АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-2143/11 Головуючий 1-й інстанції Криворотов С.В.
Категорія: ч.2 ст. 286 Доповідач Протасов В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого Протасова В.І.,
суддів Шляхова М.І., Задніпровського О.О.,
за участі прокурора Кочетова В.Ю.,
захисників засудженого адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3,
потерпілої ОСОБА_4,
представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Н. Парафіївка Кегичівського району Харківської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, має двох дітей, які проживають окремо, раніш не судимий, інвалід 2 групи, проживає по АДРЕСА_1, засуджений за
- ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки;
Цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 задоволені частково. Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_4 117,33 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття в рахунок відшкодування шкоди за втрату годувальника, та на користь ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 по 26 666,67 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вироком суду встановлено, що 31 березня 2011 р. о 05 годині 50 хвилин на вул. Комсомольській в смт Кегичівка Харківської області, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем «Форд-Ескорд»державний номер НОМЕР_1, при повороті на вул. Шкільну проявив неуважність, не обрав безпечну швидкість при здійсненні маневру, не впорався з керуванням, чим порушив п.п.1,5, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортний засіб виїхав на праве узбіччя, перекинувся і впав в озеро, в результаті чого пасажир ОСОБА_7 загинув.
Не погодившись з вироком суду засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію. В обґрунтування доводів своєї апеляції засуджений вказує, що районний суд призначив йому занадто суворе покарання, не врахувавши його щире каяття, відшкодування шкоди, стан здоров’я, позитивні характеристики, наявність на утримані неповнолітніх дітей, скоєння злочину з необережності. Просив вирок районного суду змінити, застосувавши до нього ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок районного суду законним та обґрунтованим, засудженого ОСОБА_3 та його захисників, які підтримали апеляцію засудженого. Потерпіла та представник потерпілої категорично заперечували проти задоволення апеляції засудженого, наполягали на застосуванні реальної міри покарання. Посилалися, що при непоправній втраті, що їм завдав засуджений, він лише прийняв заходи для відшкодування шкоди, але при наявності можливості к її повному відшкодуванню, до теперішнього часу не вважав за необхідне це зробити. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів, не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_3 в скоєні злочину за який його було засуджено, при обставинах встановлених вироком суду, правильність кваліфікації його дій в апеляції не оскаржується та в силу ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевіряється.
Доводи апеляції засудженого про суворість призначеного йому покарання, колегія суддів вважає безпідставними.
У відповідності до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини що обтяжують та пом’якшують покарання. Призначене покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення винного та попередження скоєння нових злочинів.
При призначені покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції врахував в якості обставини, що пом’якшує покарання щире каяття, та дані про особу засудженого, як то наявність на утримані двох неповнолітніх дітей, інвалідність, позитивні характеристики, часткове відшкодування шкоди. В якості обставини, що обтяжує покарання судом враховано вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Довод апеляції засудженого про необхідність врахування при призначені йому покарання, що злочин скоєно ним з необережності не ґрунтується на законі. Суб’єктивна сторона складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України характеризується необережною формою вини та не може бути додатково врахована судом при призначенні покарання в якості пом’якшуючої обставини.
Таким чином, з врахуванням даних про особу засудженого, обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання, враховуючи тяжкість скоєного злочину, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.
Колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку, тому що покарання засудженому призначено відповідно до положень ст. 65 КК України, з врахуванням в тому числі й тих обставин на які є посилання в апеляції. Покарання є співрозмірним та достатнім для виправлення засудженого, а також попередження скоєння ним нових злочинів. Крім того враховуючи, що при наявності обтяжуючої покарання обставини - скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, районний суд визнав можливим призначити ОСОБА_3 покарання у мінімальних межах санкції закону, за який його було засуджено, у судової колегії нема підстав вважати призначене покарання явно несправедливим внаслідок його суворості.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2011 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.
Головуючий -
Судді: