А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Х А Р К І В С Ь К О І О Б Л А С Т І
________________________________________________________________________________________________
Справа № 33- 840/2011 рік. Суддя першої інстанції: Єфіменко Н.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2011 року Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області Плетньов В.В., за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,
адвоката ОСОБА_2,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тбілісі, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2011 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним в адміністративному правопорушенні, передбаченому ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425гривень.
Не погоджуючись з таким рішенням судді, ОСОБА_1 подав на постанову апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови судді і закриття провадження у справі, посилаючись на те, що не він, а інший водій –учасник ДТП –порушив вимоги Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталася пригода. Просить також призначити у справі судову автотехнічну експертизу для оцінки дій обох учасників ДТП.
Вислухавши думки апелянта та його захисника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
Матеріалами справи доведено, що 20 вересня 2011 року о 9.00год. поблизу будинку № 104Е по вул..Пушкінській м.Харкова сталося зіткнення автомобілів «Форд-Скорпіо», реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням апелянта ОСОБА_1 та «Фольксваген-Поло», реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
При розгляді справи суддею 1-ї інстанції останній вважав, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого заподіяно шкоду, а тому ОСОБА_1 має нести адміністративну відповідальність.
З такими висновками неможна погодитися, оскільки вони зроблені внаслідок помилкової оцінки обставин пригоди й наявних у справі доказів.
Так, ОСОБА_1 безпосередньо на місці ДТП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що впевнився у безпеці свого маневру. У своїх поясненнях від 20.09.2011 року послався на те, що ввімкнув покажчик повороту за 100 метрів до місця початку маневру повороту ліворуч, а коли заїхав наполовину у поворот, почув удар в заднє ліве крило свого автомобіля.
Ці твердження ОСОБА_1 матеріали справи не спростовують.
Так, очевидець події ОСОБА_4 пояснював, що, керуючи мікроавтобусом «БАЗ», він бачив у дзеркало заднього виду, як позаду нього рухавсь автомобіль «Форд»із ввімкненим лівим поворотом, після чого почув гуркіт зіткнення, що спростовує пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_1 почав маневр повороту, не вмикаючи покажчика повороту.
Як вбачається зі схеми і долученого до справи фотознімку автомобілів безпосередньо на місці ДТП, контакт автомобілів стався на зустрічній для обох автомобілів смузі руху біля самого бордюрного каменю. Перед ними на певній відстані зафіксовано мікроавтобус «БАЗ».
Таким чином, можливість запобігання ДТП водієм ОСОБА_3 визначалося виконанням ним вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого у випадку виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об’єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходів по зменшенню швидкості руху до повної зупинки транспортного засобу або безпечному для інших учасників руху об’їзду перешкоди. За умови дотримання безпечної дистанції до автомобіля ОСОБА_1 ніщо не заважало водієві ОСОБА_3 об’їхати того з правої сторони.
Оскільки протокол відносно ОСОБА_3 не складався і судом 1-ї інстанції не розглядався, давати оцінку його діям щодо наявності в них ознак правопорушення немає підстав.
Що стосується клопотання про призначення експертизи, оцінка дій апелянта у зазначеній дорожній ситуації спеціальних знань не потребує.
З урахуванням викладеного, вважаю, що ознаки правопорушенні в діях ОСОБА_1 відсутні, а тому провадження у справі відносно нього підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.293 та 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя