Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області
в складі:
головуючого –Іващука В.Я.,
суддів: Полюховича О.І., Баглика С.П.,
з участю прокурора Горбань О.В.
представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_6, захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Млинівського районного суду від 1 листопада 2011 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимий,
- засуджений за ч.3 ст.286 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на два роки.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів.
Стягнено з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди на користь:
- ОСОБА_5 50 000 грн.;
- ОСОБА_7 50 000 грн.;
- ОСОБА_6 50 000 грн.
За вироком суду, ОСОБА_3, 22 квітня 2002 року приблизно о 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем марки „Fоrd - Eskort” державний номерний знак НОМЕР_1, в салоні якого на передньому сидінні в якості пасажира знаходився ОСОБА_1, а на задньому сидінні ОСОБА_8, рухався по автодорозі Доманово –Луцьк –Дубно –Мамалига в с.Підгайці Млинівського району Рівненської області з швидкістю 70 кмгод. в напрямку м.Дубно Рівненської області, відволікся від керування транспортним засобом, проявив неуважність, не вибравши безпечної швидкості руху з врахуванням дорожньої обстановки, застосував небезпечні прийоми керування, здійснюючи різкі маневри вліво-вправо, внаслідок чого втратив контроль над керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини дороги та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, які рухались по тротуару та ОСОБА_10, яка знаходилася біля свого будинку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди настала смерть ОСОБА_9 та ОСОБА_11, а ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В поданих на вирок суду апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати за м»якістю призначеного засудженому покарання, оскільки, на його думку, суд не врахував того, що ОСОБА_3 вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, відносно осіб похилого віку, та щодо малолітнього, не відшкодував заподіяні злочином збитки. По справі не встановлено жодних пом’якшуючих покарання обставин. Просить постановити новий вирок за яким засудити ОСОБА_3 за ч.3 ст.286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права на керування транспортними засобами теріном на три роки;
- потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років, оскільки він за місцем праці характеризується негативно, вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, явки із каяттям не писав, у вчиненному не розкаявся, добровільно завдані збитки не відшкодував, всіляко затягував розгляд справи, неодноразово змінював покази. З наведених підстав, апелянти також просять змінити запобіжний захід ОСОБА_3 з підписки про невиїзд на тримання під вартою;
- захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, у зв’язку з однобічністю та неповнотою досудового слідства, істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, а справу направити прокурору на додаткове розслідування. Апелянт покликається на те, що судом першої інстанції не допитані потерпілі, свідки, на виклику яких наполягав захист, речові докази по справі суд не оглянув. При наявності двох різних за висновками експертиз, суд не допитав експертів, чим порушив принцип безпосередності дослідження доказів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка частково підтримала апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та просила вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням норм кримінального закону та неповнотою судового слідства, думку представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, який просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення засудженого та його захисника про скасування вироку суду та направлення справи для проведення додаткового розслідування з підстав викладених у апеляції, дослідивши доводи апелянтів та матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що подані у справі апеляції підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку суду є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.
Згідно вимог ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою –підстави для цього.
Проте, зазначених вимог закону, при розгляді даної справи, судом першої інстанції, належним чином дотримано не було.
Диспозиція ст.286 КК України встановлює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом. Тобто дана стаття є банкетною нормою права яка застосовується у випадку порушення певних пунктів Правил дорожнього Руху (далі ПДР).
Між тим, при викладені фабули злочину, яка ставиться у провину ОСОБА_3, суд не зазначив які саме пункти ПДР порушив підсудний і чи знаходяться вони в прямому причинному зв’язку із наслідками, що настали.
Перелік, у мотивувальній частині вироку, цілого ряду пунктів ПДР, які нібито порушив, ОСОБА_3 не дають відповіді, які ж саме із низ стали безпосередніми причинами даної авто пригоди.
Крім того, відповідно до ст.257 КПК України, суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
Однак, зазначених вимог закону, судом, також, дотримано не було.
Так, маючи в розпорядженні два абсолютно рідні висновки судових експертиз (т.2, а.с.181-183 та т.3 а.с.36-38), суд безпідставно, порушуючи принцип безпосередності дослідження доказів, відхилив клопотання захисту про допит експертів в судовому засіданні та дослідження їх висновків.
З незрозумілих причин, поза увагою суду, залишилася, така стадія судового слідства, як огляд речових доказів, оскільки в даній справі вони можуть бути прямим доказами відсутності чи наявності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Крім того, у вироку, суд покликається на протокол додаткового огляду місця події (а.6 вироку) в ході якого було вилучено переднє вітрове скло автомобіля, однак даний речовий доказ у справі відсутній. Клопотання захисту про виклик учасників та безпосереднє дослідження даної слідчої дії судом відхилено.
Свідок ОСОБА_12, яка на досудовому слідстві ствердила, що бачила хто з осіб сідав за кермо автомобіля, в той вечір, безпосередньо судом не допитувалися, хоче її показання в суді мають істотне значення.
Відповідно до вимог ст.317 КПК України, після розгляду судом всіх доказів, що є у справі, головуючий опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У випадках заявлення клопотань суд їх обговорює і розв’язує, про що виносить ухвалу, а суддя постанову. Після розв’язання клопотань і виконання додаткових дій головуючий оголошує судове слідство закінченим.
Проте, як свідчить протокол судового засідання (т.4, а.с.18), дана норма закону судом взагалі не дотримана.
Так згідно протоколу судового засідання, перед судовими дебатами захисник заявив клопотання про виклик та допит в судовому засіданні певних свідків та дослідження додаткових доказів, проте головуючий зупинив його, оскільки судове слідство по справі закінчено (т.4, а.с.18).
За таких обставин, колегія суддів прийшла до переконання, що вирок суду є незаконним і підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи належить врахувати наведене та в залежності від встановленого, прийняти законне та обгнунтоване рішення.
Підстав для направлення справи на додаткове розслідування колегія суддів не знайшла, оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б давали підстави стверджувати про неможливість встановлення об’єктивної істини по справі під час судового слідства. Крім того, у відповідності до ст.315-1 КПК України, з метою перевірки і уточнення фактичних даних, суд може доручити органу досудового слідства виконання певних слідчих дій.
Клопотання апелянтів, про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з підписки про невиїзд на тримання під вартою, нічим не обґрунтовані, а тому до задоволення не підлягають. По справі встановлю, що ОСОБА_3 не ухилявся від явки до органів досудового слідства та суду та не чинив перешкод у встановленні істини у справі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляції прокурора, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_13, захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Млинівського районного суду від 1 листопада 2011 року стосовно ОСОБА_3 –скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді.
Запобіжний захід ОСОБА_3 –підписку про невиїзд –залишити без зміни.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна: суддя-доповідач Іващук В.Я.