Справа № 1-103\2011 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.10.2011 року Солом”янький районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді: ЗАХАРОВОЇ А.С.
з участю секретарів: САДЧЕНКА О.О.
КАЛІНІЧЕНКО В.Ю.
ПОПОВІЧЕНКО Т.А.
ПОДОБЄД О.В.
ЦИГАНОК Н.Б.
ЗАДВОРНОЇ С.В.
прокурора: ГЛАДКОГО О.Є.
захисників: ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
ОСОБА_1
ОСОБА_12
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Паньківці, Бродівського району, Львівської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, до затримання працюючого заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України, зареєстрованого у АДРЕСА_3, тимчасово проживаючого у АДРЕСА_2, раніше не судимого,- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1,раніше не судимого,- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_13, займаючи посаду заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, являючись службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, у травні 2010 року вимагав та одержав, у тому числі при пособництві підсудного ОСОБА_14, позаштатного радника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, від ОСОБА_15 хабар в особливо великому розмірі при наступних обставинах.
З 2006 року по травень 2010 року підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_13 перебували між собою у тісних та довірливих взаємовідносинах, а також мали взаємні зобов’язання.
Так, з 23.03.2006 року по 26.07.2007 року ОСОБА_13 за згодою ОСОБА_14 та членів сім’ї останнього, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, по місцю їх фактичного проживання.
ОСОБА_14 протягом останніх двох років не міг працевлаштуватись на роботу та намагався знайти засоби для існування.
З березня по травень 2010 року, тобто з часу призначення підсудного ОСОБА_13 на посаду заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України та до моменту його затримання, у зв’язку з відсутністю в останнього службового автомобіля, підсудний ОСОБА_14 фактично виконував роботу водія ОСОБА_13 та перевозив його в робочих і особистих справах на автомобілі «АUDI А6», державний номер НОМЕР_2, яким він керував за довіреністю.
25.05.2010 року за сприяння підсудного ОСОБА_13, наказом № 504-о від 25.05.2010 року першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_16 підсудний ОСОБА_14 був призначений позаштатним радником Міністра охорони навколишнього природного середовища України та фактично продовжував виконувати доручення підсудного ОСОБА_13, а також функції його водія.
Таким чином, підсудний ОСОБА_14 вважав себе зобов’язаним підсудному ОСОБА_13 за працевлаштування та був готовий виконувати його доручення.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2010 року № 644-р «Про призначення ОСОБА_13 заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України»та наказу Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 243-о від 26.03.2010 року «Про призначення ОСОБА_13», останній 26.03.2010 року приступив до роботи на посаді заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 196 від 05.05.2010 року «Про розподіл функціональних повноважень між Міністром, першими заступниками та заступниками Міністра»на заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_13 було покладено, зокрема, повноваження щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також охорони атмосферного повітря і державного екологічного моніторингу. Крім того, ОСОБА_13 був зобов’язаний безпосередньо спрямовувати, здійснювати координацію та контролювати діяльність Департаменту екологічного моніторингу, Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Рескомприродресурсів АР Крим, територіальних органів Мінприроди в областях, містах Києві та Севастополі, державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, підсудний ОСОБА_13 обіймав посаду, що пов’язана з виконанням організаційно –розпорядчих обов’язків і відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу»вказана посада віднесена до другої категорії посад державних службовців, а відповідно до примітки 1 ст. 364 та примітки 2 ст. 368 КК України, підсудний ОСОБА_13, як заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України, у період з 24.03.2010 року по 02.06.2010 року був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України № 120/13387 від 13.02.2007 року, інспекцію очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Міністром охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до п. 68 розділу V «Організація роботи з документами»Регламенту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого наказом № 255 від 16.05.2008 року, Міністр визначає головним виконавцем завдань та доручень заступника Міністра або структурний підрозділ чи урядовий орган державного управління у складі Мінприроди відповідно до розподілу функціональних обов’язків та повноважень, що покладені на них. Заступник Міністра, у свою чергу, визначає головним виконавцем завдань чи доручень виключно ті структурні підрозділи та урядові органи державного управління у складі Мінприроди, що спрямовуються, координуються та контролюються ним відповідно до розподілу обов’язків, затверджених наказом Міністра.
На підставі розділу 5.4 «Порядок узгодження проекту наказу»Інструкції з діловодства у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, затвердженої наказом № 309 від 30.08.2005 року, проекти наказів з особового складу щодо призначення або звільнення працівника обов’язково узгоджуються з заступником Міністра, який керує діяльністю підрозділу.
Таким чином, до службових повноважень підсудного ОСОБА_13 як заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України входило виконання доручень Міністра, у тому числі щодо кадрових питань, а також узгодження проектів наказів з особового складу про призначення або звільнення керівників державних екологічних інспекцій в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до Указу Президента України «Про деякі питання забезпечення здійснення повноважень місцевими державними адміністраціями»№ 542/2010 від 16.04.2010 року призначення та звільнення керівників територіальних органів міністерств здійснюється за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій.
29.04.2010 року до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з Одеської обласної державної адміністрації надійшов лист № 01-38-2124 від 26.04.2010 року про погодження головою облдержадміністрації призначення заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області –заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області –Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
06.05.2010 року Міністром охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_18 розгляд вказаного листа та внесення пропозицій по суті доручено заступнику Міністра ОСОБА_13, який, одержавши вказане доручення та усвідомлюючи, що внесення Міністру пропозицій щодо призначення ОСОБА_15 і погодження відповідного наказу безпосередньо входить до його службових повноважень, з корисливих мотивів, вирішив використати їх з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання хабара в особливо великому розмірі.
Реалізуючі свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_13 в середині травня 2010 року викликав ОСОБА_15 для співбесіди як кандидата на вищевказану посаду.
20.05.2010 року у приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (м. Київ, вул. Урицького, 35), у службовому кабінеті, підсудний ОСОБА_13 під час співбесіди, діючи умисно, висунув ОСОБА_15 вимогу передати хабар у розмірі 200 000 доларів США за сприяння у призначенні останнього на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області –Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
Підсудний ОСОБА_13 заявив ОСОБА_15, що використає в інтересах останнього свої службові повноваження, тобто створить умови та підстави для звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області – Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_19, а також погодить відповідні накази Міністра охорони навколишнього природного середовища України про звільнення ОСОБА_19 та призначення ОСОБА_15 на вказану посаду. ОСОБА_15, у свою чергу, відповідно до вимог підсудного ОСОБА_13 за вказані дії повинен передати йому хабар на загальну суму 200 000 доларів США, а саме: першу частину хабара у сумі 100 000 доларів США у якості авансу до вчинення ОСОБА_13 вказаних вище дій щодо погодження звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області ОСОБА_19 та призначення на дану посаду ОСОБА_15; другу частину хабара у сумі 100 000 доларів США у якості винагороди за вчиненні ОСОБА_13 дії в інтересах ОСОБА_15 після підписання Міністром відповідних наказів.
Крім того, підсудний ОСОБА_13 зазначив, що у разі відмови дати хабар, він, як заступник Міністра, використає зазначені вище свої службові повноваження та не допустить призначення ОСОБА_15 на вказану посаду.
ОСОБА_15, усвідомлюючи, що від підсудного ОСОБА_13 , як заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, залежить призначення його на вказану вище посаду, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, у вигляді неможливості реалізації права на роботу, вимушений був погодитись на виконання протиправних вимог щодо давання хабара.
27.05.2010 року, о 22 годині 12 хвилин підсудний ОСОБА_13, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, зателефонував ОСОБА_15 та наказав 28.05.2010 року о 08 годині прибути до нього у приміщення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
ОСОБА_15, виконуючи вимогу ОСОБА_13, приблизно о 09 годині 28.05.2010 року прибув до приміщення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 35, де під час зустрічі, яка відбулась на першому поверсі, підсудний ОСОБА_13 поставив ОСОБА_15 вимогу передати йому цього ж дня першу частину хабара, на що ОСОБА_15 вимушений був погодитись.
В той же день, 28.05.2010 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_15, вимушений діяти відповідно до вказаних незаконних вимог ОСОБА_13, знову прибув до приміщення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України., де підсудний ОСОБА_13, заступник Міністра, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, маючи на меті одержання хабара в особливо великому розмірі, підтвердив ОСОБА_15 свою незаконну вимогу про давання хабара на загальну суму 200 000 доларів США, при цьому, першу частину хабара у сумі 100 000 доларів США у якості авансу до вчинення ОСОБА_13 вказаних вище дій щодо погодження звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області ОСОБА_19 та призначення на дану посаду ОСОБА_15; другу частину хабара у розмірі 100 000 доларів США у якості винагороди за вчиненні ОСОБА_13 зазначені вище дії в інтересах ОСОБА_15 після підписання Міністром відповідних наказів.
У свою чергу ОСОБА_15, вимушений виконувати вказані незаконні вимоги підсудного ОСОБА_13, повідомив, що має при собі лише 10 000 доларів США, які може передати як першу частину хабара.
Не бажаючи за будь-яких обставин відмовлятись від свого злочинного наміру, підсудний ОСОБА_13 погодився одержати від ОСОБА_15 частину хабара, а саме: 10 000 доларів США. Намагаючись приховати свої незаконні дії та ускладнити їх викриття правоохоронними органами, підсудний ОСОБА_13 взяв власний портфель та запропонував ОСОБА_15 вийти з кабінету і пройти до ліфту. Знаходячись у кабіні ліфту приміщення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, (м. Київ, вул. Урицького, 35), приблизно о 21 годині, підсудний ОСОБА_13, діючи умисно, характерними жестами наказав ОСОБА_15 покласти у його портфель предмет хабара: грошові кошти у сумі 10 000 доларів США.
ОСОБА_15, який був вимушений діяти відповідно до незаконних вимог підсудного ОСОБА_13, поклав у портфель, який тримав останній грошові кошти у сумі 10 000 доларів США, і таким чином передав підсудному ОСОБА_13 першу частину хабара.
Підсудний ОСОБА_13, знаходячись у кабіні ліфту, та одержавши від ОСОБА_15 у вказаний ним спосіб 10 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на день вчинення злочину складає 79 251 грн.) як частину хабара на загальну суму 200 000 доларів США за вчинення дій з використанням свого службового становища у вигляді сприяння у призначенні ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області –Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, у свою чергу, висунув ОСОБА_15 незаконну вимогу про давання другої частини хабара у розмірі 90 000 доларів США 31.05.2010 року, після чого вийшов з кабіни ліфту.
Одержавши за вказаних обставин частину хабара особисто та усвідомлюючи злочинний характер своїх дій і намагаючись унеможливити їх викриття правоохоронними органами, у період часу з 28.05.2010 року по 31.05.2010 року підсудний ОСОБА_13 вирішив залучити до подальшого вчинення злочину у якості пособника підсудного ОСОБА_14, з яким був знайомий тривалий час та якого за його сприяння було призначено позаштатним радником Міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Підсудний ОСОБА_14 у вказаний період часу у м. Києві на пропозицію підсудного ОСОБА_13 погодився особисто одержати предмет хабара, сприяючи йому таким чином у вчиненні злочину.
Приблизно о 16 годині 31.05.2010 року ОСОБА_15, вимушений продовжувати діяти відповідно до вказаних незаконних вимог ОСОБА_13, прибув до нього у приміщення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, маючи при собі частину хабара: грошові кошти у сумі 90 000 доларів США.
Підсудний ОСОБА_13, обіймаючи посаду заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та з метою уникнення можливості фіксування правоохоронними органами одержання ним хабара, зайшов разом з ОСОБА_15 до кабіни ліфту міністерства, де наказав передати хабар: кошти у сумі 90 000 доларів США, не йому особисто, а ОСОБА_14, позаштатному раднику Міністра охорони навколишнього природного середовища України, якого ОСОБА_13 пізніше покаже ОСОБА_15, при цьому, він запевнив ОСОБА_15, що після передачі хабара у сумі 90 000 доларів США, він використовуючи своє службове становище, сприятиме звільненню з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області ОСОБА_19 та призначення на дану посаду ОСОБА_15
Приблизно о 16 годині 20 хвилин цього ж дня, підсудний ОСОБА_13, переслідуючи на меті одержання хабара в особливо великому розмірі, запропонував ОСОБА_15 вийти разом з ним з приміщення міністерства та сісти до автомобіля «АUDI А6», державний номер НОМЕР_2, під керуванням підсудного ОСОБА_14, на що ОСОБА_15 вимушений був погодитись.
Після цього, рухаючись на вказаному автомобілі у місті Києві від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що по вул. Урицького, 35 до Будинку Уряду, що по вул. Грушевського, 5, ОСОБА_13, з метою одержання хабара від ОСОБА_15, повідомив останньому, що водій ОСОБА_14 є позаштатним радником Міністра охорони навколишнього природного середовища України та вказав на нього, як на особу, якій необхідно безпосередньо передати предмет хабара.
У подальшому, під’їжджаючи до Будинку Уряду, підсудний ОСОБА_13 повторно вказав ОСОБА_15 на ОСОБА_14, як на особу, якій необхідно передати для нього хабар у сумі 90 000 доларів США і таким чином, визначивши спосіб одержання хабара, вийшов з салону автомобіля біля Будинку Уряду.
Після цього, підсудний ОСОБА_14, будучи обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_13 та сприяючи йому в одержанні хабара в особливо великому розмірі, з метою уникнення випадкових свідків, самостійно визначив місце одержання грошових коштів від ОСОБА_15, а саме: на автомобілі A6», державний номер НОМЕР_2, не зважаючи на прохання ОСОБА_15 підвезти його до власного автомобіля, який знаходився біля приміщення міністерства, заїхав на безлюдну ділянку місцевості парку «Кучмин Яр», розташовану неподалік від вул. Механізаторів, 16, у м. Києві, де приблизно о 17 годині, знаходячись в салоні автомобіля та продовжуючи умисно сприяти підсудному ОСОБА_13 у вчиненні злочину. отримав від ОСОБА_15 грошові кошти у сумі 90 000 доларів США для подальшої їх передачі ОСОБА_13
Таким чином, підсудний ОСОБА_13 у визначений ним спосіб, при пособництві підсудного ОСОБА_14, одержав від ОСОБА_15 90 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на день вчинення злочину складає 713 259 грн. і є особливо великим розміром) в якості частини хабара на загальну суму 200 000 доларів США за вчинення дій з використанням свого службового становища у вигляді сприяння у призначенні ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області –Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
Одразу після одержання хабара підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були затримані працівниками правоохоронного органу.
Усього, 28 та 31 травня 2010 року підсудний ОСОБА_13 у визначені ним способи, особисто та при пособництві підсудного ОСОБА_14, одержав від ОСОБА_15 в якості хабара 100 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на момент вчинення злочину складає 792 510 грн.), що більш ніж у п’ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.
Довести до кінця свій злочинний намір, направлений на одержання усієї суми хабара –200 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України станом на момент вчинення злочину складає 1 585 020 грн.), що більш ніж у п’ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, - ОСОБА_13 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки його злочинна діяльність була припинена правоохоронними органами.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою вину в одержанні хабара в особливо великому розмірі ним як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, не визнав та пояснив, що не вимагав у ОСОБА_15 грошових коштів у сумі 200000 доларів США та не отримував хабар в сумі 10000 та 90000 доларів США. ОСОБА_15 його обмовив, т.я. він з останнім розмови про гроші не мав, ОСОБА_14 жодних доручень на отримання грошей від ОСОБА_15 не давав і ОСОБА_14 не міг знати, що йому ОСОБА_15 буде передавати якісь гроші і тим паче для передачі йому. Вважає, що органи досудового слідства сфальшували докази у справі.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_14 свою вину у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, хабара в особливо великому розмірі, не визнав та пояснив, що ОСОБА_15 вперше побачив 31.05.2010 року і про його відносини і ОСОБА_13 йому нічого невідомо. Дійсно, на прохання ОСОБА_15, за згодою ОСОБА_13, він підвозив ОСОБА_15 до міністерства, але зупинився там, де було найбільш небезпечного з точки зору дорожньої безпеки руху.
ОСОБА_15 попросив у нього пакет і особисто зі свого кейсу переклав пачки грошей, долари США, в пакет і сказав, щоб він передав ОСОБА_13. Про походження грошей та їх призначення ніхто йому нічого не пояснив. Можливості зателефонувати ОСОБА_13 і спитати, що за гроші для нього передають, у нього не було, т.я. відразу його затримали співробітники СБУ.
Незважаючи на те, що свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів: ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 368 КК України, а ОСОБА_14 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, не визнали, їх вина у пред’явленому їм обвинуваченні знайшла своє підтвердження.
Свідок ОСОБА_15, заступник начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області –заступник Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, на досудовому слідстві (а.с. 129-146,153-155, а.с. 184-199 т. 2) та в судовому засіданні стверджував, що на вказану посаду він призначений наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 18.06.2007 року.
Держекоінспекція в Одеській області напряму підпорядкована Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та її діяльність контролюється та спрямовується заступником Міністра, який за розподілом обов’язків відповідає за даний напрямок роботи. З березня 2010 року контроль за діяльністю Держекоінспекції в Одеській області здійснював заступник Міністра ОСОБА_13.
У своїй роботі інспекція керується Положенням про Державні екологічні інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністра № 548 від 19.12.2006 року, зареєстрованим Мінюстом 13.02.2007 року за № 120/13/387. Керівників інспекцій та їх заступників призначає Міністр охорони навколишнього природного середовища.
У квітні 2010 року заступник Голови Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_20 викликав його та запропонував йому очолити Державну екологічну інспекцію в Одеській області, на що він погодився. До управління кадрового забезпечення Одеської облдержадміністрації він надав необхідні документи і через декілька днів, Одеська облдержадміністрація направила до Мінприроди подання про призначення його на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області.
18.05.2010 року йому зателефонував начальник Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря ОСОБА_21 та повідомив, що заступник Міністра ОСОБА_13 викликає його на співбесіду, у зв’язку з надходженням вище зазначеного подання.
19.05.2010 року він прибув до службового кабінету ОСОБА_21, де останній знову переказав йому про свою розмову з ОСОБА_13 та у його, свідка, присутності зателефонував до ОСОБА_13 і з’ясував, що цього ж дня Міністр підпише наказ про покладення виконання обов’язків начальника Інспекції на нього, ОСОБА_15, на період перебування на лікарняному чинного начальника –ОСОБА_19. У телефонній розмові ОСОБА_13 сказав, що йому, ОСОБА_15, 20.05.2010 року необхідно прибути до нього в міністерство.
Приблизно о 09 годині ранку 20.05.2010 року він прибув до Міністерства охорони навколишнього природного середовища, де близько 40 хвилин спілкувався з ОСОБА_13 у його службовому кабінеті щодо вирішення робочих питань, у тому числі кадрових. Завершуючи бесіду ОСОБА_13 у своєму службовому кабінеті підвів його до вікна та сказав, що він бажає аби Міністр призначив останнього на дану посаду і прикладе до цього максимум зусиль. Однак, з огляду на те, що є багато бажаючих обійняти посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, то без «вступного внеску»у сумі 200 000 доларів США, призначити його, ОСОБА_15, ніяк не вийде. На дані слова ОСОБА_13 він відповів, що зрозумів його, після чого залишив кабінет. Зі слів ОСОБА_13, він як заступник Міністра, який по розподілу обов’язків контролює державні екологічні інспекції, буде рекомендувати Міністру на посаду начальника Держекоінспекції в Одеській області його, свідка, кандидатуру, а тому вважає, що ОСОБА_13 міг зашкодити йому у призначені на вказану посаду шляхом надання Міністру негативної характеристики.
Також, ведучи розмову про «вступний внесок», ОСОБА_13 не конкретизував, кому саме призначались гроші, йому чи іншим особам. ОСОБА_13 розповідав йому, що начебто гроші потрібні не йому, оскільки він бажає, щоб на посадах перебували професіонали, а комусь іншому, не вказуючи на конкретну особу. У розмові ОСОБА_13 наголошував на тому, що окрім офіційних внесків до бюджету, також будуть і неофіційні, з чого останній зробив висновок, що після призначення його на посаду потрібно буде передавати, так звані «відкати»керівництву міністерства, однак кому саме і в яких розмірах, ОСОБА_13 не конкретизував.
Прибувши до м. Одеси він розпочав виконання обов’язків начальника Інспекції на підставі наказу, який дійсно був виданий 19.05.2010 року.
26.05.2010 року він, з метою вирішення робочих питань, зв’язався по телефону з ОСОБА_13 та домовився про зустріч з ним на 27.05.2010 року.
27.05.2010 року близько 17 години він зустрівся з ОСОБА_13 у службовому кабінеті останнього для обговорення і вирішення робочих питань. Після обговорення і вирішення робочих питань підсудний ОСОБА_13 в ультимативній формі наказав йому до 11 години 29.05.2010 року передати гроші у сумі 200000 доларів США за призначення на посаду начальника Держекоінспекції в Одеській області.
О 20 годині 11 хвилин цього ж дня йому на мобільний телефон (НОМЕР_4) зателефонував ОСОБА_3 зі свого мобільного телефону (НОМЕР_5) та сказав, щоб він прибув до нього в міністерство 28.05.2010 року десь о 08годині –08 годині 30 хвилин, але з якого приводу ОСОБА_13 не повідомляв.
28.05.2010 року, приблизно о 08 годині ранку він прибув до приміщення міністерства і приблизно о 09 годині зустрів ОСОБА_13 біля приміщення міністерства. Зайшовши разом до міністерства, підсудний ОСОБА_13, не доходячи до ліфту, впритул підійшов до нього, ОСОБА_15, та сказав, що 27.05.2010 року він був у «першого», який поставив йому задачу до 10 години 28.05.2010 року зібрати для нього 200000 доларів США. Як він зрозумів, то «перший»це Міністр охорони навколишнього природного середовища. Також ОСОБА_13 повідомив, що 50000 доларів США він вже знайшов, але ще потрібно 150000 доларів США, а тому йому, ОСОБА_15, необхідно в терміновому порядку знайти 150000 доларів США, або хоч якусь суму, оскільки о 10 годині до міністерства за грошима приїде автомобіль міністра. Порядок передачі грошей не обговорювався, однак, як йому здалося гроші для міністра повинен був передавати ОСОБА_13.
Після цього, він звернувся з заявою до Служби безпеки України про вимагання в нього хабара і приблизно о 13 год. 47 хв., цього ж дня, діючи під контролем співробітників СБУ з метою викриття ОСОБА_13 у вимаганні хабара, він зателефонував зі свого мобільного телефону (НОМЕР_4) на мобільний телефон ОСОБА_13 (НОМЕР_5) та повідомив, що начебто його брат везе гроші і як тільки, він буде в Києві, він, ОСОБА_15, відразу під’їде, на що ОСОБА_13 відповів, що буде на нього чекати.
Співробітниками ГУ БКОЗ СБ України в присутності понятих було йому, ОСОБА_15, вручено 10000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 100 штук, з метою передачі їх ОСОБА_13, заступнику Міністра охорони навколишнього природного середовища України, про що було складено відповідний протокол. Крім того, з метою фіксації факту і змісту розмови з підсудним ОСОБА_13 співробітниками ГУ БКОЗ СБ України у присутності понятих йому було вручено технічний засіб зняття аудіо-відео інформації «ЕDІС-mini», серійний номер 013411 та пристрій «Ґудзик», про що також складено відповідний протокол.
28.05.2010 року о 19 годині 45 хвилин він знову зателефонував підсудному ОСОБА_13 та повідомив, що готовий прибути до нього і цього ж дня, близько 20 годині 30 хвилин він прибув до міністерства, зателефонував ОСОБА_13 та повідомив про своє прибуття, на що останній запропонував увійти до його службового кабінету. Він зайшов до службового кабінету ОСОБА_13, який був порожній, але в кімнаті для відпочинку він помітив трьох чи чотирьох жінок, ОСОБА_13 та незнайомого йому чоловіка, який також був заступником міністра. У кімнаті для відпочинку святкували день народження співробітниці міністерства, до якого приєднався він.
На пропозицію ОСОБА_13 він з останнім вийшли з кімнати для відпочинку до службового кабінету, де ОСОБА_13 зателефонував комусь на мобільний телефон та дізнався, що чоловік, якому він зателефонував прибуде через 10 хвилин.
Після цього, він повідомив ОСОБА_13, що на даний момент у нього є тільки 10000 доларів США, а решту суму: 190000 доларів США, він принесе до понеділка до обіду, тобто 31.05.2010 року. ОСОБА_13 був незадоволений тим, що він приніс лише 10000 доларів США, але у розмові ОСОБА_13 сказав, що йому необхідно привезти не всю суму, а 90000 доларів США до видачі наказу про призначення його, ОСОБА_15, на посаду та 100000 доларів США після призначення на посаду, при цьому,у ході розмови ОСОБА_13 акцентував його увагу на тому, що він (ОСОБА_13), як заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України, здійснює контроль за всіма державними екологічними інспекціями і завізує подання про його призначення лише після отримання обумовленого авансу.
Він запропонував ОСОБА_13 організувати йому зустріч з Міністром, щоб переконатись у тому, що він дійсно буде призначений на посаду начальника Інспекції, на що ОСОБА_13 сказав, що в цьому не має потреби, однак він спробує організувати зустріч.
Потім, виходячи з кабінету, ОСОБА_13, нічого не пояснюючи, передав йому свій дипломат, який він взяв і пройшов з ним до ліфту, розташованого праворуч при виході з приймальні. Підійшовши до ліфту, ОСОБА_13 очима показав йому на дипломат, вказуючи йому на те, щоб він поклав туди гроші, але він, ОСОБА_15, протяг ОСОБА_13 дипломат і сказав, що не знає, як його відчинити. В цей час він дістав із лівої внутрішньої кишені піджака гроші та показав їх ОСОБА_13, на що останній жестом руки показав йому, що це не місце для передачі коштів, після чого він заховав гроші в ту ж кишеню.
Зайшовши до кабіни ліфту, ОСОБА_13 нажав кнопку шостого поверху, а коли зачинились двері відразу відкрив дипломат, який тримав на рівні свого поясу, після чого очима показав йому, щоб той поклав гроші в дипломат. Він, свідок, дістав з кишені гроші в сумі 10000 доларів США і поклав їх до дипломату ОСОБА_13, після чого останній з грошима на 6-му поверсі вийшов з ліфта, а він спустився у ліфті на перший поверх та вийшов з приміщення міністерства.
31.05.2010 року о 08 годині 30 хвилин на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_13, однак відразу закінчив виклик, у зв’язку з чим він двічі телефонував ОСОБА_13, який відповів на дзвінок і він останньому повідомив, що їде з м. Одеси до м. Києва, на що ОСОБА_13 відповів, що буде на нього чекати.
31.05.2010 року, приблизно об 11 годині у приміщенні СБ України співробітниками ГУ БКОЗ СБ України у присутності понятих йому було вручено 90000 доларів США номіналом по 100 доларів у кількості 900 штук для передачі їх заступнику Міністру охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_13, про що складено відповідний протокол.
Також з метою фіксації факту і змісту розмови з ОСОБА_13 співробітниками ГУ БКОЗ СБ України у присутності понятих йому було вручено технічний засіб зняття аудіо-відео інформації - «ЕDІС-mini», серійний номер 013411 та «Ґудзик», про що складено відповідний протокол.
Після цього, 31.05.2010 року, приблизно о 16 годині 06 хвилин він зустрівся з ОСОБА_13 у приймальні останнього, і разом з ним зайшли до ліфту, де ОСОБА_13 нерозбірливо говорив йому про якогось помічника, при цьому, сказав, що зараз він покаже йому, свідку, свого помічника і саме йому потрібно буде передати гроші.
Він разом з ОСОБА_13 вийшли з приміщення міністерства, де до них під’їхав автомобіль A6», в якому знаходилось два чоловіки, один з них сидів за кермом, як пізніше він дізнався, ОСОБА_14, а інший на задньому пасажирському сидінні за водієм. ОСОБА_13 сів на переднє пасажирське сидіння, а він на заднє, за ним, після чого автомобіль зрушив з місця у бік залізничного вокзалу в напрямку Кабінету Міністрів України, оскільки у ОСОБА_13 на 17 годину була запланована нарада у Віце-прем’єр-міністра Тігіпка.
У салоні автомобіля ОСОБА_13 відрекомендував йому, ОСОБА_15, двох чоловіків як радників Міністра охорони навколишнього природного середовища та сказав, щоб він запам’ятав їх. У присутності цих радників міністра, він, ОСОБА_15, запитав у ОСОБА_13, кому віддавати, тобто він мав на увазі, кому віддати гроші, які він привіз за вказівкою ОСОБА_13 за призначення його на посаду начальника Інспекції, на що ОСОБА_13, нічого не кажучи, жестом лівої руки показав на ОСОБА_14, даючи зрозуміти йому, свідку, що гроші він повинен передати водію. Після цього, він у присутності вказаних осіб запитав у ОСОБА_13, коли необхідно привезти другу частину, тобто малося на увазі 100 000 доларів США із загальної суми 200 000 доларів США, на що ОСОБА_13 відповів, що це залежить від домовленостей між ними, тобто як швидко вони разом звільнять діючого начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області ОСОБА_19. Також, ОСОБА_13 сказав, що водій відвезе його до Мінприроди.
Коли біля Кабінету Міністрів України ОСОБА_13 вийшов з салону автомобіля, він підійшов до ОСОБА_13 впритул та запитав, чи водію він повинен передати 90000 доларів США, на що ОСОБА_13 тричі кивком голови підтвердив це, вказавши на водія, як на особу, якій необхідно передати гроші. Після цього, чи то ОСОБА_13, чи водій, сказали, щоб він сів на переднє пасажирське сидіння, що він і зробив.
Рухаючись у автомобілі A6»він та водій ОСОБА_14 розмовляли на побутові теми. Коли вони рухались по вул. Урицького, він попрохав ОСОБА_14 звернути праворуч, де знаходився його автомобіль, щоб після передачі грошей відразу поїхати на власному автомобілі. Однак ОСОБА_14 проігнорував дане прохання, звернувши ліворуч на вул. Кавказьку, де проїхавши до кінця вулиці, звернув праворуч та проїхавши декілька сотень метрів звернув ліворуч, виїхавши на майданчик паркової зони, після чого зупинив автомобіль.
У салоні автомобіля він сказав ОСОБА_14, що ОСОБА_13 наказав гроші передати йому. Він розкрив свій портфель та показав ОСОБА_14 гроші, які знаходилися в портфелі, на що останній побачивши гроші, дістав з відсіку для рукавичок (бардачка) поліетиленовий пакет, розкрив його та поклав собі на коліна, він, свідок, переклав гроші у сумі 90000 доларів США у поліетиленовий пакет, який тримав ОСОБА_14 та запропонував перерахувати їх, на що ОСОБА_14 відмовився.
ОСОБА_14, після одержання грошей, згорнув пакет, в якому вони знаходились, поклав його до відсіку для рукавичок (бардачок) та почав здавати задній хід. Відразу ж ОСОБА_14 було затримано співробітниками СБ України.
Протоколами ставок віч-на-віч від 02.06.2010 року між підсудним ОСОБА_13 та свідком ОСОБА_15, між підсудним ОСОБА_14 та свідком ОСОБА_15, де останній повністю підтвердив свої показання щодо обставин вимагання та одержання ОСОБА_13 особисто і при пособництві ОСОБА_14 хабара в особливо великому розмірі за сприяння у призначенні його, ОСОБА_15, на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області –Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ( а.с. 52-60, 147-150 т. 2).
Поясненнями свідка ОСОБА_23, який на досудовому слідстві (а.с. 1-13, 15-18 т. 3) та в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_13 знайомий з осені 2007 року, у зв’язку з їх спільною роботою в Державному комітеті рибного господарства України, де останній працював в оперативній рибоохоронній інспекції.
Протягом квітня-травня 2010 року він неодноразово спілкувався з заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_13, оскільки сподівався на його підтримку у працевлаштуванні на роботу до вказаного міністерства..
ОСОБА_13 запропонував йому написати заяву про призначення його позаштатним радником Міністра охорони навколишнього природного середовища України і 31.05.2010 року він зайшов в кадри та отримав посвідчення позаштатного радника Міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Отримавши посвідчення, він попрохав ОСОБА_14, якого зустрів в коридорі, підвезти його до Кабінету Міністрів України, на що останній погодився.
Коли ОСОБА_14 під’їхав до міністерства, до автомобіля сіли ОСОБА_13 та раніше йому невідомий ОСОБА_15. Під час руху ОСОБА_15 попросив ОСОБА_13, щоб ОСОБА_14 відвіз його до дружини, на що ОСОБА_13 вказав на ОСОБА_14. В салоні автомобіля він один жест ОСОБА_13 сприйняв як слово «мовчи».
При виході з салону автомобіля біля приміщення Будинку Уряду ОСОБА_15 та ОСОБА_13 спілкувались, він не чув змісту розмови, а потім ОСОБА_15 сів до ОСОБА_14 в автомобіль.
Протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_13 та свідком ОСОБА_23, в ході якої останній стверджував, що ОСОБА_14 постійно возив ОСОБА_13 на автомобілі «АУДІ А6»та був підпорядкованим йому по службі.
31.05.2010 року в салоні автомобіля «АУДІ А6»ОСОБА_13 познайомив ОСОБА_15 з ним та з ОСОБА_14, представивши їх радниками міністра.
Свідок ОСОБА_23 також пояснював, що він бачив, як ОСОБА_13 показував ОСОБА_15 рукою на водія ОСОБА_14. Коли він, свідок, разом з ОСОБА_15 вийшов біля будинку Уряду з автомобіля, між ОСОБА_13 та ОСОБА_15 відбулась коротка розмова. В цей день ОСОБА_13 телефонував йому, ОСОБА_23, з приводу ОСОБА_14, який не відповідав на телефонні дзвінки та просив йому передзвонити (а.с. 15-18 т. 3).
Свідок ОСОБА_24 під час досудового слідства, показання якого перевірені в ході судового розгляду справи, що 28.05.2010 року, перебуваючи у службовому кабінеті під час спілкування ОСОБА_13 з ОСОБА_15, він бачив, що вони спілкувались тихо і було видно, що вони не хотіли, щоб свідок чув їх розмову. Тому він, перебуваючи у крайньому лівому кутку кабінету, повернувся обличчям до вікна та не слухав їх розмову, а у подальшому вийшов з кабінету ОСОБА_13 (а.с. 40-48 т. 3).
Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 на досудовому слідстві (а.с. а.с. 29-39, 104-112 т. 3) та в судовому засіданні, а свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_30 на досудовому слідстві (а.с. 19-28, 89-102 т. 3), показання які оголошені в судовому засіданні, підтвердили існуючий в Мінприроди порядок погодження наказів про призначення осіб на посади начальників державних екологічних інспекцій областей, зазначивши, що перед підписанням наказу Міністром, необхідне погодження з даним призначенням заступника Міністра ОСОБА_13, який координував та контролював роботу інспекцій.
Так, з пояснень свідка ОСОБА_18 вбачається, що заступник Міністра ОСОБА_13 проводив співбесіду з кандидатами на вказані посади. Наказ про призначення особи на посаду керівника держекоінспекції області подавався йому, ОСОБА_18, на підпис начальником управління забезпечення роботи Міністра-ОСОБА_30, який зобов’язаний перевіряти наявність усіх вказаних вище погоджень. При підписанні такого наказу він, ОСОБА_18, особисто перевіряє наявність усіх вказаних погоджень щодо конкретного кадрового признання і лише після цього підписує наказ. У випадку відсутності будь-якого з вказаних погоджень, наказ про призначення особи на посаду керівника держекоінспекції області не підписується та повертається на доопрацювання.
Протягом березня-травня 2010 року ним, як Міністром, було призначено п’ять керівників обласних Держекоінспекцій і накази про їх призначення були підписані ним за наявності позитивних погоджень керівників департаменту кадрів та юридичного департаменту, а також позитивного погодження заступника Міністра ОСОБА_13.
Також, йому невідомо, яку фактично роботу виконують позаштатні радники Міністра охорони навколишнього природного середовища України та невідомо, які завдання та функції на них покладено, в нього не має жодного позаштатного радника Міністра, який би виконував його доручення. У міністерстві існує близько 15 позаштатних радників Міністра, які були призначені ним за ініціативи його заступників для забезпечення виконання покладених на них повноважень. Тому організацію та контроль за роботою позаштатних радників Міністра повинні були здійснювати його заступники, за ініціативою яких призначались дані радники. Позаштатні радники Міністра ОСОБА_23 та ОСОБА_14 були прийняті в міністерство за ініціативи ОСОБА_13 для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, а тому останній безпосередньо повинен був організовувати та контролювати роботу даних позаштатних радників Міністра.
Він, свідок, не знайомий з заступником начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області ОСОБА_15, однак пам’ятає його прізвище, у зв’язку з надходженням до міністерства листа Державної екологічної інспекції в Одеській області № 1058/3 від 18.05.2010 року за підписом ОСОБА_15 щодо роботи даної інспекції. Розгляд даного листа він доручив заступнику Міністра ОСОБА_13 та начальнику Державної екологічної інспекції України ОСОБА_26, які повинні були перевірити викладені у листі факти, у т.ч. шляхом проведення перевірки інспекції контрольно –ревізійним управлінням міністерства та внести відповідні пропозиції щодо кадрових питань у Державній екологічній інспекції в Одеській області, однак, йому не відомі результати розгляду вказаного листа.
Лист Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 щодо призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області –Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області надійшов йому на підпис з управління забезпечення роботи Міністра і ним надано письмову вказівку заступнику Міністра ОСОБА_13 розглянути його та внести пропозиції щодо призначення ОСОБА_15 на вказану вище посаду.
На підставі його вказівки ОСОБА_13 був відповідальний за дотримання порядку погодження в усіх інстанціях призначення ОСОБА_15 на посаду начальника держекоінспекції в Одеській області, а начальник Департаменту кадрового забезпечення та адміністративної діяльності ОСОБА_25 відповідав за підготовку наказу про призначення ОСОБА_15 на посаду. У випадку готування наказу про призначення ОСОБА_15 обов’язкова наявність погоджень з даним наказом ОСОБА_29 та ОСОБА_13. Якби ОСОБА_13 не завізував наказ по призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, чи наказ про покладення на ОСОБА_15 обов’язків начальника даної інспекції, тобто не був згоден з даними призначеннями, то він не підписав би відповідні накази.
Він, свідок, підтвердив факт підписання ним наказу № 484-о від 18.05.2010 року про призначення ОСОБА_15 виконуючим обов’язки начальника Держекоінспекції в Одеській області з 19.05.2010 року, у зв’язку з погодженням даного наказу заступником Міністра ОСОБА_13.
Також свідок ОСОБА_18 стверджував, що жодних грошових коштів ОСОБА_13 йому не передавав.
Аналогічні пояснення на досудовому слідстві дав і свідок ОСОБА_30, який стверджував, що при призначенні особи на вказану посаду обов’язкове погодження з заступником Міністра ОСОБА_13, який контролював роботу інспекцій та керівниками Департаменту правового забезпечення та Департаменту кадрової роботи та адміністративного забезпечення і після позитивного погодження відповідного наказу, даний документ передається до управління забезпечення діяльності Міністра, де перевіряється на предмет наявності усіх погоджень та віз, після чого він надає наказ на підпис Міністру.
На підставі письмової вказівки Міністра ОСОБА_18 від 06.05.2010 заступник Міністра ОСОБА_13 повинен був протягом 30 діб розглянути лист Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року про призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області та надати відповідь по суті, а ОСОБА_25 повинен був організувати збір усіх необхідних документів щодо призначення ОСОБА_15 на посаду.
Щодо підписання Міністром ОСОБА_18 наказу № 484-о від 18.05.2010 року про призначення ОСОБА_15 виконуючим обов’язки начальника Держекоінспекції в Одеській області, то Міністр відповідно до вимог Інструкції з діловодства вимагає візування кадрових наказів керівником Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення ОСОБА_25 та керівником Департаменту правової політики ОСОБА_31, а також заступником Міністра ОСОБА_13, який відповідав і за відповідність професійних, ділових та особистих якостей ОСОБА_15 на посаді начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області.
ОСОБА_14 за ініціативою заступника Міністра ОСОБА_13 тимчасово призначався позаштатним радником Міністра для подальшого працевлаштування в міністерстві.
Свідок ОСОБА_25, директор Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, стверджував, що заступник Міністра ОСОБА_13 контролював діяльність держекоінспекцій в областях, у т.ч. щодо кадрових питань, т.я. він займався підбором кандидатів на посади начальників держекоінспекцій в областях.
Наказ № 484-0 від 18.05.2010 року про покладення виконання обов’язків начальника Держекоінспекції в Одеській області на ОСОБА_15 був підписаний Міністром після погодження з директором Департаменту правової політики ОСОБА_31 щодо його відповідності вимогам чинного законодавства та заступником Міністра ОСОБА_13, який погодив кандидатуру ОСОБА_15 на посаду виконуючого обов’язки начальника Держекоінспекції в Одеській області.
Відповідно до письмової вказівки Міністра ОСОБА_18 від 06.05.2010 року про розгляд листа Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області заступник Міністра ОСОБА_13 був першим виконавцем, а він, свідок, другим, а тому ОСОБА_13 згідно з письмовою вказівкою Міністра повинен був розглянути лист Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року, внести пропозиції Міністру та надати відповідь до Одеської ОДА за своїм підписом. Яким чином ОСОБА_13 розглядав даний лист та чи вносив Міністру пропозиції, йому (свідкові) невідомо. З ОСОБА_13 та ОСОБА_15 з цього приводу він не спілкувався.
Щодо обставин складання та підписання наказу Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 484-о від 18.05.2010 року про покладення на ОСОБА_15 виконання обов’язків начальника Держекоінспекції в Одеській області, то приблизно в середині травня 2010 року його викликав заступник Міністра ОСОБА_13 та наказав підготувати проект наказу про покладення на заступника начальника Держекоінспекції в Одеській області ОСОБА_15 виконання обов’язків начальника даної Інспекції з 19.05.2010 року, при цьому, ОСОБА_13 показав йому копію листа заступника начальника Держекоінспекції в Одеській області ОСОБА_15, яким підтверджувалась згода останнього виконувати обов’язки начальника Інспекції.
Крім цього, ОСОБА_13 сказав, що питання про покладення на ОСОБА_15 виконання обов’язків начальника Держекоінспекції в Одеській області, ним (ОСОБА_13) погоджено з Міністром ОСОБА_18, а тому він дав вказівку головному спеціалісту відділу роботи з підпорядкованими установами, підприємствами, організаціями Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення ОСОБА_32 підготувати проект відповідного наказу стосовно ОСОБА_15. У ході підготовки наказу ОСОБА_13 наказав йому зазначити в наказі підставу його видання: заяву ОСОБА_15 та доповідну записку начальника Державної екологічної інспекції України ОСОБА_26, яку він, свідок, особисто не бачив.
Після підготовки проекту даного наказу та його погодження, у т.ч. директором Департаменту правової політики ОСОБА_31, він, свідок, особисто заніс проект даного наказу ОСОБА_13, який повинен був підписати його у Міністра ОСОБА_18. Після підписання наказу Міністром, він був зареєстрований очолюваним ним департаментом.
На прохання ОСОБА_13 він надавав йому копії усіх кадрових наказів щодо призначення осіб на керівні посади у територіальних та спеціальних органах Мінприроди. Зі слів ОСОБА_13, дані копії наказів йому були необхідні для того, щоб володіти ситуацією про призначення та звільнення керівників інспекцій.
Службову записку ОСОБА_13 на Міністра ОСОБА_18 щодо покладення на ОСОБА_15 виконання обов’язків начальника Держекоінспекції в Одеській області, він ніколи не бачив.
Звільнення осіб з посад начальників держекоінспекцій областей за власним бажанням шляхом написання відповідної заяви, обов’язково повинна бути погоджувальна віза заступника Міністра, який контролює роботу особи, яка звільняється, тобто ОСОБА_13 та письмова згода Міністра ОСОБА_18, після чого працівниками Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення готується наказ про звільнення особи, який погоджується ОСОБА_25, начальником Департаменту правової політики ОСОБА_31 та заступником Міністра, який контролює роботу особи, яка звільняється, тобто ОСОБА_13
Звільнення особи з посади начальника держекоінспекції області без його згоди у зв’язку з проведенням службового розслідування за ініціативою правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, КМУ, тощо, яким встановлено факти порушення керівником Інспекції своїх службових повноважень. Ініціатором службового розслідування можуть бути правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування, народні депутати України, КМУ тощо, здійснюється на підставі негативного висновку службового розслідування, який підписується членами комісії, у тому числі головою комісії - заступником Міністра, який контролює діяльність органу, який перевіряється, тобто ОСОБА_13, і після цього Департаментом кадрової політики та адміністративного забезпечення складається наказ про звільнення керівника держекоінспекції області з займаної посади.
Оскільки протягом квітня-травня 2010 року заступник Міністра ОСОБА_13 контролював роботу територіальних та спеціальних органів Мінприроди, то всі накази про звільнення та призначення керівників вказаних органів та їх заступників обов’язково повинні були погоджуватись з ОСОБА_13.
Свідок ОСОБА_26, начальник Державної екологічної інспекції України, стверджував, що він наголошував заступнику Міністра ОСОБА_13 про необхідність узгодження з ним питань щодо призначення осіб на керівні посади в держекоінспеціях областей, на що ОСОБА_13 запевнив, що кадрові призначення будуть узгоджуватись з ним, ОСОБА_26, однак у подальшому жодні призначення на керівні посади в обласних держекоінспеціях з ним так і не погоджувались.
Перед підписанням наказу Міністром про призначення осіб на посади начальників державних екологічних інспекцій областей необхідно погодження з даним призначенням заступника Міністра ОСОБА_13, який координував та контролював роботу інспекцій. Також, при покладенні обов’язків начальника держекоінспекції області на конкретну особу обов’язково необхідне його, свідка, погодження.
Йому нічого не відомо щодо наказу Міністра ОСОБА_18 про покладення на ОСОБА_15 обов’язків начальника Держекоінспекції в Одеській області, оскільки дане призначення з ним не погоджувалось та відповідний наказ він не бачив.
У другій половині травня 2010 року він познайомився з ОСОБА_15, з яким декілька раз спілкувався виключно по вирішенню робочих питань.
Свідкові нічого не відомо з приводу розгляду у Мінприроди документів Одеської обласної державної адміністрації щодо призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, з ним дане питання не погоджувалось.
Щодо наказу Міністра № 484-о від 18.05.2010 про покладення на ОСОБА_15 виконання обов’язків начальника Держекоінспекції в Одеській області, то даного наказу він не бачив, однак знав про його існування. Він стверджує, що не подавав Міністру ОСОБА_18, чи заступнику Міністра ОСОБА_13 доповідної записки про покладення на ОСОБА_15 обов’язків начальника Держекоінспекції в Одеській області.
ОСОБА_14 він неодноразово бачив у приймальній ОСОБА_13, якого останній називав своїм помічником. ОСОБА_14 декілька разів, за дорученням ОСОБА_13, привозив йому службові документи, які підлягали терміновому розгляду. ОСОБА_14 возив ОСОБА_13 на автомобілі «АУДІ».
Свідок ОСОБА_31, директор Департаменту правової політики Міністерства охорони навколишнього природного середовища, на досудовому слідстві (а.с. 50-54 т. 3) та в судовому засіданні пояснив, що відповідно до Інструкції з діловодства Мінприроди, перед підписанням Міністром документів, передбачено їх візування. Ним здійснюється візування документів, тобто підтвердження їх відповідності вимогам законодавства України. Візування документу щодо призначення особи на посаду здійснюється заступником Міністра, для підтвердження факту погодження ним конкретної кандидатури. Кінцеве рішення щодо призначення особи на посаду приймає Міністр. Однак йому невідомі факти підписання Міністром будь-яких документів без попереднього їх візування працівниками міністерства. У зв’язку з цим, він вважає, що Міністр при призначенні особи на посаду прислухається до думки заступника Міністра.
Свідок підтвердив існуючий в Мінприроди порядок погодження наказів про призначення осіб на посади начальників державних екологічних інспекцій областей, зазначивши, що перед підписанням наказу Міністром, необхідне погодження з даним призначенням заступника Міністра ОСОБА_13, який координував та контролював роботу інспекцій.
