РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-56, 2007 рік.
«16» серпня 2007 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Харченко A.M. при секретарі - Гріднєвой Т.Л., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, доОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Служба у справах неповнолітніх Московської районної в місті Харкові ради, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, поновлення порушеного права, визнання права користування жилим приміщенням та вселення,
встановив:
08 липня 2004 р.ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа -Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, про визнання права користування квартирою АДРЕСА_1, визнання приватизації зазначеної квартири незаконною, визнання права на участь в приватизації квартири.
26 січня 2007 р. позивач уточнила свої позовні вимоги та просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 від 16.04.2004 року, виданого ВПЖФ р. № 5-04244367 на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3, поновити порушені права та визнати за нею та за її неповнолітньою донькоюОСОБА_2, 1991 року народження, право користування житловою площею в АДРЕСА_1, зобов'язати зареєструвати їх та вселити в зазначену квартиру, посилаючись на те, що 21.07.1990 р. позивачОСОБА_1 одружилася з відповідачем ОСОБА_4 та відразу після весілля з дозволу наймача квартири ОСОБА_3 разом з чоловіком стали мешкати в квартирі АДРЕСА_1 16.02.1993 р. позивач разом з дочкою ОСОБА_2, 1991 року народження, були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2, що належала матері ОСОБА_4 Згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.07.2006 р. встановлені такі обставини, що постійним місцем проживання позивача та її доньки з 1990 до кінця 2004 року була квартира АДРЕСА_1 Цим же рішенням їх визнано такими, що втратили право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_2 Позивач та її неповнолітня донька залишилися без місця проживання, тому що її колишній чоловік та його батько вигнали їх із квартири, а за місцем реєстрації вони втратили право на проживання і на цей час вимушена орендувати житло або жити у матері. Відповідачі приватизували квартиру АДРЕСА_1 без участі позивача та її дитини, вважали, що їх права порушені, вони залишилися без житла та не змогли прийняти участь у приватизації житла. В КП «Харківське міське БТІ» спірна квартира зареєстрована на праві спільної часткової власності по 1/2 частині за відповідачами згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 16.04.2004 p., виданого ВПЖФ р. № 5-04-244367.
В судовому засіданні позивачОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 , яка діє на підставі адвокатського ордеру, підтримали уточнені позовні вимоги позивача посилаючись на вищенаведене та просили позов задовольнити в повному обсязі та визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 від 16.04.2004 року, виданого ВПЖФ р. № 5-04244367 на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3, поновити порушені права та визнати за нею та за її неповнолітньою донькоюОСОБА_2, 1991 року народження, право користування житловою площею в АДРЕСА_1, зобов'язати зареєструвати їх та вселити в зазначену квартиру.
ВідповідачОСОБА_4, який також представляв за довіреністю інтереси відповідача ОСОБА_3, позов не визнав в повному обсязі та пояснив, що наймачем спірної квартири АДРЕСА_1 був його батько - відповідач ОСОБА_3 Оскільки батько багато часу мешкав на півночі Росії, він та його колишня дружина - позивачОСОБА_1 в 1990 році без згоди батька, вселилися в зазначену квартиру. Але зареєстровані були у матері відповідача ОСОБА_4 за адресою:АДРЕСА_2В квартирі по вулиці Героїв Праці, відповідач прописався лише після розірвання шлюбу з позивачем, тобто 04 серпня 1999 року. В листопаді 2004 року позивач з дочкою забрали з спірної квартири свої речі та виїхали до матері позивача ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 На цей час позивач придбала в приватну власність квартиру за адресою: АДРЕСА_3 В неї є змога зареєструвати в зазначену квартиру і дочкуОСОБА_2. Тому в позові просив відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи - Служби у справах неповнолітніх Московської районної в місті Харкові ради - Дьоміна А.Є., яка діє на підставі виданої довіреності, пояснила, що службою у справах неповнолітніх були обстежені матеріально-побутові умови проживання неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та було виявлено, що адресою: АДРЕСА_3 в трикімнатній квартирі мешкають сім чоловік. Неповнолітня ОСОБА_2 мешкає в кімнаті площею
17 кв.м разом з матір'ю та бабусею ОСОБА_6 Свого ліжка дитина не має. Тому рішення по справі просила прийняти з урахуванням інтересів неповнолітньої ОСОБА_2.
Третя особа - Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника та відповідача ОСОБА_4, який також представляв інтереси відповідача ОСОБА_3, представника Служби у справах неповнолітніх, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що спірною є двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1
ПозивачОСОБА_1 та відповідачОСОБА_4 з 21.07.1990 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 травня 1999 року шлюб між сторонами розірваний. Як встановлено судом, та не заперечувалося сторонамиОСОБА_1, ОСОБА_4 та їх дочка ОСОБА_2 до листопада 2004 року мешкали за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
При цьомуОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2, 1991 року народження, з 16.02.1993 року були зареєстровані за адресою проживання матері відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7: АДРЕСА_2. Згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 липня 2006 року, ОСОБА_1 та її неповнолітня донька ОСОБА_2 визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 Зазначене рішення набрало законної сили.
Згідно з Свідоцтвом про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1, виданим 16 квітня 2004 року Відділом приватизації Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний № 5-04-244367, відповідачі ОСОБА_3 таОСОБА_4 приватизували спірну квартиру по 1/2 частині за кожним та мають право спільної часткової власності.
Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 p., зі змінами та доповненнями, приватизація державного житлового фонду здійснюється в загальну спільну або загальну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі, в т.ч. й тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло з визначенням уповноваженого власника квартира. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) і в загальну (спільну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком до 18 років) членів сім'ї. До членів сім'ї наймача відносяться лише громадяни, які постійно мешкають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло. При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин отримує на підприємстві, що обслуговує житловий будинок, довідку про склад сім'ї та займаних приміщеннях. В довідці вказуються члени сім'ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло. Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданими до неї довідкою про склад сім'ї та займані приміщення, а також документом, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради, чи державного підприємства, установи, організації, де вони реєструються (в даному випадку відділ приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації).
Таким чином, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, та визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1, видане 16 квітня 2004 року Відділом приватизації Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний № 5-04-244367, на ім'яОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки як встановлено судом, на час приватизації квартири в ній мешкалиОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_2, 1991 року народження.
Згідно з
постановами про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.10.2004 року та 16.11.2004 року, позивачОСОБА_1 зверталася до Московського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області стосовно неприязних стосунків з ОСОБА_4
Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 2.02.2007 p., складеного службою у справах неповнолітніх Московської районної ради м. Харкова, позивачОСОБА_1 разом з неповнолітньою дочкоюОСОБА_2 мешкають без реєстрації в квартирі матері ОСОБА_1 за адресою:АДРЕСА_3 Неповнолітня ОСОБА_2 разом з мамою та бабусею займають кімнату площею 17 кв.м.
Згідно з довідкою міської дитячої поліклініки № 13 Московського району м. Харкова від 25.06.2004 р. ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та з перших днів життя оглядається в зазначеній поліклініці.
З довідки міської поліклініки № 11 Московського району м. Харкова від 25.06.2004 р. вбачається, щоОСОБА_1 мешкала по АДРЕСА_1 та обслуговується за місцем проживання з 1991 року.
Відповідно до довідки навчально-виховного комплексу «Ерудит» від 25.06.2004 p., неповнолітня ОСОБА_2 згідно з особовою справою мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
З довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № С4 від 07.08.2006 р. вбачається, що на ім'я позивача ОСОБА_1 на праві власності зареєстрована квартираАДРЕСА_3, згідно з договором купівлі-продажу від 08.12.2005 p., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО р. № 3949.
На підставі викладеного, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, задовольнити частково та поновити порушене право на житло неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за нею право користування житловою площею в АДРЕСА_1 та вселити її в зазначену квартиру, а також зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєструвати неповнолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в АДРЕСА_1. В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовляє.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 9, 64, 65 ЖК України, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 p., зі змінами та доповненнями, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1, видане 16 квітня 2004 року Відділом приватизації Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний № 5-04-244367, на ім'яОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Поновити порушене право на житло неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за нею право користування житловою площею в АДРЕСА_1 та вселити її в зазначену квартиру.
Зобов'язатиОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєструвати неповнолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в АДРЕСА_1.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, доОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи - Служба у справах неповнолітніх Московської районної в місті Харкові ради, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.