ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" грудня 2011 р.     Справа № 2a-6070/08/0970

м. Івано-Франківськ

 Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

 Судді Григорука О.Б.

 при секретарі Рудій В.О.

 за участю: представника позивача – Сохана В.Є., представника відповідача Баралецької М.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

 за позовом: ТОВ "Захід Франко Груп"

 до відповідача:  Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

 про скасування податкового повідомлення-рішення №0000932304/1 від 07 листопада 2008 р.,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Захід Шоп Груп" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000932304/1 від 07 листопада 2008 р.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року допущений до участі у справі правонаступник позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Франко Груп".

Провадження у справі зупинялось у відповідності до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи. Крім цього пояснив, що висновки, зафіксовані в акті перевірки від 01.10.2008 року, є необґрунтованими, оскільки визначення сум податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за червень 2008 року відбувалось у відповідності до вимог пп. 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Посилання відповідача на те, що операції з реалізації товару були здійснені на території України за цінами нижче звичайних, оскільки митна вартість товарів, що визначена митним органом, є значно вищою, є безпідставними, так як відповідачем не доведено того, що ціна договору, згідно якого здійснювалась реалізація продукції, не відповідає рівню звичайної ціни, як це передбачено пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а ототожнення термінів "митна вартість" та "звичайна ціна" є необґрунтованими, а тому безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 54189,00 грн. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, з мотивів викладених в письмовому запереченні. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведена перевірка ТОВ "Захід Шоп Груп" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2008 року. За результатами перевірки складений акт №13090/23-4/34624177 від 01.10.2008 року. На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000932304/0 від 07.10.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 54650, 00 грн.

З акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено такі порушення: п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, п.4.1 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивачем 17.10.2008 року було подано апеляцію на зазначене вище податкове-повідомлення рішення. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення №0000932304/0 від 07.10.2008 року залишено без змін та направлене нове податкове повідомлення-рішення №0000932304/1 від 07 листопада 2008 року.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, згідно вантажно-митних декларацій ТОВ "Захід Шоп Груп" було задекларовано ввезення на митну територію товарів народного вжитку (одяг), митна вартість якого визначена митним органом і склала 2130076,40 грн., що також встановлено та підтверджується актом перевірки №13090/23-4/34624177 від 01.10.2008 року.

Судом встановлено, що ТОВ "Захід Шоп Груп" отримав у травні 2008 року товар, імпортований з-за кордону від фірми-нерезидента "Beijing Fuyitong International Transportation co. LTD" (Китайська Народна Республіка) на загальну суму 1750237,03 грн., митна вартість якого оцінена в сумі 2130076,40 грн., з нарахуванням податку на додану вартість в сумі 475275,97 грн. та мита в сумі 246303,20грн.

Вказаний товар в подальшому було реалізовано на території України ТОВ "Валенсія - 2005" та ПП ОСОБА_1 на суму 2517933,36 грн., в тому числі ПДВ – 419655,56 грн. В подальшому ТОВ "Захід Шоп Груп" було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року, у відповідності до якої було задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 54650,00грн. Дані обставини не заперечуються сторонами, а тому доказуванню не підлягають відповідно до ч.3 ст.72 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників відповідача, підставою для зменшення податкового зобов'язання податковим органом, на думку відповідача, стала реалізація позивачем товарів, за ціною нижчою, ніж звичайна ціна на вказаний вид товарів, яку податковий орган ототожнює з митною вартістю таких товарів.

На момент виникнення спірних правовідносин, останні регулювались нормами Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", які в подальшому втратили чинність в зв’язку з набранням чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.

Пунктом 1.18 ст.1 цього Закону встановлено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Матеріали справи свідчать, що саме по звичайній ціні, яка відповідає справедливій ринковій ціні, як того вимагає вищезазначена норма, ТОВ "Захід Шоп Груп" продавав товари народного вжитку у період, що перевірявся, а доводи податкового органу про порушення підприємством п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими.

Згідно зі статтею 259 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 261 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

"Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації", затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року №307 (у редакції наказу Держмитслужби України від 18.04.2002 року №207), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.05.2002 року за №462/6750 дає наступне визначення терміну "Митна вартість": "Митна вартість - вартість товару, що визначається відповідно до положення Закону України "Про Єдиний митний тариф" і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики".

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про єдиний митний тариф" митна вартість - це нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Таким чином, митна вартість являє собою базу проведення нарахувань митних платежів (податків, зборів). Чинне законодавство не містить приписів про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною при подальшій реалізації цього товару на території України.

У відповідності до п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами. Податковий орган не мав правових підстав, передбачених п.п.4.3.1 п.4.3 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", для визначення позивачу податкових зобов'язань за непрямими методами, а відтак діяв не у спосіб передбачений Законом.

Таким чином, сплативши податок на додану вартість, виходячи з митної вартості, при розмитненні товару, за наявності вантажної митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, позивач мав право на податковий кредит згідно п.п.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Нарахування податкових зобов'язань на товари народного вжитку (одяг), що реалізуються по договірній ціні на території України, виходячи з їх митної вартості є безпідставним, оскільки не ґрунтується на вимогах законодавства. При цьому, посилання відповідача на п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", як на підставу застосування митної вартості для визначення звичайних цін на товари у спірному випадку, є необґрунтованим, оскільки вказана норма регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість для товарів, що імпортуються на територію України, на момент перетину митного кордону України.

При прийняті рішення, судом також приймається до уваги висновок судово-економічної експертизи №4062 від 21.11.2008 року, яка призначена постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Івано-Франківській області по кримінальній справі №199997, порушеної відносно директора ТОВ "Захід Шоп Груп" за фактом замаху на розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем за ст.ст. 15 ч.2, ч.5 191 КК України.

Зокрема, з висновку судово-економічної експертизи вбачається, що експертом не підтверджується документальна обґрунтованість зменшення податковим органом заявленої ТОВ "Захід Шоп Груп" сум бюджетного відшкодування (ПДВ) за травень 2008 року, тобто періоді, що передував звітному, в тому числі вказані висновки стосуються і заниження, на думку податкового органу, позивачем податкових зобов’язань на суму 54189,00 грн. (а. с. 124).

Крім цього, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року по справі №2а-5380/08/0970 залишено без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду у вказаній справі за позовом ТОВ "Захід Шоп Груп" до ДПІ в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення рішення № 0000772304/1 від 23.09.2008 року. Вказаними постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду підтверджено правомірність дій позивача щодо визначення податкових зобов’язань із податку на додану вартість за травень 2008 року та безпідставність ототожнення відповідачем понять "митна вартість" та "звичайна ціна" при визначенні вартості товарів, які реалізуються на території України.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Меморандум ДПА Народної Республіки Китай з якого вбачається, що між ТОВ "Захід Шоп Груп" та фірмою Beijing Fuyitong International Transportation co. LTD (Китайська Народна Республіка) протягом 2007-2008 року не було жодних бізнес стосунків, оскільки вказаний Меморандум не містять підпису уповноваженої посадової особи ДПА Народної Республіки Китай та печатки даної установи.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні здійснюється на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Позов задовольнити.

 Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0000932304/1 від 07 листопада 2008 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Захід Франко Груп", сплачений судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

 Суддя:         Григорук О.Б.

 Постанова буде складена в повному обсязі 06.12.2011 року.