Справа № 2-а-866/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          04 січня 2012 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.  К.  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності щодо перерахунку, встановлення та виплати щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

                                                                              ВСТАНОВИВ:

       30 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності щодо перерахунку, встановлення та виплати щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з моменту коли виникло право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення до моменту ухвалення рішення судом та зобов’язання призначати йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (2 групи інвалідності) , щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимого ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. №796-ХІІ і виплачувати у майбутньому щорічну допомогу на оздоровлення.

     В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що є особою, постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеною до 1 категорії, і інвалідом 2 групи та отримує щорічну допомогу на оздоровлення, але отримує цю допомогу у значно меншому розмірі.

     Ухвалою суду від 02 грудня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині його позовних вимог до управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплати згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 02.08.2006 року по 20.03.2011 року залишено без розгляду, та відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності щодо перерахунку, встановлення та виплати щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно ст.. 48 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 21.03.2011 року по 21.09.2011 року    допомоги на оздоровлення до моменту ухвалення рішення судом та зобов’язання призначати йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (2 групи інвалідності) , щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимого ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. №796-ХІІ і виплачувати у майбутньому щорічну допомогу на оздоровлення.

   Представник відповідача, у строки, передбачені ч. З ст. 183-2 КАС України, подав до суду заперечення, в якому вказав, що розмір нарахованої та виплачуваної позивачу допомоги відповідає вимогам закону і підстав для задоволення позову немає. При цьому, представник відповідача посилається на те, що статтею 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством. Ст. 62 зазначеного вище Закону передбачає, що роз'яснення порядку застосування цього закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому витрати, пов'язані з наданням пільг, виплат компенсацій щорічно передбачаються Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік. Та оскільки Конституція України не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших, прийняті Верховною Радою України закони є актами рівної юридичної сили. Таким чином, враховуючи існуючі фінансові можливості, держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, у т. ч. у розмірах, встановлених Постановою КМУ від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка регламентує порядок виплати і нарахування допомоги на оздоровлення особам, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС.

   Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

   Проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії, і є інвалідом II групи.

   Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які стали інвалідами II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачена щорічна допомога на оздоровлення, яка повинна виплачуватись один раз на рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір яких визначався на момент виплати.

   Вихідним критерієм обчислення цієї виплати є мінімальна заробітна плата.

   Водночас, як вбачається з відповіді управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації від 16.12.2011 року №15658 на звернення ОСОБА_1, позивачу у 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роках була виплачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі по 120 гривень,  встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто сума з яких здійснювався розрахунок виплати щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої Законом, визначалася згідно з нормами постанови Кабінету Міністрів України.

    Конституційний Суд України у своєму рішенні за №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зазначив, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

      Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

     Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності тощо.

   Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правий акт, який має вищу юридичну силу.

  Оскільки рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справи та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства України, а отже відповідна частина позовних вимог позивача не підлягає задоволенню судом.

   Таким чином, суд доходить до висновку про те, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за період 21.03.2011 року по 21.09.2011 року в розмірі, визначеному ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням сплаченої ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2011 році у розмірі 120,00 грн., тому орган державної влади, до якого відноситься адміністративний відповідач – Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, не може свідомо відмовляти у цих виплатах та виплачувати допомогу нижчу, ніж передбачено Законом, у зв'язку з чим суд вважає протиправною відмову у нарахуванні і виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням вже проведеної виплати.

    Суд також вважає, що слід зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену щорічну допомогу на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат за 2011 рік, з урахуванням вже проведеної виплати. При цьому, суд не зазначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації.   Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з бюджету України на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 500 грн., затрачені на правову допомогу.

  У відповідності до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

   На підставі викладеного та керуючись ст. ст. З, 8, 19, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, ст. ст. 9, 69-71, 158-163,183-2 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності щодо перерахунку, встановлення та виплати щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити частково.

    Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації щодо нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної й виплаті в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи –неправомірними.

   Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 № 796-ХП, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат за 2011 рік, з урахуванням вже проведеної виплати.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 леоніда Леонідовича судові витрати в сумі 500 (п’ятсот) грн.

    У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

   Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області, шляхом подачі заяви про оскарження, протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2