Cпp.№l-270/2007p.

ВИРОК

 іменем  України

17 серпня 2007 року Прилуцький міськрайоннний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді                                  Гумен В.М.

при секретарі                                          Харченко Л.О.

з участю прокурора                                Бездідько В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки кримінальну справу про обвинуваченняОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Яхнівка, Ніжинського району„Чернігівської області, українця з середньою освітою, гр. України, непрацюючого, учня Ладанської філілї Прилуцького професійного ліцею,  смт. Ладан, Прилуцького району, неодруженого, зареєстрованого вАДРЕСА_1, жителя смт. АДРЕСА_2, раніше не судимого, за  ст.  ст.  185 ч.2, 304 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З червня 2007 року о 23 год ЗО хв. підсудний ОСОБА_1, будучи достовірно освідомленим про  неповнолітній вік підсудного ОСОБА_2,  запропонував йому вчинити крадіжку, чим самив втягнув неповнолітнього в злочинну діяльність, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, з метою крадіжки чужого майна прибули до огорожі розташованої в центрі смт.  Ладан, Прилуцького районуДернігівської області, яка перебуває на балансі КП "Ладанське виробниче управління житлово-комунального господарства ", звідки зняли і таємно вкрали 24 чавунні фрагменти із секцій паркану вартістю 72 грн. 85 коп.3а один на загальну суму 1748 грн. 40 коп., після чого з вкраденим зникли з місця вчинення злочину.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним за пред"явленим обвинуваченням , в повному обсязі підтвердив викладені вище обставини , не заперечував проти кількості і вартості вкраденого майна та того, що свідомо втягнув неповнолітнього в злочинну діяльність і суду пояснив, що чавунні фрагменти вкрали для того, щоб здати металобрухт а виручені від реалізації гроші використати для власних потребностей.

Після допиту в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 просив справу розглядати без дослідження письмових доказів по справі, правильно розуміючи зміст даних обставин і наявних доказів, згідно пред"явленого йому обвинувачення за  ст. 185 ч.2, 304 КК України.

Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому суд відповідно до ч.3  ст.  299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються.

Учасникам процесу роз"яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії ОСОБА_1 за  ст.  185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за  ст.  304 КК України, як втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність.

До обставини обтяжуючої відповідальність підсудного ОСОБА_1 суд відносить те, що він вчинив злочин,  перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння.

До обставин пом"якшуючих відповідальність підсудного ОСОБА_1 суд відносить те, що він щиро розкаявся у вчиненому, з"явився із зізнанням та активно сприяв розкриттю злочину.

Крім того при призначенні покарання суд враховує те, що підсудний ОСОБА_1 позитивно хаорактеризується за місцем проживання, задовільно за місцем навчання в школі

інтернаті і негативно в професійному ліцеї.

За таких обставин суд вважає можливим виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства, тобто звільнити його від відбування покарання призначеного за даним вироком з випробуванням та покладенням на нього зобов'язань відповідно до положень  ст.  ст.  75, 76 КК України.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 36 грн. 61 коп. в рахунок відшкодування витрат понесених оплату вартості проведення експертизи по справі,  (а.с. 22), яка проводилася саме для підтверження винності підсудного у вчиненні злочину.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку передбаченому  ст.  81 КПК України.

На підставі наведеного, керуючися  ст.  ст.  299, 323-324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за  ст.  185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

ОСОБА_1 визнати винним за  ст.  304 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі  ст.  70 КК України , за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання,  призначити засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі  ст.  ст.  75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання призначеного за даним вироком з випробування з іспитовим строком 2 роки, зобов"язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попереднім - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі два цілих фрагменти з секцій огорожі та сорок чотири половинок фрагментів з секцій огорожі повернути в законне володіння і розпорядження КП "Ладанське виробниче управління житлово-комунального господарства ",  де такі і знаходяться на зберіганні ( а.с. 11, 24, 25) а саморобний касет, який знаходиться на зберіганні в камері схову Прилуцького МРВ УМВС (а.с.  100-101) - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом п"ятнадцяти діб через Прилуцький міськрайонний суд.