У Х В А Л А
19 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Оніпко О.В.,
суддів Буцяка З.І., Григоренка М.П.
секретар Коробчук А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання судом винесення відповідачем завідомо протиправного рішення, скасування даного рішення, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА :
Ухвалою Рівненського районного суду від 24.10.2011р. у відкритті провадження відмовлено.
В поданій на ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що вона є незаконною, оскільки відповідачем адміністративна справа по суті не розглядалася, тому вона не вказувала, що ОСОБА_2 постановив завідомо неправосудне рішення. Також не просила вирішувати питання про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності. Вказує, що в порушення ст. 19 Конституції України ОСОБА_2 зобов’язує надати документи, які позивачка суду подавала та на даний момент вона їх не має. Крім того, відповідно до п.2. ст. 118 ЦПК України позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог пов’язаних між собою. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд порушив її право на судовий захист, передбачений ст. 64 Конституції України.
Просить ухвалу скасувати та направити справу до суду 1-ї інстанції на новий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 ( судді Рівненського міського суду ) про визнання судом винесення відповідачем завідомо протиправного рішення, скасування даного рішення, спричинення моральної шкоди у зв’язку з винесенням ним ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.10.2011р. в адміністративній справі № 2а-4687/11.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Конституцією України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-якій спосіб забороняється та що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (статті 126, 129).
Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя (пов’язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо) можуть оскаржуватись у чинному
_______________________________________________________________________
Справа № 22-2280-2011 р. Головуючий у 1 інстанції : Штогун О.С.
Доповідач : Оніпко О.В.
в даний час апеляційному чи касаційному порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції, що одночасно порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у її вирішення належним судом.
Згідно з роз’ясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6, суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом судових справ.
Суд є органом, який вирішує такі скарги, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України і законодавством про судочинство.
Положеннями ст. 62 Конституції України матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.
У цьому разі за зазначену шкоду перед особою відповідає держава, а не безпосередньо суд або суддя.
Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" роз’яснив, що відповідно до частини 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
У зв"язку з наведеним, ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження є обгрунтованою.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2011 року –відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий
Судді