Свідок ОСОБА_33, заступник директора Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення –начальник відділу кадрового забезпечення Мінприроди, на досудовому слідстві, показання якого оголошені в судовому засіданні, пояснив, що на початку травня 2010 року директор Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення ОСОБА_25 передав йому лист Одеської обласної державної адміністрації від 26.04.2010 року про погодження призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області разом з письмовою резолюцією Міністра ОСОБА_18 для зберігання у сейфі, що і було зроблено. Відповідь на даний лист не надавалась та ніяких пропозицій по ньому не вносилось (а.с. 145-150 т. 3).
Свідок ОСОБА_32, головний спеціаліст відділу роботи з підприємствами, установами та організаціями Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення Мінприроди, на досудовому слідстві (показання оголошені в судовому засіданні) пояснила, що з ОСОБА_15 вона не знайома, однак в травні 2010 року по вказівці директора Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення ОСОБА_25 готувала наказ Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 484-о від 18.05.2010 року про призначення ОСОБА_15 виконуючим обов’язки начальника Держекоінспекції в Одеській області з 19.05.2010 року. У її присутності ОСОБА_25 телефонував заступнику Міністра ОСОБА_13 з приводу підстав для видання даного наказу. ОСОБА_13 йому повідомив, що підставою для видання наказу є заява ОСОБА_15 та доповідна записка начальника Державної екологічної інспекції України ОСОБА_26, які знаходяться в нього. У зв’язку з цим, нею зазначено у наказі вказану підставу його видання, однак фактично вона заяви ОСОБА_15 та доповідної записки ОСОБА_26 не бачила.
Оскільки заступник Міністра ОСОБА_13 контролював діяльність державних екологічних інспекцій в областях, будь-який наказ щодо вказаних органів, у т.ч. кадровий наказ, узгоджувався з ним перед його підписанням Міністром ОСОБА_18
Після підготовки наказу про покладення обов’язків начальника Держекоінспекції в Одеській області на ОСОБА_15 вона надала його ОСОБА_25, який завізував наказ (а.с. 158-162 т. 3).
Аналогічні пояснення на досудовому слідстві (показання оголошені в судовому засіданні) давала і свідок ОСОБА_34, начальник відділу роботи з підпорядкованими установами, підприємствами, та організаціями Департаменту кадрової політики та адміністративного забезпечення Мінприроди( а.с. 163-167 т. 3)
Свідок ОСОБА_35 на досудовому слідстві (а.с. 55-65 т. 3) та в судовому засіданні стверджувала, що протягом квітня –травня 2010 року вона працювала помічником заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_13, виконувала його доручення, надавала на підпис документи, які надходили з загальної канцелярії. Всі документи, які надавались ОСОБА_13 на підпис, попередньо вивчались нею на предмет складання листа-резолюції за підписом ОСОБА_13, де зазначались виконавці документу. Після роздруківки листа-резолюції вона передавала документ секретарю ОСОБА_36, яка реєструвала його у журналі реєстрації вхідної документації. У подальшому документи через загальну канцелярію передавались безпосереднім виконавцям.
ОСОБА_14 декілька разів на тиждень приходив до ОСОБА_13, де вони спілкувались в службовому кабінеті останнього. Вона вважала ОСОБА_14 водієм чи родичем ОСОБА_13, оскільки він возив його на автомобілі. На прохання ОСОБА_14 вона надавала йому консультацію щодо написання заяви про призначення ОСОБА_14 позаштатним радником Міністра охорони навколишнього природного середовища України.
28.05.2010 року, приблизно о 20 годині вона разом з ОСОБА_13, ОСОБА_24, працівниками міністерства ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 та ОСОБА_15, святкувала свій день народження у кімнаті відпочинку службового кабінету ОСОБА_13. ОСОБА_15 вона раніше бачила в міністерстві, при цьому, не виключає, що могла бачити його у ОСОБА_13.
Через деякий час після святкування, ОСОБА_13, ОСОБА_24 та ОСОБА_15 вийшли з кімнати для відпочинку. Вона двічі заходила до них у службовий кабінет ОСОБА_13 Коли вона вдруге зайшла до службового кабінету ОСОБА_13, то побачила, як останній сидів за своїм службовим столом і писав на папері, а поряд з ним сидів ОСОБА_15 і вони розмовляли між собою, але про що, вона не пам’ятає. Що саме писав ОСОБА_13, вона не бачила.
31.05.2010 року ОСОБА_13 попрохав її нагадати ОСОБА_14, щоб останній о 16 годині відвіз його на нараду до Кабінету Міністрів України. Приблизно о 10 годині цього ж дня ОСОБА_14 заходив до ОСОБА_13, про що вони розмовляли, їй не відомо.
Свідок ОСОБА_36 як на досудовому слідстві (а.с. 67-74 т. 3) та в судовому засіданні, а також свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_38 на досудовому слідстві (показання оголошені в судовому засіданні) підтвердили показання свідка ОСОБА_35 щодо обставин розгляду та візування ОСОБА_13 документів, святкування її дня народження разом разом з ними, а також ОСОБА_13, ОСОБА_24 та ОСОБА_15, а також підтвердили тісні взаємовідносини між ОСОБА_13 та ОСОБА_14, який протягом квітня-травня 2010 року постійно приходив до ОСОБА_13 (а.с. 76-82, 84-87 т. 3).
Свідок ОСОБА_21, начальник Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, на досудовому слідстві, показання якого оголошені в судовому засіданні, підтвердив показання свідка ОСОБА_15 щодо обставин виклику його ОСОБА_13, якого він вперше побачив у квітні 2010 року на спільній нараді начальників держекоінспекцій областей.
Після даної наради ОСОБА_13 наодинці спілкувався з кожним керівником держекоінспекції області та пропонував написати заяву про звільнення із займаної посади без зазначення дати написання заяви.
У квітні 2010 року після наради він також спілкувався з заступником Міністра ОСОБА_13, який запропонував йому написати заяву на звільнення з займаної посади, пояснивши це політикою міністерства. Він відмовився написати заяву на звільнення. 27.05.2010 року він, свідок, мав розмову з заступником Міністра ОСОБА_13, який знову пропонував йому написати заяву на звільнення, на що він повторно відмовив.
Від ОСОБА_15 він дізнався про внесення Одеською обласною державною адміністрацією подання про призначення останнього на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області. Через деякий час йому на мобільний телефон зателефонував заступник Міністра ОСОБА_13 та цікавився особистими та діловими якостями ОСОБА_15, на що він охарактеризував ОСОБА_15 з позитивної сторони. Через деякий час ОСОБА_13 знову зателефонував йому та попрохав, щоб ОСОБА_15 зв’язався з ним з приводу його прибуття до м. Києва.
У подальшому від ОСОБА_15 він дізнався про те, що ОСОБА_13 вимагав в нього 200000 доларів США за призначення на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області з приводу чого він написав відповідну заяву до Служби безпеки України (а.с. 134-143 т. 3).
Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_39, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, показання якого оголошені в судовому засіданні, пояснив, що з ОСОБА_13 познайомилися 23.04.2010 року, коли разом з іншими керівниками обласних державних управлінь охорони навколишнього природного середовища прибув на нараду до Мінприроди. Після закінчення наради всіх начальників управлінь запросили по одному зайти до ОСОБА_13 у службовий кабінет.
ОСОБА_13 в ході розмови з ним запропонував написати йому заяву про звільнення з займаної посади, оскільки зі слів ОСОБА_13 прийшла «нова влада», а він був призначений на посаду попередньою владою. При цьому, ОСОБА_13 наказав йому написати заяву про звільнення з займаної посади без зазначення дати її написання. Він вимушений був погодитись написати заяву про звільнення із займаної посади та залишили її ОСОБА_13 Про результати розгляду заяв йому нічого невідомо (а.с. 178-181 т. 3).
Перевіреними в ході судового розгляду справи пояснень свідка ОСОБА_40, яка на досудовому слідстві стверджувала, що підсудний ОСОБА_14 є її сином, якій разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 проживає з нею за адресою м. Київ, провулок Радянський, 59. Приблизно у травні 2010 року від ОСОБА_14 їй стало відомо, що він знайшов роботу, але яку саме, він не повідомив.
Приблизно три роки тому від працівників ЖЕКу їй стало відомо, що у її квартирі прописаний ОСОБА_13, який, зі слів її сина ОСОБА_14, є його знайомим. Син їй пояснив, що ОСОБА_13 перебуває у м. Києві на курсах і йому потрібна київська реєстрація. Вона наказала сину негайно виписати ОСОБА_13 з їхнього житла. Через декілька днів, після цієї розмови, через вікно вона бачила, як її син розмовляв з якимось незнайомим чоловіком. Коли ОСОБА_14 прийшов додому, то показав їй паспорт чоловіка, з яким він розмовляв, то був паспорт ОСОБА_13. У паспорті був проставлений штамп про зняття ОСОБА_13 з реєстрації у її квартирі (а.с. 185-187 т. 3).
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 07.06.2010 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_15 у приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України показав та в подробицях розповів про обставини одержання ОСОБА_13 28.05.2010 року першої частини хабара у сумі 10000 доларів США, при цьому, свідок ОСОБА_15 у кабіні ліфту показав, як ОСОБА_13 сам відкрив дипломат та показав йому жестом, що гроші необхідно покласти в дипломат, що він, свідок, і зробив, після чого підсудний ОСОБА_13 з дипломатом, де були гроші в сумі 10000 доларів США, вийшов з кабіни ліфту на 6 поверсі (а.с. 162-183 т. 2).
Також вина підсудних ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується: висновком експерта № 8-7 від 14.07.2010 року, відповідно до якого зображення у відео-файлі »між 20 годиною 09 хвилин 25 секунд та 20 годиною 09 хвилин 37 секунд 28.05.2010 придатне для встановлення групової належності предмету, який знаходиться у руках людини, яка здійснює відео зйомку, візуально схоже на зображення банкноти номіналом 100 доларів США. Для категоричного висновку про те, чи дійсно предмет, який знаходиться у руках людини, яка здійснює відео зйомку, зображений у відео-файлі »між 20 годиною 09 хвилин 25 секунд та 20 годиною 09 хвилин 37 секунд 28.05.2010 року являється банкнотою номіналом 100 доларів США, необхідним є безпосереднє дослідження експертом зазначеного предмета (а.с. 240-244 т. 3); висновком експерта № 10-042 від 29.06.2010 року, відповідно до якого на грошових коштах на загальну суму 90000 доларів США встановлена наявність спеціальної хімічної (люмінесцентної) речовини «Люмінор 496т», яка однакова зі спеціальною хімічною (люмінесцентною) речовиною, що знаходиться на ватному тампоні у конверті № 1 і на наданих ватних тампонах зі змивами долонь та внутрішньої поверхні пальців правої та лівої рук ОСОБА_14, відібраних у ході огляду місця події 31.05.2010 року, які знаходяться у двох конвертах, наявна спеціальна хімічна (люмінесцентна) речовина «Люмінор 496т», яка однакова зі спеціальною хімічною (люмінесцентною) речовиною виявленою на наданих на дослідження грошових коштах на загальну суму 90 000 доларів США та на ватному тампоні у конверті № 1 (а.с. 261-272 т. 3); висновком експерта № 19/7-96 від 01.07.2010 року, відповідно до якого надані на дослідження 900 банкнот США номіналом 100 доларів із зазначеними серійними номерами відповідають аналогічним банкнотам, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника –США (а.с. 11-21 т. 4); протоколом огляду та вручення коштів від 28.05.2010 року, відповідно до якого, для перевірки доводів заявника ОСОБА_15 щодо вимагання у нього хабара заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_13, ОСОБА_15 було вручено 10000 доларів США. ( а.с. 17-44 т. 1); протоколом вручення технічних засобів від 28.05.2010 року, відповідно до якого, на підставі постанови Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2010 року, ОСОБА_15 було вручено спеціальний технічний засіб зняття аудіо-відео інформації –«ЕDIC-mini», серійний номер 013411 та «Ґудзик»(а.с. 45 т. 1); протоколами розшифровки аудіо-запису та відео-запису від 28.05.2010 року, якими підтверджуються доводи ОСОБА_15 щодо вимагання ОСОБА_13 хабара на суму 200000 доларів США та одержання першої частини хабара у сумі 10000 доларів США за сприяння у призначенні ОСОБА_15 на посаду начальника Держекоінспекції в Одеській області (а.с. 46-56 т. 1); протоколами про наслідки проведення оперативно –розшукового заходу від 28.05.2010 року, відповідно до яких Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України в рамках оперативно –розшукової справи № 5037 від 12.04.2010 та на підставі постанови Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2010 проведено оперативно –технічні заходи з аудіо та відео-фіксації розмов ОСОБА_13, за результатами яких було здобуто інформацію про злочинні дії ОСОБА_13 і ОСОБА_14 щодо вимагання у ОСОБА_15 підсудним ОСОБА_13 хабара в сумі 200000 доларів США, з яких останнім безпосередньо та за допомогою ОСОБА_14 отримано 100000 доларів США при обставинах, що викладені у фабулі даного вироку (а.с.201-211 т. 2); протоколом огляду, маркування та вручення коштів ОСОБА_15 31.05.2010 року, відповідно до якого співробітником СБ України за участю спеціаліста та понятих проведено огляд грошових коштів у сумі 90000 доларів США, з яких у ході огляду зроблено ксерокопії, купюри, яких помічено за допомогою спеціальної люмінесцентної речовини «Люмінор 496т»та з яких 20 купюр номіналом 100 доларів США за допомогою спеціального люмінесцентного фломастеру помічено шляхом нанесення напису «ХАБАР СБУ», а також зі спеціальної люмінесцентної речовини «Люмінор 496т»ватним тампоном взятий зразок порошку, який поміщено у конверт № 1, після чого даний конверт опечатано; на аркуші паперу А4 розміром 297х210 мм спеціальним люмінесцентним фломастером тричі виконано напис «ХАБАР СБУ», який поміщено до конверту № 2, після чого даний конверт опечатано (а.с. 61-292 т. 1); протоколом огляду місця події від 31.05.2010 року, відповідно до якого на ділянці місцевості парку «Кучмин Яр»з протилежної сторони від будівлі № 16, що по вул. Механізаторів у м. Києві, з салону автомобіля «АУДІ А6», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_14, з шухляди для рукавичок, «бардачка», вилучено пластиковий пакет жовтого кольору у якому знаходились 20 пачок банкнот у доларах США, у яких 900 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна, всього 90000 доларів США, а також з автомобіля «АУДІ А6», державний номер НОМЕР_2 вилучено мобільний телефон НОКІА 6700, мобільний телефон НОКІА 6700 у хромовому корпусі, документи на вказаний автомобіль (а.с. 1-9 т. 2); протоколом вручення технічних засобів від 31.05.2010 року, відповідно до якого, на підставі постанови Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2010 ОСОБА_15 вручено спеціальний технічний засіб зняття аудіо-відео інформації –«ЕDIC-mini», серійний номер 013411 та «Ґудзик»(а.с. 293 т. 1); протоколами про наслідки проведення оперативно –розшукового заходу від 31.05.2010 року, відповідно до яких Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України в рамках оперативно –розшукової справи від 12.04.2010 та на підставі постанови Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2010 проведено оперативно –технічні заходи з аудіо та відео-фіксації розмов ОСОБА_13 і за результатами проведених заходів здобуто інформацію про злочинні дії ОСОБА_13 і ОСОБА_14 щодо вимагання у ОСОБА_15 підсудним ОСОБА_13 хабара в сумі 200000 доларів США, з яких останнім безпосередньо та за допомогою ОСОБА_14 отримано 100000 доларів США при обставинах, що викладені у фабулі даного вироку (а.с.213-225 т. 2); протоколом огляду предметів від 18.06.2010 року, відповідно до якого проведено огляд носіїв інформації (картки пам’яті та двох компакт-дисків), одержаних СБ України в рамках оперативно –розшукової справи на підставі постанови Апеляційного суду м. Києва від 28.05.2010 року, де міститься інформація про вимагання ОСОБА_13 у ОСОБА_15 хабара у сумі 200000 доларів США за сприяння у призначенні останнього на посаду начальника Держекоінспекції в Одеській області, при цьому ОСОБА_13 відкрито попередив ОСОБА_15, що якщо він в понеділок, 31.05.2010 року не принесе кошти, він не погодить призначення його на вказану посаду і, роз’яснив ОСОБА_15 схему одержання ним хабара на загальну суму 200 000 доларів США, а саме: спочатку ОСОБА_15 повинен дати йому першу частину хабара у сумі 100 000 доларів США за звільнення з посади попереднього керівника ОСОБА_19 та призначення на дану посаду ОСОБА_15; після призначення ОСОБА_15 на посаду, останній повинен передати ОСОБА_13 другу частину хабара у сумі 100 000 доларів США; також міститься інформація про отримання у кабіні ліфту ОСОБА_13 від ОСОБА_15 частини хабара у сумі 10 000 доларів США, після чого ОСОБА_13 сказав ОСОБА_15, щоби 31.05.2010 року дати йому другу частину хабара у сумі 90 000 доларів США за сприяння у призначенні останнього на посаду начальника Держекоінспекції в Одеській області, а також отримання ОСОБА_13 при пособництві ОСОБА_14 31.05.2010 року хабара в сумі 90000 доларів США (а.с.226-252 т. 2); постановою від 10.07.2010 року, відповідно до якої в ході досудового слідства встановлено, що час, відображений на двох відео-файлах, »та «V0531001», що знаходяться на картці пам’яті, що є речовим доказом по справі, необхідно вважати таким, що не співпадає за київським часом на 56 хвилин і відстає від київського часу на 56 хв. (а.с. 1-2 т. 5); протоколом про наслідки проведення оперативно –розшукового заходу від 15.07.2010 року, відповідно до якого СБУ України на підставі постанови Апеляційного суду міста Києва від 28.05.2010 протягом 30-31 травня 2010 року зафіксовано телефонні переговори ОСОБА_13 та протоколом огляду предметів від 16.07.2010 року, відповідно до якого було оглянуто компакт-диску, на якому записано телефонні переговори ОСОБА_13 протягом 30-31 травня 2010 року, з яких видно, що він був обізнаний про особливості призначення Міністром охорони навколишнього природного середовища осіб на керівні посади в обласних територіальних управліннях та спецпідрозділах Мінприроди, будучи заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України впливав на вирішення кадрових питань щодо призначення та звільнення з посад керівників територіальних органів та спецпідрозділів Мінприроди, збирав інформацію про недоліки в роботі вказаних органів, організовував перевірки їх діяльності співробітниками Мінприроди, вимагав у ОСОБА_15 хабар у сумі 200 000 доларів США за сприяння у звільненні ОСОБА_19 з посади начальника Держекоінспекції в Одеській області та призначення на дану посаду ОСОБА_15, ОСОБА_13 знав, що 31.05.2010 року ОСОБА_15 їде до нього у зв’язку з його вимогою про передачу 31.05.2010 частини хабара у сумі 90 000 доларів США за вчинення вказаних вище дій, а також в ході розмови ОСОБА_15 поінформував ОСОБА_13 про те, що він віддав грошові кошти позаштатному раднику Міністра ОСОБА_14, обізнаність ОСОБА_13 з якого приводу ним цікавились працівники СБ України у телефонній розмові з ОСОБА_4, у квартирі якого проживав ОСОБА_13 (а.с. 11-140 т. 5); протоколом огляду предметів від 07.06.2010 року, відповідно до якого проведено огляд портфелю чорного кольору, вилученого під час особистого обшуку ОСОБА_13, у який останній одержав 28.05.2010 від ОСОБА_15 хабар у сумі 10000 доларів США (а.с. 3-4 т. 5); протоколом пред’явлення предметів для впізнання від 07.06.2010 року, відповідно до якого серед пред’явлених свідку ОСОБА_15 п’яти чорних портфелів, останній впізнав портфель та повідомив, що 28.05.2010 року у кабіні ліфту в приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України він дав ОСОБА_13 хабар у сумі 10 000 доларів США, поклавши їх до портфелю останнього, який тримав його у своїх руках ( а.с. 156-161 т. 2); протоколом обшуку від 31.05.2010 року, відповідно до якого у службовому кабінеті начальника управління організації роботи Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_30 вилучено копію першої сторінки листа Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 щодо призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області; вилучено інформацію щодо кандидатур для призначення на посади керівників територіальних органів та спецпідрозділів Мінприроди станом на 15.04.2010 року (а.с. 29-30 т. 4); протоколом обшуку від 31.05.2010 року, відповідно до якого у службовому кабінеті підсудного ОСОБА_13, заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України, було вилучено: копію листа Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року щодо призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, службову записку заступника Міністра ОСОБА_13, адресовану Міністру ОСОБА_18, щодо покладення на ОСОБА_15 виконання обов’язків начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, факсокопію службової записки заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області ОСОБА_15 № 1058/3 від 18.05.2010 року щодо покладення на останнього виконання обов’язків начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, копію наказу Міністра ОСОБА_18 № 484-о від 18.05.2010 року про покладення на ОСОБА_15 виконання обов’язків начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, три аркуші паперу з рукописними написами ОСОБА_13, вчиненими від руки олівцем та пастою синього кольору, зміст записів ОСОБА_13 пояснити не зміг, дві СІМ-карти «АСЕ»та «АСЕ&ВАСЕ»оператора «Київстар», які вилучені з мобільних телефонів НОКІА 8800е-1 та Соні Еріксон 790і (а.с. 52-54 т. 4); протоколом огляду від 08.06.2010 року, відповідно до якого проведено огляд: паспорту серії НОМЕР_6, виданий на ім’я підсудного ОСОБА_13 25.05.1999 року Личаківським РВ УМВС України у Львівській області, де зазначена реєстрація ОСОБА_13 у місті Києві за адресою м. Київ, провулок Радянський, 59 Голосіївським РУ ГУ МВС України у місті Києві за адресою м. Київ, провулок Радянський, 59, у період з 23.03.2006 року по 26.07.2007 року, тобто за місцем фактичного проживання ОСОБА_14 та його сім’ї; аркушу паперу розміром 19 см на 19 см, на якому ОСОБА_13 від руки виконано написи олівцем «субота 11», під ним обведений напис олівцем «200», з права від даного напису в обведеному олівцем овалі виконано написи цифр «100, 50, 10», а також аркушу паперу розміром 19 см на 19 см, на якому ОСОБА_13 від руки виконано обведений напис олівцем «30»; копії листа Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року; наказу Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 484-о від 18.05.2010 року; службову записку заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_13; факсокопію листа заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_15 № 1058/3 від 18.05.2010 року(а.с. 68-75 т. 4); протоколом виїмки від 01.06.2010 року, відповідно до якого у приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України вилучено особову справу заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_13(а.с. 110-113 т. 4); протоколом виїмки від 01.06.2010 року, відповідно до якого у приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України вилучено: наказ першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_16 № 504-о від 25.05.2010 року, яким ОСОБА_14 та ОСОБА_23 призначено позаштатними радниками Міністра охорони навколишнього природного середовища України, копію паспорту ОСОБА_14, заяву ОСОБА_14 про призначення його позаштатним радником Міністра охорони навколишнього природного середовища України, копію сторінки журналу обліку посвідчень № 14-14 з відміткою про видачу посвідчення ОСОБА_14 (а.с. 115-117 т. 4); протоколом виїмки від 07.06.2010 року, відповідно до якого у приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України вилучено: наказ Міністра ОСОБА_18 № 484-о від 18.05.2010 року про покладення на ОСОБА_15 виконання обов’язків начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, лист Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року щодо призначення ОСОБА_15 начальником Державної екологічної інспекції в Одеській області, лист-резолюція Міністра ОСОБА_18 від 06.05.2010 року до листа Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року, службова записка заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області ОСОБА_15 № 1058/3 від 18.05.2010 року щодо покладення на останнього виконання обов’язків начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, заява ОСОБА_23 про призначення його позаштатним радником Міністра охорони навколишнього природного середовища України, положення про державну екологічну інспекцію в Одеській області, затверджене наказом Міністра № 55 від 19.02.2007 року, наказ Міністра ОСОБА_18 № 196 від 05.05.2010 «Про розподіл функціональних повноважень між Міністром, першими заступниками та заступниками Міністра»( а.с. 125-127 т. 4); протоколом виїмки від 05.07.2010, відповідно до якого у приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України вилучено документи щодо перебування упродовж 28-29.05.2010 року ОСОБА_13 на 6 поверсі будівлі Мінприроди, а також документи щодо фіксації його входу та виходу з приміщення Мінприроди 28 та 31.05.2010 року (а.с. 166-167 т. 4); протоколом огляду від 08.07.2010 року, відповідно до якого проведено огляд документів, вилучених у приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, також за місцем реєстрації ОСОБА_13 та документів, одержаних від ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», на підставі постанов Апеляційного суду м. Києва від 18.06.2010 року: наказ Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 484-о від 18.05.2010 року; лист Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року; лист-резолюція Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_18 від 06.05.2010 року до листа Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року; службова записка заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області ОСОБА_15 № 1058/3 від 18.05.2010 року; наказ Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 196 від 05.05.2010 «Про розподіл функціональних повноважень між Міністром, першими заступниками та заступниками Міністра»та інші документи, у тому числі вилучені під час обшуку у службовому кабінеті начальника управління організації роботи Міністра ОСОБА_30; наданої ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»інформації щодо дзвінків між ОСОБА_13 та ОСОБА_15 у період з 26 по 3.05. 2010 року щодо вимагання ОСОБА_13 хабара у сумі 200 000 доларів США за сприяння у призначенні ОСОБА_15 на посаду начальника Держекоінспекції в Одеській област (а.с. 254-267 т. 4); наказом Мінприроди № 211 від 14.05.2010 року «Про персональну відповідальність виконавців за підготовку та візування документів», наказу № 255 від 16.05.2008 року «Про затвердження Регламенту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, наказу № 309 від 30.08.2005 року «Про затвердження Інструкції з діловодства у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, Положення про Управління по роботі з персоналом Мінприроди, Положення про Юридичний департамент Мінприроди, Положення про Департамент Секретаріату Міністра, відповідно до яких п. 68 розділу »Регламенту Мінприроди, Міністр визначає головним виконавцем завдань та доручень заступника Міністра та або структурний підрозділ чи урядовий орган державного управління у складі Мінприроди відповідно до розподілу функціональних обов’язків та повноважень, що покладені на них, а відповідно до Інструкції з діловодства в Мінприроди, відповідальність за зміст, рівень підготовки та належне оформлення документа, що візується кількома особами, несуть однаковою мірою всі ці посадові особи (п. 4.1.8 Інструкції), при цьому, проекти наказів з особового складу узгоджуються посадовими особами, що зазначені в п. 5.4.3 Інструкції, в т.ч. заступниками Міністра. (п. 5.4.3 Інструкції), тобто протягом квітня –травня 2010 року накази з особового складу, які стосувались кадрових призначень на керівні посади в обласних державних управліннях охорони навколишнього природного середовища та державних екологічних інспекціях в областях, перед їх підписанням Міністром, обов’язково узгоджуються із заступником Міністра ОСОБА_13, який відповідно до наказу Мінприроди № 196 від 05.05.2010 безпосередньо спрямовував, координував та контролював діяльність зазначених органів, а тому міг впливати на прийняття Міністром ОСОБА_18 рішень щодо звільнення та призначення керівників держекоінспекцій в областях (а.с. 43-149 т. 5); речовими доказами: карткою пам’яті з надписами іноземною мовою: «4GB KINGSTON technology»: «СЄ p184496 31107-001.A00LF SD-K04G 0933 WF4292B MADE IN JAPAN», на якій знаходяться два відео-файли: 8002»та », компакт-диском з надписами іноземною мовою: CD-R 700 MB 80 min x16 x32 x56 silver-silver” на якому знаходиться аудіо-файл _33_(2010_04_28-01_33_10) CK1 MVW013411», компакт-диском з надписами іноземною мовою: МTEC CD-R 80 min 700 MB 52x», «С-001L від 07.06.10»на якому знаходиться аудіо-файл «Піб 31.05.10 wav», на яких зафіксовані обставини та події 28 та 31.05.2010 року про вимагання ОСОБА_13 у ОСОБА_15 хабара в розмірі 200000 доларів США та отримання хабара в сумі 100000 доларів США, яких безпосередньо ОСОБА_13 в сумі 10000 доларів США, а також при пособництві ОСОБА_14 в сумі 90000 доларів США.при обставинах, що викладені у фабулі вироку; портфелем типу дипломат чорного кольору, що належить підсудному ОСОБА_13, куди по вказівки останнього ОСОБА_15, знаходячись у кабіні ліфту, поклав 10000 доларів США, після чого підсудний ОСОБА_13 з даним портфелем, де знаходились гроші, вийшов з кабіни ліфту на 6 поверсі міністерства (а.с.254-256 т. 2); ватними тампонами зі змивами з долонь та внутрішньої поверхні пальців правої і лівої рук ОСОБА_14, одержаними від останнього у ході огляду місця події 31.05.2010 року, ватним тампоном зі зразком спеціальної хімічної речовини «Люмінор 496т», одержаним у ході огляду, маркування та вручення коштів 31.05.2010 року, аркушем паперу А4 з написом «ХАБАР СБУ», виконаним спеціальним люмінесцентним фломастером, одержаним у ході огляду, маркування та вручення коштів 31.05.2010 року, двома СІМ-картами до телефонів розміром 2,4х1,5 см, одна СІМ-картка має напис &BASE», друга СІМ-картка «АСЕ CARD»з наступним номером 8938003991000616961F, які належать ОСОБА_13, телефоном НОКІА 8800е-1 №358645/01/425693/7, код: 0563502, при знятті задньої панелі мобільного телефону наявна батарея чорного кольору ”Nokia” №462040832420153296;0670560, який належить ОСОБА_13, телефоном ”Soni Ericsson К790і” №НОМЕР_9, батарея сріблястого кольору ”Soni Ericsson” S/N 106569 SWLBLT, який належить ОСОБА_13, телефоном ”Nokia” сріблястого кольору, при знятті задньої панелі телефону наявний код: 0571173, 351525/04/332931/8; батарея чорного кольору ”Nokia” №3932130034160374405;0670595; cім-карта BASE CARD 89380, 03991, 00045, 8596 F, які належать ОСОБА_14, телефоном ”Nokia” чорного кольору, при знятті задньої панелі телефону наявний код: 0548840, 358666/01/917985/8; батарея чорного кольору ”Nokia” №0708195712, 9760858442, який належить ОСОБА_14, листом Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 за підписом Голови облдержадміністрації ОСОБА_5 щодо надання згоди на призначення ОСОБА_15 на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області–Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, листом-резолюцією Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_18 від 06.05.2010 щодо доручення ОСОБА_13 та ОСОБА_25 розглянути лист Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 про призначення ОСОБА_15 та внесення пропозиції (а.с. 257-259 т. 2); компакт-диском з надписами іноземною мовою: up to 52x multispeed CD-R 700 MB»та написом від руки фломастером чорного кольору «№919 НТ 14.07.10р», з записом 22 файлів, на яких зафіксовано телефонні розмови заступника Міністра ОСОБА_13 в період з 30.05.2010 року по 31.05.2010 року (11 файлів) та відомості про дані телефонні дзвінки (11 файлів), де міститься інформація про те, що протягом 30-31.05.2010 телефонних розмовах ОСОБА_13 обговорював кадрові питання, а саме, питання звільнення особи з посади начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, а також звільнення та призначення інших осіб (а.с. 99-100 т. 6) та іншими матеріалами справи.
Оцінивши зібрані докази по справі у їх сукупності, суд вважає їх допустимими та достовірними.
Доводи підсудного ОСОБА_13 що органи досудового слідства сфальшували докази у справі, оскільки він не вимагав у ОСОБА_15 грошових коштів у сумі 200000 доларів США та не отримував хабар в сумі 10000 та 90000 доларів США при пособництві ОСОБА_14, а ОСОБА_15 його обмовив, т.я. він з останнім розмови про гроші не мав і ОСОБА_14 жодних доручень на отримання грошей від ОСОБА_15 не давав, ОСОБА_14 не міг знати, що йому ОСОБА_15 буде передавати якісь гроші і тим паче для передачі йому, а також доводи підсудного ОСОБА_14 про те, що він 31.05.2010 року не отримував для ОСОБА_13 хабара в розмірі 90000 доларів США, хоча не заперечує, що ОСОБА_15 у салоні автомобіля попросив у нього пакет і особисто зі свого кейсу переклав пачки грошей, долари США, в пакет і сказав, щоб він передав ОСОБА_13, але про походження грошей та їх призначення ніхто йому нічого не пояснив, можливості зателефонувати ОСОБА_13 і спитати, що за гроші для нього передають, у нього не було, т.я. відразу його затримали співробітники СБУ, а можливо ОСОБА_15 поклав у пакет і не гроші, суд оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вище наведеними доказами, які судом визнані допустимими та достовірними, т.я. вони не викликають сумнівів у суду, а саме: показаннями свідків, протоколами очних ставок, протоколами про результати проведення оперативно-розшукових заходів, висновками судових експертиз, протоколами обшуків, виїмок, оглядів, пред’явлення предметів для впізнання, відтворення обстановки та обставин події, речовими доказами, в т.ч. показаннями свідка ОСОБА_15, який як в ході досудового, так і в ході судового слідства стверджував, що ОСОБА_13 за призначення його на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області вимагав у нього 200000 доларів США, з яких 28.05.2010 року у кабіні ліфту приміщення Мінприроди від нього особисто ОСОБА_13 отримав першу частину хабара в розмірі 10000 доларів США, що також підтверджується висновком експерта № 8-7 від 14.07.2010 року, а другу частину хабара в розмірі 90000 доларів США він передав підсудному ОСОБА_13 при пособництві підсудного ОСОБА_14 31.05.2010 року в салоні автомобіля «АУДІ А6», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням останнього, при цьому, з поведінки ОСОБА_14 було видно, що він був обізнаний про передачу грошових коштів для ОСОБА_13, т.я. як ОСОБА_14 не ставив йому, свідку, жодних запитань щодо передачі 90000 доларів США і інформацію про те, що кошти призначені для ОСОБА_13, сприйняв нормально, без жодних запитань, а також, ОСОБА_14 заїхав до безлюдного парку, а не до Мінприроди, куди він (ОСОБА_15О.) просив його підвезти, щоб пересісти у власний автомобіль; висновком експерта № 10-042 від 29.06.2010 року, яким встановлено факт отримання ОСОБА_14 в салоні автомобіля «АУДІ А6», державний номер НОМЕР_2, від ОСОБА_15 грошових коштів у сумі 90000 доларів США, показаннями свідка ОСОБА_45, ватними тампонами зі змивами з долонь та внутрішньої поверхні пальців правої і лівої рук ОСОБА_14, одержаними від останнього у ході огляду місця події 31.05.2010 року, ватним тампоном зі зразком спеціальної хімічної речовини «Люмінор 496т», одержаним у ході огляду, маркування та вручення коштів 31.05.2010 року, аркушем паперу А4 з написом «ХАБАР СБУ»виконаним спеціальним люмінесцентним фломастером, одержаним у ході огляду, маркування та вручення коштів 31.05.2010 року; матеріалами відео та аудіо запису, де міститься інформація про вимагання ОСОБА_13 у ОСОБА_15 хабара в розмірі 200000 доларів США за призначення останнього на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області та отримання ОСОБА_13 28.05.2010 року та 31.05.2010 року при пособництві ОСОБА_14 хабара в розмірі 100000 доларів США при обставинах, що викладені у фабулі даного вироку.
Щодо того, що у підсудного ОСОБА_13 не були виявлені та вилучені гроші в сумі 10000 доларів США, які він 28.05.2010 року отримав від ОСОБА_15 у кабіні ліфту, то це не може свідчити про те, що ОСОБА_13 не отримував вказаних грошей при обставинах, що викладені у фабулі вироку, оскільки ОСОБА_13 був затриманий працівниками СБУ 31.05.2010 року після 23 годині, а тому в період часу з 28.05.2010 року по 31.05.2010 року він мав можливість розпорядитись даними грошами на свій розсуд.
