Справа № 2-988/2007

РІШЕННЯ

Ім'ям України

«08» серпня 2007 р.                                                                                          місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Ями Д.М. ,

при секретарі Садуро І.Г.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3. ,

представника відповідачів ОСОБА_4.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5,  ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності,

встановив:

05.03.2007 р. ОСОБА_1.  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання права власності. В позові зазначила,  що з жовтня 2002 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1. проживала спільно з ОСОБА_6.,  вела з ним спільне господарство,  тобто фактично проживала однією сім'єю. 18.06.2004 р. ОСОБА_6. уклав договір про придбання автомобіля "Славута" з використанням для цієї мети банківського кредиту. За час спільного проживання позивачка разом з ОСОБА_6 сплатили за автомобіль за рахунок спільного бюджету 11.864 грн. Окрім того,  13.06.2006 р. позивачка сплатила за рахунок власних коштів,  які взяла у борг у знайомих,  5.341 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6. помер. Спадкоємцями 1-ої черги є відповідачі по справі - відповідно батько та син померлого. Оскільки її частка у спільному майні складає 11.273 грн.,  посилаючись на норми  ст.   ст.  57,  60 СК,   ст.   ст.  183,  392 ЦК,  просить визнати за нею право власності на автомобіль "Славута" з одночасним стягненням на користь відповідачів залишку вартості автомобіля - по 2.966 грн. кожному.

Відповідачі ОСОБА_5,  ОСОБА_3 позов не визнали,  суду пояснили,  що спадкодавець ОСОБА_6. ніколи не знаходився з позивачкою у фактичних шлюбних відносинах,  вона була лише одною з його знайомих,  спільного господарства вони не вели,  спільного бюджету не мали.

Суд вважає позовні вимоги такими,  що підлягають частковому задоволенню,  з наступних підстав.

У відповідності до п. 5) ч. 1  ст.  256 ЦПК в порядку окремого провадження суд розглядає справи,  зокрема,  про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу.

Оскільки вирішення цього питання в окремому провадженні неможливе з огляду на правила ч. 6  ст.  235 ЦПК,  суд вважає можливим вирішити його під час розгляду позову.

У відповідності до ч. 1  ст.  74 СК якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю,  але не перебувають у шлюбі між собою,  майно,  набуте ними за час спільного проживання,  належить їм на праві спільної сумісної власності,  якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно ч. 1  ст.  365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову іншого співвласника,  якщо ця частка є незначною,  річ є неподільною,  спільне володіння і користування майном є неможливим,  і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвіласника,  право власності якого припиняється,  та членам його сім'ї. За правилами ч. 2 цієї ж статті суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні лише за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Встановлено,  що в період як мінімум з кінця 2002 р. ОСОБА_1.  і ОСОБА_6. проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: м.  Запоріжжя, АДРЕСА_1. вели спільне господарство,  мали спільний бюджет. Ця обставина підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_7,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9.  у судовому засіданні та наданими позивачкою фотоматеріалами (а.с.  73-77).

Крім цього,  той факт,  що позивачка ОСОБА_1.  зберігала у себе особисті документи померлого (у тому числі фінансові) (а.с.  14-28) та приймала участь у його похованні (а.с.  11-12),  теж підтверджує існування між нею та ОСОБА_6 фактичних шлюбних стосунків.

Відповідач ОСОБА_5 також підтвердив у судовому засіданні,  що ОСОБА_1.  та його син якийсь час проживали разом,  у тому числі близько року - в його квартирі по АДРЕСА_2

Пояснення свідків ОСОБА_10,  ОСОБА_11.,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13. суд до уваги не приймає,  оскільки їх свідчення грунтуються на епізодичному спілкуванні з ОСОБА_6 або ж надані зі слів інших осіб та суперечать іншим доказам,  зібраним у справі.

18.06.2004 р. між ЗАТ "ЗАЗ" в особі дилера ТОВ "ТПК "Укравтодім"" та ОСОБА_6 був укладений договір,  за яким ОСОБА_6. придбав автомобіль "Славута" вартістю 17.205 грн. (а.с.  14-16).

В період з 16.07.2004 р. по 13.06.2006 р. ОСОБА_6. сплатив 11.864 грн. вартості автомобіля (а.с.  17-28).

Оскільки на час внесення цих коштів ОСОБА_6. вів спільне господарство з позивачкою,  то їй повинна належати частка вартості автомобіля в сумі (11.864 : 2) 5.932 грн.

Решту вартості автомобіля в сумі 5.341 грн. внесла ОСОБА_1.  з власних коштів (а.с.  20),  що не оспорюється і відповідачами.

Таким чином,  частка позивачки ОСОБА_1.  у спільному майні складає (5.932 + 5.341) 11.273 грн.,  а частка ОСОБА_6. 5.932 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6. помер (а.с.  9-Ю).

Спадкоємцями 1-ої черги за законом є ОСОБА_5 і ОСОБА_3 - відповідачі у справі - в рівних частках.

Таким чином,  частка позивачки ОСОБА_1.  складає в грошовому виразі 11.273 грн. або 66 %,  а частка кожного зі спадкоємців - 2.966 грн. або 17 %.

Разом з тим визнання права власності на неподільну річ за одним зі співвласників без відповідної попередньої компенсації (або гарантування такої компенсації) суперечить правилам ч. 2  ст.  365 ЦК України,  в тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного,  керуючись ч. 1  ст.  74 СК України,   ст.  365,  392,  1261 ЦК України,   ст.   ст.  10. 11.59,  60. 212,  213,  214 ЦПК України,  суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1,  1979 р. народження,  і ОСОБА_6,  1964 р. народження,  однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з жовтня 2002 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 66/100 часток автомобіля "Славута",  модифікація 11030712,  кузов НОМЕР_1,  державний НОМЕР_2

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 17/100 часток автомобіля "Славута",  модифікація 11030712,  кузов НОМЕР_1,  державний НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 17/100 часток автомобіля "Славута",  модифікація 11030712,  кузов НОМЕР_1,  державний НОМЕР_2.

В іншій частині позову- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5,  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 37 грн. 07 коп. судових витрат з кожного.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.