Справа № 2-2659/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 року                                                                                                           м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Прокопчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Укррезерв»Київська філія, Головного управління юстиції у м. Києві в особі Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів та свідоцтв недійсними,

в с т а н о в и в:

17 лютого 2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними прилюдних торгів від 04 лютого 2011 року з продажу квартири АДРЕСА_1.

Посилались на те, що в травні 2004 року вироком Святошинського районного суду     м. Києва ОСОБА_1 було засуджено до позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна. 28 жовтня 2004 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вироку суду в частині конфіскації 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності. Решта квартири належить членам її сім’ї.

04 лютого 2011 року проведені публічні торги з реалізації цієї частини квартири, про які позивачі повідомлені не були, а при їх організації та проведенні були допущені суттєві порушення вимог законодавства (т. 1, а.с. 5-7).

Протокольною ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року до участі в справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3

У судовому засіданні 30 червня 2011 року позивачами збільшено розмір позовних вимог. З урахування поданої заяви, просили суд: визнати недійсними прилюдні торги, проведені 04 лютого 2011 року Київської філією державного підприємства «Укррезерв», по відчуженню ВДВС Солом’янського районного управління юстиції м. Києва фізичній особі ОСОБА_3 арештованого нерухомого майна, що належало ОСОБА_1, а саме:             1/4 частини трикімнатної квартири № 61 за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво видане Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою ВРЕ № 905137 від 15 лютого 2011 року про придбання фізичною особою ОСОБА_3 з прилюдних торгів майна –1/4 частини квартири АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 223-227).

Протокольними ухвалами Солом’янського районного суду м. Києва від 30 червня 2011 року до участі в справі в якості співвідповідачів залучено Головне управління юстиції у м. Києві в особі Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори та Державне підприємство «Укррезерв»Київська філія.

У судовому засіданні 29 серпня 2011 року позивачами збільшено розмір позовних вимог (т. 2, а.с. 8-12).

З урахування поданої заяви від 18 листопада 2011 року (т. 2, а.с. 55-61), просили суд:

-          визнати недійсними прилюдні торги, проведені 04 лютого 2011 року Київської філією державного підприємства «Укррезерв», по відчуженню ВДВС Солом’янського районного управління юстиції м. Києва фізичній особі ОСОБА_3 арештованого нерухомого майна, що належало ОСОБА_1, а саме: 1/4 частини трикімнатної квартири № 61 за адресою: АДРЕСА_1;

-          визнати недійсним свідоцтво видане Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою ВРЕ № 905137 від 15 лютого 2011 року про придбання фізичною особою ОСОБА_3 з прилюдних торгів майна –1/4 частини квартири   АДРЕСА_1;

-          визнати недійсними прилюдні торги, проведені 04 лютого 2011 року Київської філією державного підприємства «Укррезерв», по відчуженню ВДВС Солом’янського районного управління юстиції м. Києва фізичній особі ОСОБА_3 арештованого нерухомого майна, що належало ОСОБА_2, а саме: 1/2 частини трикімнатної квартири № 61 за адресою: АДРЕСА_1;

-          визнати недійсним свідоцтво видане Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою 15 лютого 2011 року про придбання фізичною особою ОСОБА_3 з прилюдних торгів майна –1/2 частини квартири, що належить ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивували тим, що в травні 2004 року вироком Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було засуджено до позбавлення волі з конфіскацією майна.

28 жовтня 2004 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вироку суду в частині конфіскації 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, що належить позивачу ОСОБА_1 та 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що належить позивачу ОСОБА_2

04 лютого 2011 року проведені публічні торги з реалізації цих частин квартири, про які позивачі повідомлені не були, а при їх організації та проведенні ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві та ДП «Укррезерв»були порушені вимоги чинного законодавства, що призвело незаконного позбавлення позивачів права власності на квартиру.

Зазначають, що огляд квартири державним виконавцем не проводився, поняті та орган опіки та піклування не залучались; позивачів належним чином не повідомляли про день та час проведення прилюдних торгів; заявка державного виконавця про проведення прилюдних торгів подана формально, без долучення додатків, передбачених законом; оголошення про проведення прилюдних торгів вчасно на відповідному веб-сайті не розміщувались; у наданих суду копіях матеріалів виконавчого провадження відсутня низка обов’язкових документів.

Вважають, що такі обставини є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними та відповідно визнання недійсними свідоцтв про придбання з прилюдних торгів майна.

Представник Головного управління юстиції у м. Києві проти задоволення позову заперечувала, надала суду письмові заперечення (т. 2, а.с. 14-15), Пояснила суду, що при видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів державний нотаріус не допустив порушень вимог Закону України «Про нотаріат»та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.

Представник ОСОБА_3 підтримала заперечення представника Головного управління юстиції у м. Києві.

Представники ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві та     ДП «Укррезерв»Київська філія в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на виконання до ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві надійшли виконавчі листи, видані Святошинським районний судом             м. Києва згідно вироку цього суду від 11 травня 2004 року, відповідно до якого конфісковано на користь держави майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві особистої власності (т. 1, а.с. 53-54; т. 2, а.с. 53-54).

28 жовтня 2004 року державним виконавцем ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначених виконавчих листів (т. 1, а.с. 78, т. 2, а.с. 52).

Публічні торги з реалізації частин квартири АДРЕСА_1, що належать позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проведені 04 лютого 2011 року (т. 1, а.с. 198-199, 200-201, 205-206; т. 2, а.с. 35-36, 40-41, 42-43).

Закон України «Про виконавче провадження», зокрема, і той, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведені виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими цим Законом.

У разі обґрунтованості скарги, суд чи інший уповноважених орган або посадова особа зобов’язує державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимоги заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Позивачі своїми правами у процесі виконання судового рішення в частині конфіскації майна не скористались.

У передбаченому законом порядку позивачі не оскаржувала дій виконавчої служби по відкритих 28 жовтня 2004 року державним виконавцем ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві виконавчих провадженнях, а пред’явили позов до виконавчої служби та організації, яка проводили прилюдні торги, про визнання останніх недійсними, що не передбачено законодавством, яке регулює примусове виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб).

Чинне законодавством, зокрема, і Закон України «Про виконавче провадження»не містить правових норм, які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними, як і відсутні зазначення умов визнання їх такими, а містяться лише норми про визнання публічних торгів такими, що не відбулися.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою –це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну.

Частина 2 ст. 388 ЦК України гарантує особам, які купили майно у порядку, встановленому для виконання судових рішень, захист їхніх прав від можливої віндикації, а боржники не є стороною в таких правовідносинах.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Розглянувши спір в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що така вимоги позивачів про визнання прилюдних торгів недійсними не ґрунтуються на законі.

У зв’язку з цим, не підлягають задоволенню і вимоги позивачів про визнання недійсними свідоцтв про придбання з прилюдних торгів майна –частин квартири АДРЕСА_1.

З огляду на наведене, в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 388 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: