Справа № 308/2677/25

1-кс/308/2709/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2025 року                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

слідчого судді                                         ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання                         ОСОБА_2

у складі учасників справи:

прокурора                                                 ОСОБА_3

підозрюваного                                         ОСОБА_4

захисника підозрюваного – адвоката                 ОСОБА_5

кримінальне провадження                                1-кс/308/2709/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за №42024072030000028 від 15 березня 2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , одруженого, громадянина України,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, -

встановив:

07 травня 2025 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, та місці, володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, будучи обізнаними про визначений законодавством України порядок виїзду громадян України в умовах воєнного стану закордон та діючі обмеження, а також маючи відповідне коло знайомих осіб, які в наступному були залученні ним до вчинення кримінальних правопорушень, з корисливих мотивів, розробив злочинний план по організації каналу незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України, шляхом виготовлення документів про нібито непридатність до військової служби в умовах воєнного стану, а також безперешкодний виїзд замовників цих документів за кордон.

Так, розробивши план скоєння на постійній основі кримінальних правопорушень (злочинів), пов`язаних із забезпеченням незаконного виїзду громадян призовного віку в умовах воєнного стану закордон з метою незаконного збагачення, з метою реалізації цього плану ОСОБА_8 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час, та місці залучив в якості співорганізатора військовослужбовця Державної прикордонної служби України (ДПСУ) підполковника ОСОБА_9 , який з березня 2023 року по серпень 2024 року очолював ВПС «Великий Березний», які відвели собі функції організаторів злочинної організації.

З метою забезпечення функціонування вищезазначеного протиправного механізму, на постійній основі та в умовах воєнного стану, організатори розділили обов`язки між собою наступним чином, а саме:

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечував організацію роботи каналу незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України, шляхом безпосереднього контролю виготовлення пенсійного посвідчення та/або довідок для отримання пільг інвалідами; контролю за цивільними членами злочинної організації, які відповідали за пошук «клієнтів»; налагодженням взаємодії з працівниками ДПСУ, шляхом безпосереднього контакту з підполковником ДПСУ ОСОБА_9 ; отримання грошових коштів від «клієнтів» та здійснення контролю за надходженням та подальшим розподілом грошових коштів отриманих від протиправної діяльності між іншими учасниками злочинної організації; наданням організаційних вказівок іншим членам злочинної організації; розподілом функцій та ролей між іншими учасниками злочинної організації, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації; вирішення побутових питань під здійснення протиправної діяльності; виготовлення, передачі документів, а саме пенсійного посвідчення та/або довідок для отримання пільг інвалідами.

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , забезпечував організацію роботи каналу незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України, шляхом контролю за членами злочинної організації з числа військовослужбовців ДПСУ; здійснення контролю за надходженням та подальшим розподілом грошових коштів отриманих від протиправної діяльності між іншими учасниками злочинної організації з числа військовослужбовців ДПСУ; наданням організаційних вказівок іншим членам злочинної організації з числа військовослужбовців ДПСУ; розподілом функцій та ролей між іншими учасниками злочинної організації, а також здійсненням інших дій спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації.

Крім того, з метою реалізації спільного злочинного плану, будучи обізнаними із наявними обмеженнями у виїзді закордон для військовозобов`язаних, керуючись бажанням отримання протиправного прибутку шляхом організації незаконн ого переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України із використанням підроблених документів (пенсійного посвідчення та/або довідок для отримання пільг інвалідами), ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розуміючи, що самостійно виконати всі дії відповідно до вищезазначеного злочинного плану не зможуть та їм потрібні співучасники, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_8 прийняв рішення про залучення до протиправної діяльності у якості виконавців раніше знайомих йому ОСОБА_10 , ОСОБА_4 . В свою чергу, співорганізатор ОСОБА_9 прийняв рішення про залучення до протиправної діяльності в якості виконавця військовослужбовця ДПСУ старшого лейтенанта ОСОБА_11 , яка в період з березня 2022 року по 05.11.2024 року проходила службу у відділенні інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) на посаді начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю та інших на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа працівників ДПСУ, які здійснювали безпосередню перевірку документів, що дають право виїзду за межі України особам, які підлягають мобілізації в умовах воєнного стану, та приймали остаточне рішення про виїзд таких осіб у пункті пропуску «Малий Березний», який знаходяться у Закарпатській області на кордоні України з Словаччиною.

Надалі, ОСОБА_10 , на виконання вказівок ОСОБА_8 , з метою реалізації спільного злочинного плану, будучи обізнаним із наявними обмеженнями у виїзді закордон для військовозобов`язаних, керуючись бажанням отримання протиправного прибутку шляхом організації незаконного переправлення громадян України призовного віку через державний кордон України із використанням підроблених документів про нібито непридатність до військової служби в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, залучив до протиправної діяльності у якості виконавця співмешканку ОСОБА_12 , яка володіла навичками роботи з графічними редакторами, редагування зображень, друку та ламінування документів з метою їх підробки.

З метою досягнення свого протиправного злочинного плану ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розподілили функцій та ролі між виконавцями та іншими членами злочинної організації наступним чином, а саме:

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який будучи повністю обізнаним з спільним протиправним злочинним планом всіх членів злочинної організації керуючись корисливими мотивами, за вказівкою ОСОБА_8 отримував від «клієнтів» або осіб, які безпосередньо підшукували «клієнтів» їх особисті дані (копії або скан-копії паспортів або інших документів, що посвідчують особу), які були необхідні ОСОБА_12 для виготовлення комплекту документів (пенсійного посвідчення та/або довідок для отримання пільг інвалідами); надавав консультації ОСОБА_12 , пов`язані із способом виїзду, доводив їй порядок дій, заздалегідь узгоджений з організатором ОСОБА_8 ; здійснював пошук осіб призовного віку, які виявили бажання виїхати закордон в умовах воєнного стану, задля цього в тому числі залучаючи інших на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які підшуковували «клієнтів» та надавали необхідні анкетні дані для виготовлення підроблених документів, які можуть бути використані для виїзду через державний кордон України особам з числа військовозобов`язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану.

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який будучи повністю обізнаним з спільним протиправним злочинним планом всіх членів злочинної організації керуючись корисливими мотивами, за вказівкою ОСОБА_8 отримував від «клієнтів» або осіб, які безпосередньо підшукували «клієнтів» їх особисті дані (копії або скан-копії паспортів або інших документів, що посвідчують особу), які в подальшому передавав організатору; здійснював безпосереднє перевезення осіб з числа військовозобов`язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану, які всупереч діючим обмеженням мають намір виїхати закордон через контрольно-перепускні пункти, який тимчасово встановлюється на в`їзді/виїзді в окрему місцевість у якій запроваджені заходи визначеного правового режиму (на якому військовослужбовці Державної прикордонної служби України, військовослужбовці територіального центру комплектування та соціальної підтримки та працівники національної поліції України здійснюють перевірку документів громадян України) при направленні до контрольованої прикордонної зони; здійснював пошук осіб призовного віку, які виявили бажання виїхати закордон в умовах воєнного стану, задля цього в тому числі залучаючи інших на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які підшуковували «клієнтів» та надавали необхідні анкетні дані для виготовлення підроблених документів, які можуть бути використані для виїзду через державний кордон України особам з числа військовозобов`язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану.

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка будучи повністю обізнаною з спільним протиправним злочинним планом всіх членів злочинної організації керуючись корисливими мотивами, за вказівкою ОСОБА_8 отримував від «клієнтів» або осіб, які безпосередньо підшукували «клієнтів» їх особисті дані (копії або скан-копії паспортів або інших документів, що посвідчують особу); володіючи навичками роботи з графічними редакторами, редагування зображень, друку та ламінування документів виготовляла пенсійні посвідчення та/або довідки для отримання пільг інвалідами на ім`я осіб з числа військовозобов`язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану; здійснювала безпосереднє перевезення осіб з числа військовозобов`язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану, які всупереч діючим обмеженням мають намір виїхати закордон через контрольно-перепускні пункти, який тимчасово встановлюється на в`їзді/виїзді в окрему місцевість у якій запроваджені заходи визначеного правового режиму (на якому військовослужбовці Державної прикордонної служби України, військовослужбовці територіального центру комплектування та соціальної підтримки та працівники національної поліції України здійснюють перевірку документів громадян України) при направленні до контрольованої прикордонної зони; здійснювала пошук осіб призовного віку, які виявили бажання виїхати закордон в умовах воєнного стану, задля цього в тому числі залучаючи інших на даний час не встановлених досудовим розслідуванням осіб, які підшуковували «клієнтів» та надавали необхідні анкетні дані для виготовлення підроблених документів, які можуть бути використані для виїзду через державний кордон України особам з числа військовозобов`язаних громадян України щодо яких діють обмеження на виїзд закордон в період дії воєнного стану.