Також, суд оцінює критично та до уваги не приймає показання підсудного ОСОБА_13 щодо фальсифікації відео та аудіо файлів, отриманих за допомогою спецзасобів, оскільки достовірність зафіксованої інформації, з урахуванням зібраних у справі доказів вини підсудних, не викликає сумніву.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 підтвердив той факт, що події 31.05.2010 року, обставини та голоси зафіксовані на оглянутих ним відео-файлі 001»та аудіо-файлі «Піб 31.05.10 wav»повністю відповідають дійсності, а також підтвердив зміст його розмови з ОСОБА_15 та ОСОБА_13, а також розмови між вказаними двома особами в автомобілі під управлінням ОСОБА_14.
Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні підтвердила достовірність зафіксованих на відео-файлі »та аудіо-файлі _33_(2010_04_28-01_33_10) CK1 MVW013411»подій, що мали місце 28.05.2010 року в приміщенні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України під час святкування дня народження, а також свідок стверджувала, що під час святкування ОСОБА_37 сфотографувала її, свідка, разом з ОСОБА_13, ОСОБА_24 та ОСОБА_15.
Свідки ОСОБА_36 в судовому засіданні, а ОСОБА_37 та ОСОБА_38 на досудовому слідстві, показання яких перевірені в ході розгляду судом справи, підтвердили відповідності подій, зафіксованих на пред’явлених їм відео і аудіо-файлах, фактичним обставинам 28.05.2010 року та 31.05.2010 року.
Свідок ОСОБА_24 під час досудового слідства, показання якого перевірені в судовому засіданні, щодо перегляду та прослуховування відео-файлу «V0528002»та аудіо-файлу _33_(2010_04_28-01_33_10) CK1 MVW013411»стосовно подій, що мали місце 28.05.2010 року, стверджував, що події 28.05.2010 року, що відображені на вказаних носіях інформації, мали місце та повністю відповідають дійсності.
Посилання підсудного ОСОБА_13 на те, що він, обіймаючи посаду заступника Міністра Мін природи, не був наділений повноваженнями впливу на прийняття Міністром ОСОБА_18 рішень щодо звільнення та призначення керівників держекоінспекцій в областях, суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_25, ОСОБА_30, ОСОБА_26, які стверджували, що перед підписанням наказів Міністром про призначення осіб на посади начальників державних екологічних інспекцій областей, необхідне погодження з даним призначенням заступника Міністра ОСОБА_13, який відповідно до наказу Мінприроди № 196 від 05.05.2010 року безпосередньо спрямовував, координував та контролював діяльність зазначених органів.
Матеріалами аудіозапису, де міститься телефонна розмова підсудного ОСОБА_13 з невідомим чоловіком з номеру НОМЕР_7, в ході якої ОСОБА_13 обговорює процедуру призначення Міністром охорони навколишнього природного середовища осіб на керівні посади в областях за погодженням з місцевими державними адміністраціями, при цьому, ОСОБА_13 говорив про те, що йому необхідна була негативна інформація для призначення перевірки діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області та звільнення з займаної посади його керівника, тобто, підтверджується факт обізнаності заступника Міністра ОСОБА_13 з особливостями призначення Міністром охорони навколишнього природного середовища осіб на керівні посади в обласних територіальних управліннях та спецпідрозділах Мінприроди.
Отже, зазначене дає суду підстави вважати, що підсудний ОСОБА_13, заступник Міністра, був наділений повноваженнями та обіймаючи посаду міг впливати на прийняття Міністром ОСОБА_18 рішень щодо звільнення та призначення керівників держекоінспекцій в областях, у тому числі звільнення з посади начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області ОСОБА_19 та призначення на дану посаду ОСОБА_15.
Твердження підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про те, що на них було здійснено тиск з боку органів досудового слідства, суд вважає безпідставним, оскільки не один з підсудних не назвав та не послався на будь які свої покази під час досудового слідства та пояснення, як на такі, що не відповідають дійсності, що були перекручені або були надані під ними під тиском слідчих органів, підсудні були забезпечені на досудовому слідстві захистом з боку професійних адвокатів, слідчі дії з ними були проведені за участю їх захисників.
Щодо отримання підсудним ОСОБА_14 тілесних ушкоджень в момент його затримання, то по даному факту була проведена службова перевірка, в ході якою було встановлено, що співробітники СБУ діяли на законних підставах та у межах визначених законодавством повноважень, а тому постановою заступника начальника другого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного СУ Генеральної прокуратури України Шкурпело Р.В. від 15.07.2010 року відмовлено в порушені кримінальної справи відносно співробітників СБУ за фактом заподіяння ОСОБА_14 легких тілесних ушкоджень у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.. 365 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (а.с.68-77 т. 6).
Отже, судом не встановлено, що до порушення кримінальної справи та в ході досудового слідства до підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_13 застосовувався будь-який тиск з боку працівників СБУ та слідчих органів, а також було порушено їх право на захист, а тому позицію підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в судовому засіданні суд розцінює, як спосіб захисту, а також бажання уникнути покарання за скоєне.
Таким чином, суд вважає, що підсудного ОСОБА_13 необхідно визнати винним в тому, що він своїми умисними діями, які виразилися у одержанні ним, як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням хабара, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 368 КК України (в ред.05.04.2001 р.).
Також, суд вважає, що підсудного ОСОБА_14 необхідно визнати винним в тому, що він своїми умисними діями, які виразились у пособництві підсудному ОСОБА_13, заступнику Міністра охорони навколишнього природного середовища України, як службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, в одержанні в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України (в ред.05.04.2001 р.).
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_13 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, його вік - 59 років, його стан здоров'я (страждає рядом захворювань), має постійне місце проживання, за місцем проживання та останнім місцем роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_13, судом не виявлено.
Обставинами, що пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_13, суд визнає: позитивні характеристики з місця проживання та з останнього місця роботи, раніше не судимий, а також раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, його вік -59 років, його стан здоров'я (страждає рядом захворювань).
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_13, його відношення до скоєного, а також і те, що вчинений ним злочин віднесено до особливо тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі, із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю і таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_14 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, його вік –31 рік, має постійне місце проживання, за місцем проживання та останнім місцем навчання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, стан його здоров”я, має матір пенсійного віку.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_14, судом не виявлено.
Обставинами, що пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_14, суд визнає: позитивні характеристики з місця проживання та з останнього місця навчання, раніше не судимий, а також раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, його вік -31 рік, має матір пенсійного віку.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_14, його відношення до скоєного, а також і те, вчинений ним злочин віднесено до особливо тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі, із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Разом з тим, за наявністю кількох обставин, що пом”якшують покарання підсудному ОСОБА_14 та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, з урахуванням його особи, суд приходить до висновку про призначення основного покарання у виді позбавлення волі нижче від нижчої межі, встановленої в санкції ст. 368 ч. 3 КК України відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України і таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Одночасно з призначенням основного покарання підсудному ОСОБА_13 необхідно на підставі ст. 55 КК України позбавити його права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, оскільки злочин ним вчинено з використанням службового становища і, на думку суду, за ним неможливо зберігання права працювати на посаді, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків.
Щодо підсудного ОСОБА_14, який ні є службовою особою, не займав ніякої посади, в т.ч. і пов”язану з організаційно-розпорядчими обов’язками у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, а є лише на момент вчинення злочину був позаштатним радником Міністра охорони навколишнього природного середовища України, а тому він не може бути позбавлений права обіймати посади, які пов”язані з організаційно-розпорядчою діяльністю, на підставі ст. 55 КК України.
Мобільний телефон НОКІА 8800е-1 №358645/01/425693/7, код: 0563502, з батарею чорного кольору ”Nokia” № 462040832420153296; 0670560, мобільний телефон ”Soni Ericsson К790і” № НОМЕР_9, з батарею сріблястого кольору ”Soni Ericsson” S/N 106569 SWLBLT, які належать ОСОБА_13, мобільний телефон ”Nokia” сріблястого кольору, код: 0571173, 351525/04/332931/8, з батарею чорного кольору ”Nokia” №3932130034160374405;0670595, cім-картою BASE CARD 89380, 03991, 00045, 8596 F, мобільний телефон ”Nokia” чорного кольору, код: 0548840, 358666/01/917985/8, з батарею чорного кольору ”Nokia” №0708195712, НОМЕР_3, які належали ОСОБА_14, портфель типу дипломат чорного кольору вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_13, що визнані речовими доказами по справі і знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Генеральної прокуратури України, звернути на користь держави в рахунок конфіскації майна, оскільки підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_14, засуджуються до покарання і у виді конфіскації всього майна, що є їх особистою власністю.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
Визнати винним ОСОБА_13 за ст. 368 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у виді 9 (дев”яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків на строк 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, відраховуючи строк відбуття покарання з 31.05.2010 року.
Визнати винним ОСОБА_14 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, відраховуючи строк відбуття покарання з 31.05.2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до набрання вироком чинності залишити без змін: утримання під вартою у СІЗО № 13 державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Стягнути судові витрати на користь НДЕКЦ МВС України за проведення експертиз з ОСОБА_13 в розмірі 3419 грн. 50 коп., ОСОБА_14 в розмірі 3419 грн. 50 коп. (а.с. 239, 260 том № 3, а.с. 10 т. 4).
Речові докази: картку пам’яті з надписами іноземною мовою: «4GB KINGSTON technology»: «СЄ p184496 31107-001.A00LF SD-K04G 0933 WF4292B MADE IN JAPAN», на якій знаходяться два відео-файли: »та 531001», компакт-диск з надписами іноземною мовою: CD-R 700 MB 80 min x16 x32 x56 silver-silver” на якому знаходиться аудіо-файл _33_(2010_04_28-01_33_10) CK1 MVW013411»; компакт-диск з надписами іноземною мовою: МTEC CD-R 80 min 700 MB 52x», «С-001L від 07.06.10»на якому знаходиться аудіо-файл «Піб 31.05.10 wav», лист Одеської обласної державної адміністрації № 01-38-2124 від 26.04.2010 року, лист-резолюція Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_18 від 06.05.2010 року;, компакт-диск з надписами іноземною мовою: up to 52x multispeed CD-R 700 MB»та написом від руки фломастером чорного кольору «№919 НТ 14.07.10р», з записом 22 файлів, на яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_13 в період з 30.05.2010 року по 31.05.2010 року (11 файлів) та відомості про дані телефонні дзвінки (11 файлів) –зберігати в матеріалах справи; ватні тампони зі змивами з долонь та внутрішньої поверхні пальців правої та лівої рук ОСОБА_14, ватні тампони зі зразком спеціальної хімічної речовини «Люмінор 496т», одержані у ході огляду, маркування та вручення коштів 31.05.2010 року, аркуш паперу А4 з написом «ХАБАР СБУ»виконаним спеціальним люмінесцентним фломастером, одержаний у ході огляду, маркування та вручення коштів 31.05.2010 року, дві сім-картки до телефонів розміром 2,4 см на 1,5 см, одна сім-картка має напис &BASE», друга сім-картка «АСЕ CARD»з наступним номером 8938003991000616961F, які належали ОСОБА_13, що знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Генеральної прокуратури України, знищити; мобільний телефон НОКІА 8800е-1 №358645/01/425693/7, код: 0563502, з батарею чорного кольору ”Nokia” №462040832420153296;0670560, мобільний телефон ”Soni Ericsson К790і” №НОМЕР_9, з батарею сріблястого кольору ”Soni Ericsson” S/N 106569 SWLBLT, які належать ОСОБА_13, мобільний телефон ”Nokia” сріблястого кольору, код: 0571173, 351525/04/332931/8, з батарею чорного кольору ”Nokia” №3932130034160374405;0670595, cім-картою BASE CARD 89380, 03991, 00045, 8596 F, мобільний телефон ”Nokia” чорного кольору, код: 0548840, 358666/01/917985/8, з батарею чорного кольору ”Nokia” №0708195712, НОМЕР_3, які належали ОСОБА_14, портфель типу дипломат чорного кольору вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_13, що знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Генеральної прокуратури України, звернути на користь держави в рахунок конфіскації майна; гроші в сумі 90000 доларів США, що передані на зберігання СБУ (а.с.78-84, 95 т.6), залишити в користуванні СБУ.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту отримання копії вироку.
С у д д я :