РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

04 січня 2012 року                                                           Справа № 12/5007/93/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Василишин А.Р.

судді                                                   Юрчук М.І. ,
 судді                                                   Дужич С.П.   

при секретарі Довгалюк О.

розглянувши апеляційну скаргу позивача  на рішення господарського суду Житомирської області від 12.10.11 р. у справі № 12/5007/93/11 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом ОСОБА_1

до  Відповідача 1: ОСОБА_2

     Відповідача 2: ОСОБА_3  

     Відповідача 3: ОСОБА_4

треті особи,  які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача:

- Закрите акціонерне товариство "Житомирбудрозвідування"

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-Реєстр"

- ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33.

про переведення права покупця за договором

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_34 (дов. від 18.08.11 р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від третіх осіб: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

 Фізична особа –суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі –Позивач) звернувся в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (т. 1, а.с. 3-9) до ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 1), ОСОБА_3 (надалі - Відповідач 2) та ОСОБА_4 (надалі -    Відповідач 3), в якій просить визнати Позивача покупцем акцій Закритого акціонерного товариства «Житомирбудрозвідування»та стягнути з Відповідачів судові витрати.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 9 серпня 2011 року (т. 1,                  а.с. 1-2) залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Закрите акціонерне товариство «Житомирбудрозвідування»(надалі -Третя особа 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-Реєстр»(надалі –Третя особа 2).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12 жовтня 2011 року                             (т. 1, а.с. 139-141), з підстав, вказаних в цьому рішенні, у задоволенні позову відмовити повністю.

Не погоджуючись з винесеним рішенням господарського суду першої інстанції Позивач звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду                       (т. 2, а.с. 3-7), в якій з підстав, вказаних у даній апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Житомирської області від 12 жовтня 2011 року у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позов в повному обсязі.

Водночас, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2011 року (т. 2, а.с. 24-26) розгляд справи відкладено на 4 січня 2012 року об 15 год. 10 хв. та залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі.

18 листопада 2011 року через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду Відповідач 1 подав заяву (т. 2, а.с. 18), в якій надав пояснення з приводу апеляційної скарги. Крім того, Відповідач просить звільнити його від судового засідання, з підстав вказаних у цій  заяві.

26 грудня 2011 року на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла заява від Третьої особи 1 (т. 2, а.с. 69), в якій Третя особа 1 наголошує на тому, що апеляційна скарга Позивача обгрунтована та підлягає задоволенню. Крім того, в своїй заяві Третя особа 1 просить провести розгляд даної справи без її участі.

Аналогічні заяви надійшли до Рівненського апеляційного господарського суду від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, а саме від: ОСОБА_35 (т. 2, а.с. 71), ОСОБА_17 (т. 2, а.с. 73), ОСОБА_12 (т. 2, а.с. 75), ОСОБА_12 (т. 2, а.с. 77), ОСОБА_33 (т. 2, а.с. 79).

Від інших Третіх осіб ніяких клопотань не надходило, в тому числі, щодо відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судове засідання представники Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3 та Третіх осіб не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідачі та треті особи  повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 27-57, 59, 83).

Враховуючи вищеописане та приписи  статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Відповідача та третіх осіб, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши  юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід задоволити частково. Оскаржуване рішення скасувати, на підставі пункту 3 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, виходячи з наступного.

При розгляді даної справи, Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що до участі у розгляді даної справи не залучені інші акціонери Третьої особи 1, які мали на ряду з Позивачем виявити бажання скористатися своїм правом на переважний викуп акцій. За таких обставин, колегія суду дійшла до висновку, що судове рішення у даній справі (у випадку задоволення такого позову) може вплинути на права та охоронювані інтереси цих осіб (шляхом зменшення їх частки в процентному відношенні). За таких обставин, суд констатує порушення переважного права на можливе отримання права на пропорційне придбання даних акцій...

Враховуючи вищеописане, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції прийняв рішення, що може вплинути на  права та охоронювальні інтереси осіб, що не були залучені до участі у розгляді даного спору, що в свою чергу є в буд –якому випадку підставою для скасування цього рішення. В свою чергу господарським судом апеляційної інстанції виправлено дане порушення шляхом залучення інших акціонерів, як третіх осіб.

Що ж до позову, то Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що Позивач є акціонером Третьої особа 1, якому згідно з реєстром власників іменних цінних паперів № 17 від 30 червня 2011 року (т. 1, а.с. 39-42) належить відповідно до сертифікатів акцій серії А № 9 та серії А № 79 (т. 1, а.с. 15) - 1511 простих іменних акцій Третьої особи номінальною вартістю 40 грн. 00 коп. кожна, що становить 43,7971 відсотків статутного капіталу Третьої особи.

18 лютого 2011 року між Третьою особою 1 та Третьою особою 2 укладено договір                      № 166/10 на ведення власників цінних паперів (т. 1, а.с. 34-38). Відповідно до умов даного Договору, ведення реєстру власників акцій іменних цінних паперів Третьої особи 1 здійснює Третя особа 2.

Під час розгляду справи, колегією суддів встановлено, що 20 червня 2011 року від керівника Третьої особи 1 Позивачу стало відомо про те, що на адресу Третьої особи 1 від Третьої 2 надійшов для оформлення бланк сертифіката на 14 простих іменних акцій на ім'я Відповідач 3, котрий не був до того акціонером Третьої особи.

В зв'язку з тим, що від жодного акціонера Третьої особи 1 на той час заяв про намір відчужити акції не надходило, Третя особа 1 запросило реєстратора Третю особу 2 надати документи, на підставі яких Відповідач 3, набула таке право.

Третьою особою 2 на адресу Третьої особи 1 було надіслано разом з супровідним листом № 18 від 14 липня 2011 року копії: договорів міни цінних паперів № Б-1/Б-287/29-11 від 4 квітня 2011 року (т. 1, а.с. 49) та № Б-2/Б-287/29-11 від 4 квітня 2011 року (т. 1, а.с. 50); договору доручення № Б-287/29-11 від 4 квітня 2011 року (т. 1, а.с. 51), довіреностей від               23 липня 2008 року (т. 1, а.с. 52), та від 25 липня 2008 року (т. 1, а.с. 53), виданих акціонерами Третьої особи 1 Відповідачу 1 та Відповідачу 2, ОСОБА_36 на управління належними їм акціями даного товариства.

Як вбачається з реєстру власників іменних цінних паперів № 7 від 18 квітня 2011 року, Відповідач 1 та Відповідач 2 володіли по 7 акцій Третьої особи 1 номінальною вартістю                   40 грн. 00 коп. кожна, що становило по 0,2028985 % статутного капіталу Третьої особи на кожного.

Враховуючи вищеописане, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що зі змісту отриманих від Третьої особи 2 документів Позивачу стало відомо, що довірена особа ОСОБА_36 уклав з ТОВ "Волинська фінансова компанія" (яке діяло від імені та в інтересах Відповідача 3), договори міни цінних паперів.

Відповідно до умов договору міни цінних паперів № Б-1/Б-287/29-11 від 4 квітня                      2011 року (т. 1, а.с. 49; надалі –Договір 1), Відповідач 1 зобов'язався передати у власність Відповідачу 3 належні їй 7 акцій Третьої особи номінальною вартістю 40 грн. 00 коп. кожна, оцінених сторонами у 280 грн. 00 коп., а Відповідач 3 зобов'язалась передати у власність Відповідачу 1 належну їй 1 акцію Закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж" номінальною вартістю 0,08 грн., оціненою сторонами у 280 грн. 00 коп..

Крім того, 4 квітня 2011 року між Відповідачем 3 та Відповідачем 2 укладено договір міни цінних паперів № Б-2/Б-287/29-11 від 4 квітня 2011 року (т. 1, а.с. 50; надалі –                      Договір 2).

Пунктом 1.1.1 ЦП-1 Договору 2 передбачено, що: Відповідач 2 зобов'язався передати у власність Відповідача 3 належні йому 7 акцій простих іменних Третьої особи 1 номінальною вартістю 40 грн. 00 коп. кожна, оцінених сторонами у 280 грн. 00 коп..

Відповідно до пункту 1.2.1 ЦП-2 Договору 2: Відповідач 3 зобов'язався передати у власність Відповідача 2 належну йому 1 акцію Закритого акціонерного товариства "Сантехмонтаж" номінальною вартістю 0,08 грн., оціненою сторонами у 280 грн. 00 коп..

Крім того пунктом 1.2.2 Договору 2 передбачено, що вартість пакету складає                          280 грн. 00 коп..

Дослідивши зміст Договору 1 та Договору 2, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Відповідач 3 набув право на 14 простих акцій  Третьої                  особи 1.

Колегія апеляційного господарського суду зауважує на тому, що згідно пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України: господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Колегія суду констатує факт того, що Позивач є акціонером Третьої особи 1,  якому відповідно до сертифікатів акцій серії А № 9 від 31 жовтня 2000 року (т. 1, а.с. 15) та серії А № 79 від 24 червня  2011 року (т. 1, а.с. 15) належить 1 511 простих іменних акцій Третьої особи 1 номінальною вартістю 40 грн. 00 коп. кожна, що становить 43,7971 % статутного капіталу Третьої особи 1.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, колегія суду констатує те, що спір між Позивачем та Відповідачами виник з підстав переходу права власності на акції Третьої особи 1 до Відповідача 3 від Відповідача 1 та Відповідача 2, що на думку Позивача, є порушенням його права на переважну купівлю акцій Третьої особи 1.

Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що пунктом 1.3 Статуту Третьої особи 1 (т. 1, а.с. 16-29; надалі - Статут): Третя особа є акціонерним товариством  приватного типу.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств" від 3 лютого 2011 року                             № 2994-VI були внесені зміни до Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема до статті  7.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства": статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі; у разі якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право реалізовується відповідно до частин третьої - шостої цієї статті; порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства.

Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що розділом 6 Статуту передбачено переважне право  акціонерів Третьої особи 1 на придбання акцій цього товариства, обумовлений порядок реалізації акцій Третьої особи 1 та порядок реалізації переважного права акціонерів Третьої особи 1 на придбання акцій Третьої особи 1, що пропонуються  акціонером до продажу Третім особам.

Згідно пункту 6.1 Статуту: акціонери Третьої особи 1 та сама Третя особа 1 має переважне право  на придбання  акцій Третьої особи 1, що пропонуються  їх власниками до продажу  третім особам

Пунктом 6.2 Статуту визначено, що: акціонери  мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості  акцій, що належать кожному з них.

В силу дії пункту 6.3 Статуту: акціонер товариства, який має намір продати належні йому акції третім особам зобов'язаний письмово повідомити Третя особа 1 про свій намір щодо відчуження  акцій, а Третя особа 1 зобов'язана не пізніше 10 робочих днів з моменту отримання  такого повідомлення  повідомити решту  акціонерів  про намір акціонера продати  акції.

В силу дії частини 3 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства": акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них; переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства; строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення; строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства": акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій; повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство; після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства; якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.

Враховуючи вищеописане, колегія суду приходить до висновку, що вищевказані норми Статуту відповідають приписам частин третьої та четвертої  статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно  пункту 6.4 Статуту: повідомлення  акціонерів про наміри продати акції та  порядок реалізації такого права визначається Положенням про порядок реалізації акціонерами  переважного права на придбання  акцій товариства.

З вищевказаного вбачається, що Законом України "Про акціонерні товариства", якому не суперечать приписи Статуту Третьої особи 1, передбачено порядок реалізації переважного права акціонерів Третьої особи 1 на придбання акцій товариства, що пропонуються  акціонерам саме до продажу третій особі. Натомість реалізації  переважного права акціонерів на придбання акцій, що пропонуються  власником до відчуження  третій особі іншим шляхом, не передбачено.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує той факт, що Статут не містить положень щодо порядку реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій Третьої особи 1, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) Третій особі 1, як того вимагає частина 2 статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема в разі обміну, при вирішенні спору слід керуватися приписами чинного законодавства.

Крім того, враховуючи, що Відповідач 3 набув акції Третьої особи 1 за договором міни, слід враховувати наступні норми чинного законодавства України.

Так, згідно статті 715 Цивільного кодексу України: за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар; кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін; до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання...

Відповідно до статті 716 Цивільного кодексу України: до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Крім того, норми про договір міни розміщені окремим параграфом в главі 54 Цивільного кодексу України, що в свою чергу свідчить про те, що договір міни є різновидом договору  купівлі-продажу.

Рівненський апеляційний господарський суд наголошує на тому, що договір міни, як і договір купівлі-продажу, є відплатним, оскільки передбачає надання зустрічного задоволення за переданий у власність товар.

Колегія суду констатує те, що особливість договору міни полягає в характері  зустрічного задоволення.  Якщо у договорі  купівлі-продажу покупець зобов'язаний сплатити за передане йому у власність майно певну грошову суму, то у договорі міни оплата за переданий у власність товар здійснюється  у вигляді передачі іншого товару, виконання робіт чи надання послуг.

Відповідно до статті 362 Цивільного кодексу України: обмеження щодо розпорядження своєю часткою стосуються лише продажу частки співвласником.

Відтак, переважне право інших співвласників на придбання частки не визначено у випадках її відчуження іншим чином ніж за договором купівлі - продажу: шляхом укладення договорів міни, дарування, ренти (якщо майно передається безоплатно - ст. 734 ЦК України), довічного утримання, спадкового договору або складання заповіту.

Відповідно до частини  4 статті 362 Цивільного кодексу України: у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Враховуючи вищеописане та специфіку розрахунків за договором міни, бажання Відповідача 1 та Відповідача 2 придбати саме акції ЗАТ "Сантехмонтаж" взамін акціям Третьої особи 1, колегія суду приходить до висновку, що застосування до спірних правовідносин приписів вищевказаної норми Цивільного кодексу України в частині внесення на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець є неможливим.

Також, Рівненський апеляційний господарський суд констатує той факт, що на момент звернення Позивача з цим позовом до місцевого господарського суду він не мав відмови від свого переважного права інших акціонерів Третьої особи 1 (на момент винесення рішення судом першої інстанції доказів таких погоджень взагалі не існувало).

З огляду ж на вищеописане, в розрізі з пунктом 6.2 Статуту, Позивач пред'явленням позову без відмови від частки інших акціонерів, по суті порушив прерогативне право інших акціонерів (в тому числі залучених Рівненським апеляційним господарським судом ухвалою від 30 листопада 2011 року) на можливе отримання права на пропорційне придбання даних акцій.

Також, колегія суду констатує невідповідність поданих суду погоджень частини залучених третіх осіб (т. 2, а.с. 71-82) приписам статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в зв'язку з тим, що дані погодження нотаріально не засвідчені, неможливо ідентифікувати, хто саме написав, та підписав дані погодження (в тому числі зважаючи на ідентичність текстів даних погоджень).

Дане також є підставою для відмови в позові. Усе вищеописане у даній судовій постанові спростовує доводи апеляційної скарги.

З огляду на усе описане вище у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд частково задовольняє апеляційну скаргу Позивача. Скасовує рішення господарського суду першої інстанції та вважає за необхідне прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 12.10.11 року у справі №12/5007/93/11 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий  суддя                                                                      Василишин А.Р.

Суддя                                                                                              Юрчук М.І.  

Суддя                                                                                              Дужич С.П.  

 01-12/280/12  280/12