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є військовослужбовцем ДПСУ та будучи повністю обізнаною з спільним протиправним злочинним планом всіх членів злочинної організації, здійснюючи паспортний контроль на п.п. «Малий Березний» та перевіряючи при цьому підстави виїзду за кордон військовозобов`язаних громадян України, виключно за вказівкою ОСОБА_9 та за грошову винагороду, приймала остаточне рішення в успішному перетині державного кордону «клієнтами» на підставі підроблених ОСОБА_12 документів, а також умисно не вживала заходів для їх належної перевірки.

Крім цього, зібрані у ході досудового розслідування матеріали дають підстави стверджувати про наявність інших, на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, на яких покладались функції, пов`язані із пошуком осіб призовного віку, які виявили бажання виїхати закордон в умовах воєнного стану та наявність інших, на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа працівників ДПСУ, які здійснюючи паспортний контроль та перевіряючи при цьому підстави виїзду за кордон військовозобов`язаних громадян України за грошову винагороду, приймали остаточне рішення в успішному перетині державного кордону «клієнтами» на підставі підроблених документів, а також умисно не вживали заходів для їх належної перевірки.

Реалізуючи свій злочинний план, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню вказівками, наданням засобів, а також підробленням документів, з метою використання їх іншою особою організатори злочинної організації ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спільно з учасниками створеної ними злочинної організації: ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 організували та сприяли незаконному переправленню громадян України призовного віку через державний кордон України у період з червня 2023 року до березня 2024 року у пункті пропуску «Малий Березний» та «Ужгород» наступних громадян України: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням осіб, за що отримували від зазначених осіб грошові кошти від 14000 доларів США з кожного. Окрім цього вищезазначені учасники злочинної організації виконали усі дії, які вважали необхідними для незаконного переправлення ОСОБА_42 через державний кордон України, однак злочин не було завершено з причин, що не залежали від їх волі.

Отриманими від злочинної діяльності коштами, організатори злочинної організації ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спільно з учасниками створеної ними злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами розпорядилися на власний розсуд, розподіливши отримані грошові кошти між собою.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допитів свідків, протоколами проведення впізнання особи за фотознімками, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_43 , протоколом огляду ноутбуку ОСОБА_12 , протоколами НСРД та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

05 травня 2025 року ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є участь у злочинній організації; організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів, злочинною організацією.

Цього ж дня, 05.05.2025 ОСОБА_4 затримано відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.

На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному початковому етапі слідства в достатній для обрання запобіжного заходу мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого діяння.

Також у клопотанні зазначено, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема, за вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, з конфіскацією майна, усвідомлюючи неминучість покарання, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 проживає в Ужгородському районі Закарпатської області, який розташований неподалік державного кордону, а тому наявний ризик того, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній зможе ухилятись від явки до органу досудового розслідування та суду.

Також слід зауважити, що ОСОБА_4 на разі підозрюється у вчиненні злочину пов`язаного з організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон, а тому останній усвідомлений в необхідних механізмах незаконного перетину державного кордону України і може вчинити такі дії з метою переховування від органу досудового розслідування.

Крім цього, ОСОБА_4 , може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Також сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб (п.4 ч. 1ст. 177 КПК України), з якими підозрюваний діяв у змові, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання у кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин та набутих протиправних навичок може продовжити дії щодо організації переправлення осіб через державний кордон України, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий зазначає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним у клопотанні, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене, сторона обвинувачення просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також зазначив, що до підозрюваного вже тричі застосовувався запобіжний захід у вигляді застави, який виявився не ефективним.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 – ОСОБА_5 у судовому засіданні відносно застосування, щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Вважає, що відповідну процесуальну поведінку, цілком може забезпечити більш м`який запобіжний захід. Ризики вважає недоведеними, просив врахувати особу підозрюваного, міцні соціальні зв"язки, те що він є інвалідом 3 групи. Крім іншого,у ОСОБА_4 наявний запобіжний захід у вигляді застави в іншому кримінальному провадженні, де ОСОБА_10 не порушує умови застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні, свою вину не визнав, підтримав свого захисника та заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши клопотання сторони обвинувачення, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника з приводу заявленого клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, найтяжчий з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого.

Як вбачається з доводів сторони обвинувачення, підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, як і відомості щодо особи ОСОБА_4 ..

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2.знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5.вчинити інше кримінальне правопорушення

Як вже зазначено вище, з пояснень сторони обвинувачення наданих під час розгляду вказаного клопотання, вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, наявність судимості, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Аналогічні посилання, як підставу застосування запобіжного заходу, наведено прокурором і у клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр.  ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.

Обставини кримінального правопорушення та причетність ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується протоколами допитів свідків, протоколами проведення впізнання особи за фотознімками, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_43 , протоколом огляду ноутбуку ОСОБА_12 , протоколами НСРД та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий стосується питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні Нечипорук і Йонкало проти України(п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати пред`явлену  ОСОБА_4 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: можливість переховуватися від органів досудового розслідування, суду, можливість незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що найтяжче кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відноситься до особливо тяжкого злочину, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна), що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_4 проживає в Ужгородському районі Закарпатської області, який розташований неподалік державного кордону, підозрюється у вчиненні злочину пов`язаного з організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон, а тому наявний ризик того, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній зможе ухилятись від явки до органу досудового розслідування та суду, покинувши територію України.

Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того знаходячись на волі ОСОБА_4 , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими підозрюваний діяв у змові, та перебуваючи без ізоляції може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не встановлені та не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України. Те що вказані особи на даний час, не встановлені органом досудового розслідування не свідчить, про те, що вони невідомі підозрюваному.

ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин та набутих протиправних навичок може продовжити дії щодо організації переправлення осіб через державний кордон України, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчим суддею оцінювалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 для запобігання вищезазначених ризиків.

Так, відповідно до характеристики ОСОБА_4 ,останній являється працездатним, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не хворіє, протележного не доведено. Із долучених стороною захисту документів, не вбачається, що стан здоров`я обвинуваченого унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, суд, бере до уваги те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, впливати на свідків та інших осіб, а також порушувати процесуальні обов`язки іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, його ставлення до скоєного суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків можливості підозрюваного переховуватися від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.

Отже, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає тяжкості пред`явленої ОСОБА_4 підозри, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Суд, враховує, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього кодексу має право не визначати розмір застави щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, тому приходить до переконання про недоцільність визначення застави.

Щодо заперечень захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_44 суд зазначає наступне.

Стороною захисту не надано достатньо доказів, щодо обставин, які свідчать про наявність необґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 залишаючись на волі, не буде ухилятись від органів досудового розслідування та суду, оскільки наявна належна поведінка в іншому кримінальному провадженні, де підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді застави. Крім того слідчий суддя зазначає, що Кримінально процесуальний кодекс України не містить обмежень щодо кількості запобіжних заходів, що можуть бути застосовані до однієї особи, тобто вказана обставина не є безумовною підставою незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім того процесальна поведінка підозрюваного в іншому провадженні не може бути однозначним прикладом бездоганної процесуальної поведінки у вказаному кримінальному провадженні, хоча би із обставин тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень.

Щодо стану здоров"я підозрюваного, суд вже зазначав вище ,що не вбачається, що стан здоров`я обвинуваченого унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_4 затримано 05 травня 2025 року, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати з моменту його затримання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 187, 193, 196, 197, 309 КПК України,-

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 05 травня 2025 року по 03 липня 2025 року включно.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 09 травня 2025 року о 16 год. 55 хв..

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1