Дата документу       Справа №

                         АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3028/11                                                                        Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                     

                                                                                                                  Картофлицький Г.В.                                                                                                  

                                                               Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

                            Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 вересня 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:                        Боєвої В.В.,

суддів                                    Коваленко А.І.,

                                             Денисенко Т.С.,

при секретарі:                    Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний»в особі представника Казімірчука Євгена Васильовича на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний»про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі, -

                                                               ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року ОСОБА_5  звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вільний»про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі.

В заяві позивач зазначив, що  відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП №050154, йому належить земельна ділянка пл. 17,31га., яка розміщена на території Інзівської сільради Приморського району.

18.09.2007 року він уклав договір оренди землі з ТОВ «Вільний», за яким він  передав відповідачу в строкове платне користування вказану земельну ділянку. Договором передбачено дві форми виплати орендної плати: грошову або натуральну в поєднанні з відробітковою, з виплатою до 01 грудня поточного року.

В порушення умов договору, орендна плата за 2008р., сплачувалась не в повному обсязі, а за 2009р. не виплачувалась взагалі, що на його думку, є підставою для розірвання спірного договору оренди та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в натуральному вигляді.

З огляду на зазначене позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки укладений 17.09.2007р. між ним та ТОВ «Вільний»та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2008р. - 2000 кг соломи та 3,6 м. куб. води питної; за 2009р.- 4400 кг зерна пшениці 6 класу, 440 кг  насіння соняшника, 2000 кг соломи та 3,6 м. куб. питної води.

         Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2010 року позов ОСОБА_5  задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Вільний»на користь ОСОБА_5 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 18.09.2008р. в натуральній формі, а саме: за 2008р. - 2 т соломи та 3,6 куб.м. питної води; за 2009р. - 4,4 т зерна пшениці 6 класу, 440 кг насіння соняшника, 2 т соломи та 3,6 куб.м. питної води.

Розірвано договір оренди землі, укладений 18.09.2007р. між ОСОБА_5 та ТОВ «Вільний», державна реєстрація якого проведена 25.06.2008р., запис в Державному реєстрі земель №040827800368.

Стягнуто з ТОВ «Вільний»на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 190 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ  «Вільний»в особі представника Казімірчука Є.В., посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

          Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

          Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

           Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

            Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

             Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

             У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто виконання з порушенням умов, зазначених змістом зобов’язання.

            Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї з сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

          Задовольняючи  позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що  відповідач не виконав умови договору щодо орендної плати за 2008 та 2009 роки, тому стягнув  на користь позивача заборгованість по сплаті орендної плати  та розірвав договір оренди.

           Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи.           

           Судом встановлено, що 18.09.2007 року між позивачем ОСОБА_5 та  ТОВ «Вільний»в особі генерального директора ОСОБА_5, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 17,31га, яка розміщена на території Інзівської сільради Приморського району.

            Згідно з п.п.9,11 зазначеного договору орендна плата вноситься орендарем згідно додатку №1 до 01 грудня поточного року.

Додатком №1 передбачена наступна оплата: грошова –2741,80 грн., натуральна –зернові 4400кг, насіння соняшника - 440кг, солома –2000 кг, вода питна привізна -3,6 куб. м, виробіткові –оранка присадибних земельних ділянок безкоштовно, вивіз гною –два тракторні причепа - безкоштовно, ритуальні послуги –500грн.

          Згідно з договором оренди підставами для його дострокового розірвання являється, зокрема, взаємна згода сторін; рішення суду про розірвання договору за вимогою однієї із сторін у випадку невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

         За змістом п."д"ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою являється систематична несплата орендної плати.

Тим самим, чинне законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі це - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплата орендної плати.

           В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта пояснив, що ОСОБА_5 був генеральним директором ТОВ «Вільний»до грудня 2008 року та надав розпорядження генерального директора ТОВ «Вільний»ОСОБА_5 від 28 вересня 2008 року на ім’я головного бухгалтера товариства про те, що орендну плату за двома договорами оренди землі, укладених між ОСОБА_5 та ТОВ «Вільний»за 2008 рік та наступні роки до закінчення оренди зараховувати в рахунок погашення дебіторської заборгованості ОСОБА_5 по рахунку 685/1 і довідку №217 від 27.09.20011 року про те, що станом на 27.09.2011року дебіторська заборгованість ОСОБА_5 перед товариством складає 183651,55коп.

          Зважаючи на це, судова колегія вважає, що висновки суду про порушення відповідачем  умов договору оренди  щодо невиплати орендної плати за 2008 та 2009 роки не відповідають обставинам справи, оскільки  з боку відповідача відсутнє систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплата орендної плати, а тому таке рішення не можна визнати законним і обґрунтованим відповідно до вимог статті 213 ЦПК України, і воно підлягає скасуванню з  ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України колегія суддів –

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний»в особі представника Казімірчука Євгена Васильовича задовольнити.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

«Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5».

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                

Судді: