним наркотичних засобів у ОСОБА_1 Пояснив, що 31.08.2011 р. його затримали працівники міліції та виявили у нього наркотичний засіб «Марихуану». Оскільки правоохоронці не вірили у те, що він знайшов вказану речовину на вулиці, бажаючи уникнути подальшого затримання, він вигадав, що придбав наркотичну речовину у підсудного, якого він знав близько 10-ти місяців та мав з ним зустрітись ввечері цього ж дна на дискотеці. Зазначив, що вказав на ОСОБА_1 оскільки знав, що той вживає наркотичні засоби. Покази, щодо придбання наркотиків у ОСОБА_1, давав лише підчас затримання в приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о, де перебував три доби. Після звільнення відразу  розповів слідчому правду про те, що «марихуану»знайшов на вул. Винниченка у м. Львові.

Покази свідка ОСОБА_8, які також викладені в обвинувальному висновку, жодним чином не підтверджують пред’явлене підсудному обвинувачення, щодо збуту наркотичних засобів. Оскільки такі згідно протоколу допиту свідка (а.с. 42), полягають в тому, що ОСОБА_8 стверджує, що неодноразово купувала наркотичні засоби, а саме –«марихуану»у її знайомого на ім’я ОСОБА_1,  однак при цьому в ході проведення ставки віч-на-віч з підсудним (а.с. 48), свідок повідомляє, що не впевнена чи придбана нею у ОСОБА_1 речовина була наркотичною чи ні, оскільки дослідження такої не проводились, вона особисто необхідними знаннями не володіє.  

Таким чином, жодних доказів, які б підтверджували факт збуту підсудним наркотичних засобів ОСОБА_4  суду не представлено в зв’язку з чим даний епізод є недоведеним та підлягає виключенню з обвинувачення.

Отже суд дійшов висновку, що вина підсудного доведена повністю у скоєнні придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки предметом таких дій були речовини, що містять «канабіс», який згідно переліку затвердженого постановою КМ України, від 06.05.2000 р., № 770, відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів.  Суд вважає, що така кваліфікуюча ознака, як повторність скоєння злочину, у даному випадку відсутня.  Оскільки дії підсудного, щодо придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту об’єднанні  єдиним злочинним наміром, який охоплює  всі діяння підсудного, що спрямованих на досягнення загального результату.

Призначаючи покарання підсудному, судом враховується характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, особа підсудного, те що такий вперше притягується до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження. (а.с. 102-104).

Обтяжуючих покарання обставиною в ході судового розгляду не встановлено.

Враховуючи вище викладене, суд  обираючи  підсудному покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі, дійшов висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання з встановленням випробувального терміну у відповідності з вимогами ст. 75 КК України.

Додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, не підлягає застосуванню у відповідності до вимог ст. 77 КК України,  яка містить вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування покарання з випробовуванням, призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна не передбачено. Також, згідно роз'яснень, що містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", конфіскація майна не може бути призначена як додаткове покарання у разі звільнення особи від відбування покарання з випробовуванням.

Крім того з підсудного слід стягнути відшкодування судових витрати які були понесені на досудовому слідстві та судовому розгляді.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України ст. ст. 75,76,77,307 КК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину передбаченого   ч.2 ст.307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4  від відбування покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю  3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, щомісячно з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання  покарань за його місцем проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ ГУМВС у Львівській області 731,64 грн. за проведені  дослідження.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речовий докази -  «Марихуану», що містить наркотичну речовину канабіс, масою 18,79 г. (а.с. 82 ) знищити.

Вирок  може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення..

Суддя:                                                                         Жовнір Г. Б.