ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 1-182/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 81                                                                        

28 грудня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.  

 секретар - Яцук О.П.,  з участю захисника – ОСОБА_1

представника потерпілого – ОСОБА_2        .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 сосвіта середня, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, перебуваючого у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, непрацюючого, освіта середня, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  20 травня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля магазину в. с. Збуж Костопільського району Рівненської області  під час незначного конфлікту умисно завдали потерпілому ОСОБА_5 удари ногами в область обличчя, в результаті чого  заподіяли йому тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не визнав, пояснивши, що 20.05.2011 року у вечірній час він разом з ОСОБА_3 та друзями після дискотеки в клубі с. Збуж знаходився на території магазину біля столиків, де вони спілкувались та пили пиво. В цей час до них підійшов ОСОБА_5 з ОСОБА_6, які були в стані алкогольного сп’яніння. Потерпілий почав чіплятись, пред’являючи претензії за замок запалення до мопеду та наніс удар рукою в обличчя. У відповідь він наніс йому удар рукою в праве вухо і той упав, а сам відійшов у бік. Потерпілий піднявся, підійшов до ОСОБА_3 та ударив рукою в область голови, а той у відповідь теж рукою ударив, від чого останній упав. Потім всі розійшлись, а потерпілий разом з ОСОБА_6 залишився на лавочці. Тілесних ушкоджень у потерпілого не бачив. У бійку ніхто більше не втручався.

Їздив у лікарню до потерпілого, просив, щоб не писав заяву в міліцію, грошей не пропонував, вини не відчуває.

Підсудний ОСОБА_3 вину не визнав, пояснивши, що у пізню вечірню пору 20.05.2011 року він разом з ОСОБА_4 та знайомими хлопцями знаходився в с. Збуж на дискотеці, потім на території магазину біля столику, де спілкувались, всі пили  пиво. Перед цим вживав алкоголь, але п’яним себе не відчував. До них підійшли ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_5, який був в стані алкогольного сп’яніння. Зразу ж потерпілий чогось почав чіплятись до ОСОБА_4 та ударив рукою в обличчя, у відповідь ОСОБА_4 ударив лодонею правої руки у сторону лівого вуха, від цього потерпілий упав. Піднявся і почав чіплятись до нього та вдарив правою рукою у ліве вухо. У відповідь він ударив лівою рукою в сторону обличчя, потерпілий упав. Потім встав і сидів на лавочці, нецензурно виражаючись в їх адресу. Через хвилин 10 всі розійшлись, а потерпілий і ОСОБА_6 залишились.

До показань підсудних суд відноситься критично і розцінює їх як форму захисту.

Факт вчинення підсудними інкримінованого їм злочину стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 20.05.2011 року біля 23 год. разом з Вемудрим повертались з дискотеки в клубі с. Збуж. Біля магазину побачили підсудних з друзями, підійшли привітатись. Під час розмови з ОСОБА_4 щодо замка запалювання останній зненацька ударом своєї ноги по його ногах збив з ніг, він хотів піднятись, останній ще ударив коліном в область скроні, а за ним підсудний ОСОБА_3 теж ударив ногою в область скроні, від чого втратив свідомість. До тями прийшов, коли ОСОБА_6 обливав водою біля ставка. Пам’ятає, що підсудні були в стані алкогольного сп’яніння, на столику стояла пляшка горілки, одноразові стаканчики. Сам вжив пляшку пива приблизно о 20 год. вечора до дискотеки. Після побиття знаходився на стаціонарному лікуванні.

В лікарню приходив ОСОБА_4. і просив не писати заяву у міліцію.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 20.05.2011 року в с. Збуж після закриття клубу біля магазину він з ОСОБА_5 зустрілись з підсудними та їх друзями. Конфлікт між потерпілим та підсудними розпочався із-за замка запалювання. Потім побачив, що ОСОБА_5 піднімається з землі, а ОСОБА_3 двічі ногою наніс удар по голові. Від побиття потерпілий втратив свідомість і він його на собі відніс до ставка, де водою привів до тями і до п’ятої години ранку були на ставку. На щоці та під оком потерпілого  були садна, кров. Захистити потерпілого завадив ОСОБА_7. Перед дискотекою з потерпілим випили по пляшці пива.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що біля шостої ранку 21.05.2011 року додому прийшов син ОСОБА_5 і вона побачила, що права сторона голови  спухла, око не відкривалось, садна на чолі, одяг брудний. Розповів, що його побили ОСОБА_4 і ОСОБА_3, до тями приводив ОСОБА_6. Не хотіли нікуди звертатись, але оскільки не було покращення, то звернулись в міліцію і за медичною допомогою. Приходила вибачатись дружина ОСОБА_3,  але ніхто нічого не відшкодував.

Свідок ОСОБА_9 дав аналогічні пояснення ОСОБА_8, щодо тілесних ушкоджень потерпілого, які він отримав від ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що у вечірню пору 20.05.2011 року з підсудними ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими хлопцями після дискотеки знаходились біля магазину с. Збуж, спілкувались, пили пиво. В цей час підійшов потерпілий з ОСОБА_6, вони були п’яні, а підсудні у порівнянні з ними тверезі. Потерпілий перший з якимись претензіями ударив ОСОБА_4 в сторону обличчя, а той у відповідь наніс удар в сторону грудей від чого він упав, піднявся і сів на лавку. Потім почав чіплятись до ОСОБА_3 і наніс йому удар в обличчя, а останній відштовхнув нападника в груди і він упав. Встав, сів на лавочку, нецензурно виражався. ОСОБА_6 відмовився від допомоги, вони удвох залишились, всі розійшлись. Слідів травм, крові на потерпілому не бачив, також не бачив щоб били ногами.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_7 дали аналогічні показання свідку ОСОБА_10 щодо подій 20.05.2011 року біля магазину с. Збуж. Зокрема щодо спричинення конфлікту потерпілим і нанесенням першим ударів підсудним, які у відповідь нанесли по удару від чого він падав. Крім того, зазначили, що після останнього удару ОСОБА_12 потерпілий блював, втрачав свідомість. На вимогу ОСОБА_7 у конфлікт ОСОБА_6 не втручався. Біля магазину горіло освітлення.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що з ОСОБА_11 на мопеді 20.05.2011 року у вечірню пору приїжав в с. Збуж до свого товариша ОСОБА_4 Спілкуючись з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх товаришами біля магазину бачив як до них підійшов у нетверезому стані потерпілий разом з своїм товаришем і почав конфліктувати з ОСОБА_4 Потерпілий першим ударив рукою в обличчя ОСОБА_4, а той йому у відповідь рукою по обличчю ударив, а потім ОСОБА_3 також ударив рукою по обличчю потерпілого. Потерпілий від ударів не падав, свідомості не втрачав, щоб били ногами не бачив. Було темно, освітлення біля магазину не було. Потерпілий падав сам, коли сідав на лавочку.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що 21.05.2011 року у клубі бачила ОСОБА_5 в темних окулярах, під оком був синяк.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що 24-25.05.2011 року потерпілий приходив до неї в магазин, купляв товар, був у темних окулярах, поводив себе адекватно.

Крім того, вина підсудних підтверджується висновком судово-медичної експертизи №347 від 09.08.2011 року, в якому описані наявні у потерпілого ОСОБА_5 тілесні ушкодження, а саме набряк м’яких тканин скроневої ділянки голови з саднами, синці чола справа, повік правого ока, крововиливи в склеру правого ока, внутрішньої поверхні слизової правої щоки, садна чола, які діагностовано лікарями як струс головного мозку, підтверджений патологічною неврологічною симптоматикою притаманною для даного виду закритої черепно-мозкової травми, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Вид тілесних ушкоджень та морфологічні властивості ушкоджень свідчать про утворення від не менше 5-ти травмуючих дій (ударів) тупими предметами, приблизно за 3-4 доби до моменту огляду, не виключаючи при обставинах, на які вказує сам потерпілий.

Показання потерпілого суд визнає за достовірні, оскільки вони узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи та іншими доказами.

В той же час доводи підсудних про те, що вони у відповідь на удар потерпілого відповіли ударом руки, суд вважає безпідставними і такими, що мають на меті уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони опротестовуються матеріалами справи.

Зокрема тим, що підсудний ОСОБА_4 відвідував потерпілого у лікарні і просив не звертатись в міліцію та дружина ОСОБА_15 вибачалась. Крім того, оглядом справи № 1200 по перевірці матеріалів ЖРЗПЗ №1520 та 1520/2 від 23.05.2011 року встановлено, що 20.05.2011 року в с. Збуж біля магазину відбулась фізична сутичка в ході якої  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_5

Крім того, на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було складено протоколи №030026 та № 026078 від 01.06.2011 року про притягнення їх до адміністративної відповідальності і при розгляді протоколів вони визнали свою вину у вчиненні хуліганських дій 20.05.2011 року на вулиці с.Збуж, а саме виражались нецензурними словами в адресу ОСОБА_5

Показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_13, суд бере під сумнів в частині, що бійку розпочав потерпілий, а підсудні нанесли руками по одному удару і потерпілий не втрачав свідомість, оскільки вони суперечливі та не узгоджуються з іншими доказами у справі і суд вважає, що вони давались з метою надання допомоги підсудним в уникненні відповідальності.

Таким чином, по даній справі об’єктивно встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діяли з умислом, спрямованим на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, про що свідчить наявність нанесених ударів, локалізація і тяжкість заподіяних ними тілесних ушкоджень, тобто має місце причинно-наслідковий зв’язок між нанесенням удару в обличчя, падінням і струсом головного мозку згідно з експертним висновком.

Оцінюючи зібрані по справі докази в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 в умисному спричиненні легкої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров’я  повністю доведена.

Дії  ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що  пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_3 є наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Оцінюючи зібрані по справі докази в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 в умисному спричиненні легкої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров’я  повністю доведена.

Дії  ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що  пом’якшують покарання підсудного не встановлено.

Обставинаю, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Суд бере до уваги позитивні характеристики щодо підсудних.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 211 грн. 65 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. та моральної шкоди в сумі 22000 грн.

У відповідності до ст. 1166 та 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Заслухавши показання підсудних та потерпілого, дослідивши подані докази, що підтверджують вину підсудних у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому, суд вважає, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення. У відповідності до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. № 3 „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” із послідуючими змінами і доповненнями, при розгляді позову мають бути наведені докази, якими підтверджується шкода, а також наведені відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню. Суд вважає позов про відшкодування матеріальної шкоди обгрунтованим частково в частині сплати адвокату коштів в сумі 1000 грн., інші відповідні розрахунки сум з належним документальним підтвердженням відсутні. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди у відповідності до п.  9 Постанови  Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” суд враховує фізичні та душевні страждання потерпілого, пов'язані з тілесними ушкодженнями, їх характер, тривалість та обсяг, характер немайнових втрат та вважає позов в цій частині обгрунтованим частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324, 328   КПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1195 ЦК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн.

 Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 “підписку про невиїзд”– залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1190 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 “підписку про невиїзд”– залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди заподіяної злочином задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1000 (тисячу) грн. відшкодування матеріальної шкоди та  8000 (вісім тисяч)  грн. відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. .  

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.