Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №33-673/2011 Суддя в 1 інстанції Галянчук М.І.
Категорія ч.1 ст.41 КУпАП Суддя в 2 інстанції Дадашева С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 року м. Запоріжжя
Апеляційний суд Запорізької області у складі судді Дадашевої С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 28 вересня 2011 року,
якою на
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області, працюючого директором Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, у вигляді штрафу розміром 850 грн.,
ВСТАНОВИВ:
згідно з постановою суду, 22 серпня 2011 року при перевірці додержання законодавства про працю, Територіальною державною інспекцією праці у Запорізькій області встановлено, що під час виконання посадових обов’язків, маючи організаційно-розпорядчі функції, ОСОБА_1 допустив порушення трудового законодавства, а саме:
- не вживав необхідних заходів для забезпечення безумовного додержання вимог законодавства щодо строків виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки (Порушення встановлені відносно ОСОБА_2 –відпустка надана з 21.06.2011 року, виплата здійснена –24.06.2011 року; ОСОБА_3 – відпустка надана з 18.07.2011 року, виплата здійснена –26.07.2011 року; ОСОБА_4 - відпустка надана з 25.07.2011 року, виплата здійснена 26.07.2011 року; ОСОБА_5 –відпустка надана з 26.07.2011 року, виплата здійснена 26.07.2011 року та інші. Станом на 16.08.2011 року не здійснена виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки ОСОБА_6 –відпустка надана з 03.08.2011 року за наказом від 19.07.2011 року №203-к), що є порушенням вимог ч.2 ст.115 КЗпП України та ст.24 ЗУ «Про оплату праці»;
- порушує строки розрахунку при звільнені. (Порушення встановлені відносно ОСОБА_7 дата звільнення 06.06.2011 року, дата остаточного розрахунку –08.06.2011 року; ОСОБА_8 - дата звільнення 14.06.2011 року, дата остаточного розрахунку - 24.06.2011 року; ОСОБА_9 - дата звільнення 18.07.2011 року, дата остаточного розрахунку –26.07.2011 року та інші. Станом на 16.08.2011 року не здійснений розрахунок з ОСОБА_4 - дата звільнення 12.08.2011 року), що є порушення вимог ст.116 КЗпП України;
- не вживає необхідних заходів для забезпечення безумовного додержання вимог законодавства щодо надання щорічної відпустки, чим порушенні вимоги ст.80 КЗпП України;
- не вживає необхідних заходів для забезпечення безумовного додержання вимог законодавства щодо порядку застосування роботи у вихідні дні, чим порушені вимоги ст.ст. 71, 72 КЗпП України;
- допускає порушення законодавства про працю під час перенесення вихідних та робочих днів;
- не вживає необхідних заходів для забезпечення безумовного додержання вимог законодавства щодо ведення особових карток форми № П-2.
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляцією про скасування вищевказаної постанови суду, вказавши на порушення норм процесуального права. Разом з апеляцією ОСОБА_1 подав клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляції, в якому зазначив, що повістку про час та місце розгляду справи він не отримував, оскільки в той момент знаходився на санаторному лікуванні, що підтверджується доданими документами, а про існування постанови суду дізнався лише 07.10.2011 року - після отримання поштою копії постанови.
Перевіривши матеріали справи апеляційний суд вважає, що заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на подання апеляції підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Доводи апелянта щодо причин пропуску цього строку заслуговують на увагу і підтверджуються матеріалами справи, тому пропущений ОСОБА_1 строк на оскарження вищевказаної постанови суду підлягає поновленню.
В апеляції ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови районного суду, просить її скасувати та закрити провадження у справі. Посилається на те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки знаходився на лікуванні у санаторії, а тому судом були порушені його процесуальні права та неповно встановлені обставини, які підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Крім того, на час винесення постанови всі порушення, зазначені у приписі Територіальної державної інспекції праці у Запорізькому районі, усунуті.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свої апеляційні вимоги, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи, викладені в апеляції, апеляційний суд доходить висновку, що остання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був своєчасно повідомлений про місце і час розгляду справи. Надіслана за його місцем проживання судова повістка повернулася до суду без вручення з поміткою про неявку адресата за її отриманням /а.с.16/.
Тому є обґрунтованими доводи, викладені ОСОБА_1 в апеляції, про те, що суд, розглянувши справу без його участі, не дотримався вимог ст.268 КУпАП, через що він був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права.
У зв’язку з викладеним постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, скасувавши постанову, має право закрити провадження по справі чи прийняти нову постанову.
Перевіривши доводи, викладені в апеляції та матеріали справи, апеляційний суд вважає за можливе закрити справу відносно ОСОБА_1 через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №08-02-102/0904 від 01 вересня 2011 року, складеного відносно ОСОБА_1, та інших матеріалів справи, порушення вимог законодавства про працю в Інституті олійних культур Національної академії аграрних наук України є наслідком неналежного контролю директора цієї установи - ОСОБА_1, за діяльністю підлеглих за виконанням делегованих їм функцій /а.с.1-2/.
Вказані порушення не завдали значної шкоди правам та свободам осіб, суспільним або державним інтересам.
ОСОБА_1 раніше не вчинював адміністративних правопорушень, щиро розкаявся та вжив невідкладних заходів щодо усунення порушень, викладених в Акті перевірки №08-02-102/1191 від 22 серпня 2011 року, проведеної Територіальною державною інспекцією праці у Запорізькій області.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності через малозначність правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст.22, 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 28 вересня 2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 850 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, скасувати, а провадження по справі закрити, у зв’язку з малозначністю правопорушення.
Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає виконанню з 01 листопада 2011 року.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області С.В. Дадашева