Справа № 22-3883/2006р. Головуючий у суді 1-ї інстанції - суддя Комлева О.С.
Категорія: 5 Доповідач - суддя Яковлев Ю.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«14» вересня 2006 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Яковлева Ю.В.
суддів - Троїцької Л. Л., Каранфілової В.М. при секретарі - Нікітіні Д.Г, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 січня 2006 року по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі 03.02.2005 року звернулись до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що ОСОБА_1 у 1993 році придбав 20 штук плит перекриття, які у 1997 році були складовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 за згодою власника - ОСОБА_4. У 2003 році позивачам стало відомо, що відповідачка ОСОБА_3, без їх згоди, продала вказані плити перекриття третій особі. У судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги і просили стягнути з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 13750 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 8000 гривень.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що вказані плити придбав (купив) її покійний чоловік і належали ці плити її сім'ї, знаходилися вони на земельній ділянці АДРЕСА_2. Ніякого договору зберігання з позивачами не укладалося (а.с. 47-47 об).
Рішенням суду- 1-ї інстанції від 21.04.2096 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено. На вказане судове рішення позивачами була подана апеляційна скарга у якій вони, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду про відмову в задоволенні їх позову - скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення їх позову у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про недоведеність позивачами свого позову у судовому засіданні. А, відповідно до ч.З ст. 10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Також колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про застосування до правовідносин сторін правил ЦК України в редакції 1963 року. Згідно з ч Зіл-,413 цього ж Кодексу - по договору зберігання одна сторона (зберлгзч) зобов'язується зберігати майно, яке було передано їй другою стороною, та повернути це майно у схоронності. Згідно з ч. 1 ст. 414 цього ж Кодексу - договір зберігання, у якому хоча б однією стороною є громадянин, повинен бути укладений в письмовій формі, якщо вартість переданого на зберігання майно перевищує 100 карбованців.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали суду договір зберігання з ОСОБА_4 належних їм плит-перекриття. Також не надали інших допустимих доказів укладення такого договору ще у 1997 році, як і надали будь-яких доказів привласнення та розпорядження відповідачкою ОСОБА_3 їх майна, а через це спричинення їм нею матеріальної та моральної шкоди.
Що стосується посилань апелянтів на матеріали перевірки, проведеної органами міліції, то з оглянутого у судовому засіданні відказного матеріалу Овідіоподьського РВ УМВС України в Одеській області від 28.03.2003 року вбачається, що відповідачка ОСОБА_4 в своїх поясненнях не визнавала факту укладення договору зберігання між її чоловіком та її позивачами (відказний матеріал аркуш 10).
Крім того, відповідно до ч.З ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню обставини, встановлені лише судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили. До таких обставин матеріали перевірки, проведеної органами міліції перевірки (включаючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи), - не відноситься.
Посилання апелянтів на неодноразове заявлення ними у судовому засіданні клопотань про виклик до суду свідків, яким відомі факти незаконної продажі відповідачкою їх майна - матеріалами справи не підтверджені, бо у протоколі судових засідань за 20.03.2006 року та 21.04.2006 року таких клопотань не вказані, а зауважень на протокол судового засідання позивачі не подали.
Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції при розгляді даної справи порушень матеріального та процесуального права не допустив, а наведеш в апеляційній скарзі доводи висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч.І ст. 303, п.1 ч.І ст. 307, ст. 308,ст. 317 та ст.319 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 січня 2006 року по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.