Справа № 2-1467/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

              27.12.2011  року                                                   м. Вінниця

Староміський  районний суд  м. Вінниці в складі:  

головуючого судді:                                           Нечипорук Л.Ф.,

при секретарі:                                                  Курутіній О.В.,

з участю представника позивача:                 ОСОБА_1,

відповідачки:                                                    ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк Фінанси та Кредит” в особі Філії „Центральне регіональне управління” АТ “Банк Фінанси та Кредит” до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.05.2008 року між ВАТ „Банк Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №47-25/08-А, згідно якого останній надано кредит в сумі 12719,00 доларів США, строком до 13.05.2013 року зі сплатою процентів за схемою, викладеною у кредитному договорі. Банк виконав свої зобов’язання з надання кредиту, здійснив видачу кредиту. Згідно умов договору відповідачка ОСОБА_2 зобов’язана щомісячно сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом, однак належним чином не виконує взятих на себе зобов’язань. Станом на 30.09.2011 року сума боргу за кредитним договором становить 144 436,77 грн., з яких: основна сума боргу по кредиту –24 396,78 грн., що еквівалентно 3 060,04 доларів США; заборгованість по оплаті відсотків –1596,85 грн., що еквівалентно 200,29 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту –118 443,14 грн.

20.05.2008 року в забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_2 між ВАТ „Банк Фінанси та Кредит” та ОСОБА_4 укладено договір поруки №47-25/08-А-П, згідно якого останній взяв на себе зобов’язання відповідати перед Кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором.

Позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 144 436 грн. 77 коп., та судові витрати.

       Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд за обставин, викладених в позові стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 144 436 грн. 77 коп., а також судові витрати в сумі 1 564,37 грн.

           Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково, суду пояснила, що зобов’язання за кредитним договором виконувала не належним чином у зв’язку із скрутним матеріальним становищем. Не заперечила щодо стягнення суми основного боргу та відсотків, просила суд зменшити суму пені до 24 000,00 грн., оскільки сума пені, нарахована позивачем значно перевищує суму основної заборгованості.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав позицію ОСОБА_2 щодо позовних вимог (а.с.70).

          Суд, за згодою представника позивача та відповідачки ОСОБА_2, вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_4, враховуючи, що останній, відповідно до ст. 158 ч.2 ЦПК України, скористався своїми процесуальними правами.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 14.05.2008 року між ВАТ „Банк Фінанси та Кредит” (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство „Банк Фінанси та Кредит”) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №47-25/08-А. Згідно договору останній надано кредит в сумі 12 719,00 доларів США, строком до 13.05.2013 року зі сплатою процентів згідно п.4.1 кредитного договору (а.с.25-28).

За прострочення повернення кредитних ресурсів та /або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.2.1., 3.2.2., 3.5, 4.3., 4.4.,4.6. цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” та ОСОБА_2 є зобов’язальними і регулюються нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” зобов’язання виконав, надавши відповідачці ОСОБА_2 кредит.

Відповідачка ОСОБА_2 в порушення умов договору своєчасно не вносила плату за користування кредитом та нараховані проценти.

20.05.2008 року в забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного договору, між ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” та ОСОБА_4 був укладений договір поруки (а.с.29), відповідно до якого останній як поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед Банком відповідати по борговим зобов’язанням боржника –ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору №47-25/08-А від 14.05.2008 р., а саме: повернути кредит в розмірі 12719,00 доларів США., сплатити проценти за його користування в розмірах, передбачених кредитним договором (п.1.1.1, 2.2. договору). Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.2.1.).

          Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

          Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Станом на 30.09.2011 року за відповідачкою ОСОБА_2, згідно наданого позивачем розрахунку, рахується заборгованість в сумі 144 436,77 грн., з яких: основна сума боргу по кредиту –24 396,78 грн., що еквівалентно 3 060,04 доларів США; заборгованість по оплаті відсотків –1596,85 грн., що еквівалентно 200,29 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту –118 443,14 грн. (а.с.6-16).

          Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_2 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконала взятого на себе зобов`язання, а ОСОБА_4, будучи ознайомленим з положеннями кредитного договору, цілком розуміючи його зміст, підписавши договори поруки, дав згоду виступити поручителем за борговими зобов’язаннями ОСОБА_2 перед ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” по кредитному договору, тому сума заборгованості, що складається з простроченої заборгованості по сумі кредиту –24 396,78 грн., що еквівалентно 3 060,04 доларів США; заборгованості по оплаті відсотків –1 596,85 грн., що еквівалентно 200,29 доларів США підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача в повному обсязі.   

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь позивача пені в розмірі 118443,14 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 551 ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів” продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Тому, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення пені в нарахованій сумі 118443,14 грн. підлягає до часткового задоволення - в сумі, визнаній відповідачкою, а саме 24 000,00 грн.

Таким чином, з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ „Банк Фінанси та Кредит” підлягає солідарному стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 49993,63 грн.

Судові витрати по сплаті позивачем судових витрат в сумі судового збору в розмірі 1444,37 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів” , ст.ст. 215, 230, 520, 525, 526, 530, 536, 549, 550, 551, 553, 554, 610, 611, 612, 1054, 1055, 10561 ЦК України, ст.ст. 10, 11,33, 60, 88 , 158, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

           Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Фінанси та Кредит” заборгованість за кредитним договором в сумі 49 993 (сорок дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн. 63 коп., а також судові витрати в сумі 1 564 (одна тисяча п’ятсот шістдесят чотири) грн. 37 коп.

В решті позову відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці протягом десяти днів з дня його проголошення.

             Суддя: