ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №1-88/07
смт. Любешів 14 серпня 2007 року
Любешівський районний суд Волинської області під головуванням
судді Хомича В.І.,
за участю секретаря Матюк Л.Д.,
прокурора Комзюк Н.Н.,
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу
про обвинувачення
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця та жителя с Велика Глуша
Любешівського району
Волинської області, українця,
громадянина України,
з базовою загальною середньою освітою,
одруженого, непрацюючого,
раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ПідсуднийОСОБА_2 21 червня 2007 року біля 17-ої години, знаходячись в урочищі «Смальове», що на території Великоглушанської сільської ради Любешівського району, умисно наніс удар кулаком в обличчяОСОБА_1. Коли останній впав на землю, то він знову наніс два удари ногою в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_1. було заподіяно середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді двобічного зламу нижньої щелепи, що потягли за собою довготривалий розлад здоров'я більше 21 дня.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав повністю і показав, що 21 червня 2007 року він разом з дружиною допомагав братові ОСОБА_3. гребти сіно в урочищі «Смальове», що знаходиться на території Великоглушанської сільської ради Любешівського району. Неподалік від них гребли сіно ОСОБА_4.,
2
ОСОБА_4. , ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7. та ОСОБА_1 ОСОБА_1 залицявся до його дружини. Він не витримав цього і вдарив його кулаком в обличчя, а коли він впав на землю наніс два удари ногою в обличчя. Після цього вони з дружиною пішли додому.
У вчиненому розкаюється, просить суворо не наказувати.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 21 червня 2007 року він допомагав своїй сестрі гребти сіно в урочищі «Смальове», що знаходиться на території Великоглушанської сільської ради Любешівського району. Поряд з ним гребли і інші громадяни, а саме ОСОБА_4. , ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_4., ОСОБА_3 ,ОСОБА_2 таОСОБА_8 . В процесі цієї роботи він розказував смішні історії, анектоди, жартував. Однак, ОСОБА_2 показалось, що він залицяється до його дружиниОСОБА_8 . В цей час ОСОБА_2 наніс йому удар в обличчя, а потім ще вдарив ногою. Внаслідок цього він отримав перелом щелепи. Доповнив, що на даний час претензій до підсудного не має, на суворому покаранні не настоює.
Крім визнання своєї вини самим підсудним, винність його в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження доведена доказами, зібраними під час досудового слідства, які є допустимими, об'єктивними і не оспорюються в суді.
Так, згідно протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин ст. ДІМ Любешівського РВ УМВС Харчика В.О. вбачається, що 21.06.2007 року близько 17-ої год. в урочищі «Смальове», житель с. В. Глуша Любешівського районуОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1. (а.с. 2).
Згідно акту судово-медичного дослідження та висновку експерта №75 від 18.07.2007 року слідує, що у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двобічного зламу нижньої щелепи. Дане тілесне ушкодження утворилось внаслідок травмуючої дії тупого предмету (предметів). За ступенем тяжкості двобічний перелом нижньої щелепи належить до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (а.с. 11-12, 32-33).
Будучи допитаними на досудовому слідстві свідкиОСОБА_8 ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_4. , ОСОБА_3 , ОСОБА_7., ОСОБА_4. показали, що 21.06.2007 року близько 17-ої год. в урочищі «Смальове», що на території Великоглушанської сільської ради Любешівського району, ОСОБА_2 умисно наніс удар кулаком та ногами в обличчя ОСОБА_1. (а.с. 23-29).
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_2 немає.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненного злочину, що відноситься до злочину середньої
3
тяжкості, дані про особу підсудного, який раніше несудимий, характеризується по місцю проживання позитивно, ту обставину, що потерпілий на суворому покаранні не настоює і претензій до підсудного не має, тому приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і призначає покарання в межах санкції статті, за якою він притягується із застосуванням ст. 75 КК України і покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся, судових витрат немає.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_2 попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.