Судове рішення #202725
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 -4802\2006                                               Головуючий в 1 -й інстанції-суддя

Заікін  А.П. Суддя - доповідач - Доценко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                        УКРАЇНИ

20 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

· головуючого - судді -Доценко Л.І.

· суддів - Оверіної О.В., Мартинової К.П.

· при секретарі -Мазун І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 31 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Одесанафтопродукт" про стягнення невиплаченої суми матеріальної допомоги при звільнені з роботи, середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача -Ренійська філія Відкритого акціонерного товариства "Одеснафтопродукт", -

ВСТАНОВИЛА:

08.02.2006року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення невиплаченої суми матеріальної допомоги при звільнені з роботи, середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди, де вказувала, що вона пропрацювала у Ренійській філії ВАТ " Одеснафтопродукт" 31 рік. 19.11.2001 року вона була звільнена з роботи за скороченням штату. При її звільнені їй не була виплачена одноразова матеріальна допомога у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Вона неодноразово зверталася до керівництва з проханням про виплату цієї допомоги, однак це не дало результату. У зв;язку з чим вона звернулась з позовом до суду 08.02.2006року. Строк для звернення до суду з позовом позивачка вважає що не пропустила. При звільнені вона отримала стрес, оскільки до пенсії їй залишилося 2,5 років, в неї хвора дитина, тому невиплатою матеріальної допомоги їй завдано моральну шкоду в сумі 4000грн.

Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з відповідача суму невиплаченої матеріальної допомоги при звільнені з роботи в сумі 1050грн., середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку в сумі 16003,12грн. та моральну шкоду в сумі 4000грн.

Представник відповідача та третьої особи позов не визнали.

Рїшенням Ренійського районного суду Одеської області від 31 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства ."Одесанафтопродукт" про стягнення невиплаченої суми матеріальної допомогипри звільненні з роботи у сумі 1050гривень, середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку у сумі 16003гривень 12 коп. та моральної шкоди у розмірі 4000гривень відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення Ренійського районного суду Одеської області від 31 травня 2006 року, оскільки вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Заслухавщи суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що згідно наказу НОМЕР_1 ОСОБА_1 була звільнена з роботи у ВАТ " Одеснафтопродукт" за скороченням штату з 19.11.2001 року. У грудні 2001 року вона §ула взята на облік у Ренійському районному центрі зайнятості як безробітна, їй почади виплачувати допомогу по безробіттю. При звільнені з роботи ОСОБА_1 був виплачений розрахуно'ку сумі 777 грн. 54 коп. та була виплачена вихідна допомога у , розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 204 грн. 56 коп. Відповідач при звільнені позивачки не виплатив' їй одноразо'ву матеріальну допомогу, передбачену колективним договором, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, яка була встановлена; на підприємстві.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції на підставі ст.94 КЗпП України, ст.ст. 1,2 Закону України " Про оплату праці", ст.ст. 1,2,7 Закону України "Про колективні договори і угоди" виходив з того, що передбачена п.3.1.5 колективного договору одноразова допомога не є винагородою за виконану працівником роботу, вона не вурдить до складу заробітної плати, тому на неї не розповсюджуються вимоги ст.233 Чі2 КЗпП України. Оскільки позивачка була звільнена з роботи 19.11.2001 року, а до суду звернулась за захистом свого порушеного права тільки 08.02.2006року, поважних причин пропуску строку на звернення до суду позивачка не надала, тому суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову.               \

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 10,60 ЦПК України, ст.94, ст.233 КЗпП України, ст.ст.ІД Закону України " Про оплату праці", ст.ст. 1,2,7 Закону України " Про колективні договори і угоди".

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказується, що вона має право на звернення до суду за захистом свого права про стягнення матеріальної допомоги без обмеження будь яким строком у відповідності до вимог ст.233 ч.2 КЗпП України.

Колегія суддів не приймає до уваги ці доводи, оскільки суд першої інстанції діяв у відповідності до роз;яснень, вказаний у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року " Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

 

Керуючись ст.307 ч.іп.1, ст.308, ст.315,ст.319 ЦПК України, колегія суддів

                                                                                                                             ..-■.,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ренійського районного суду Одеської області від 31 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація